вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2611/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570)
до Фізичної особи-підприємця Чукардиної Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 454 276 грн. 08 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2489/24 від 14.06.2024) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чукардиної Оксани Григорівни 454 276 грн. 08 коп. - заборгованості за кредитним договором від 31.03.2021№2528306484-КД-1, що складає 424 074 грн. 48 коп. - заборгованості за кредитом та 30 201 грн. 60 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом.
Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Крім того, позивач у клопотанні (вх.№29804/24 від 19.06.2024) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження просить розглянути справу №904/2611/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Пунктом 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи - підприємця, зокрема, про місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1 на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 67).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Слід відзначити, що станом на 28.10.2024 поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 19.06.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 74-80).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 19.06.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 28.10.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Чукардиною Оксаною Григорівною, як позичальником, було укладено кредитний договір від 31.03.2021 №2528306484-КД-1 (надалі - Договір) (а.с. 10-17, 30-34).
Відповідно до умов договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці пункту 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни (пункт 1.1 Договору).
Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (пункт А.1 Договору).
Згідно з пунктом А.2 Договору ліміт цього договору: 1 000 000,00 грн., на поповнення обігових коштів.
Згідно з пунктом А.3 Договору термін повернення кредиту: 01.03.2024.
За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,3% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт А.6 Договору).
Пунктом А.6.1 Договору визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених пунктом 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19,3% річних. При цьому, направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених пунктом 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником своїх зобов'язань, передбачених пунктом 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6 цього договору. При цьому, Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6 цього договору та дати початку її нарахування.
Згідно з пунктом А.8 Договору проценти, встановлені пунктами А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з пунктом 2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до підпункту г пункту 2.3.2 Договору, при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі або можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлене на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua; адреса позичальника: АДРЕСА_1, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 (пункт А.11 Договору).
Згідно з пунктом 6.1 Договору останній вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.
Сторонами до договору укладеного додаток №1 "Графік зменшення поточного ліміту" (а.с. 22-23).
Як вбачається, Договір та додаток №1 до нього підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 30).
Також 31.03.2021 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до вказаного Договору, відповідно до якої сторони узгодили, зокрема, що протягом строку кредиту, зазначеного в пункті А.3 Договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки (надалі - Додаткова угода №1) (а.с. 14-16).
За користування кредитом на умовах та в порядку, визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладення цієї додаткової угоди розмір 14,30% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладення цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства фінансів України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір Індексу UIRD, що офіційно визначений на 14-е число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства фінансів України, надалі - дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір Індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал (пункт 2.1 Додаткової угоди №1).
Відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди №1 у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Згідно з пунктом 2.4 Додаткової угоди №1 позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в пунктах 2.1-2.3 цієї додаткової угоди.
У пункті 2.7 Додаткової угоди №1 сторони визначили, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Згідно з пунктом 2.10 Додаткової угоди №1 у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3 договору, позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних.
До Додаткової угоди №1 сторонами укладено додаток №1 "Графік платежів" (а.с. 16).
Додаткова угода №1 та додаток №1 до неї підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
На виконання умов Договору позивачем 31.03.2021 кредитні кошти в сумі 1 000 000 грн. 00 коп. перераховано відповідачу, про що свідчить виписка по рахунку 20639000404270 (а.с. 35-62).
В подальшому, між сторонами укладено договір від 28.06.2022 про внесення змін до Кредитного договору №2528306484-КД-1 від 31.03.2021 (надалі - Договір про внесення змін від 28.06.2022) (а.с. 12-13).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Договору про внесення змін від 28.06.2022 позичальник підтверджує свої зобов'язання перед банком щодо погашення заборгованості за договором, яка складається з суми неповернутого кредиту - 683 220 грн. 16 коп., суми нарахованих до 27.06.2022 та не сплачених позичальником процентів за користування кредитом - 0грн. 00 коп.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Договору про внесення змін від 28.06.2022 погашення позичальником заборгованості за договором, розмір якої визначено згідно підпунктом 1 пункту 1 цього договору про внесення змін здійснюється наступним чином: повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строк/терміни, встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в додатку №1 до цього договору про внесення змін (що є додатком №1 до Договору, з урахуванням змін внесених цим договором про внесення змін).
З моменту набрання чинності цим договором про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачується позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим договором про внесення змін (підпункт 3 Договору від 28.06.2022 про внесення змін).
Сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим договором про внесення змін подальше надання банком кредиту (траншів кредиту) позичальнику не здійснюється (підпункт 4 Договору від 28.06.2022 про внесення змін).
Договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в прядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язання за договором (пункт 2 розділу 3 Договору від 28.06.2022 про внесення змін).
Додатком № 1 до Договору від 28.06.2022 про внесення змін визначено графік погашення заборгованості (а.с. 13).
Договір про внесення змін разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису та електронної печатки, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 32).
В подальшому між сторонами укладено договір від 10.05.2023 про внесення змін до Кредитного договору №2528306484-КД-1 від 31.03.2021 (надалі - Договір про внесення змін від 10.05.2023) (а.с. 10-11), відповідно до підпункту 1 пункту 1 якого позичальник підтверджує свої зобов'язання перед банком щодо погашення заборгованості за договором, яка складається з суми неповернутого кредиту - 551 315 грн. 25 коп., суми нарахованих до 09.05.2023 та не сплачених позичальником процентів за користування кредитом - 4 грн. 29 коп.
Відповідно до підпункту 2 Договору про внесення змін від 10.05.2023 погашення позичальником заборгованості за договором, розмір якої визначено згідно підпункту 1 пункту 1 цього договору про внесення змін здійснюється наступним чином: повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строк/терміни, встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до договору, з урахуванням змін внесених цим договором про внесення змін).
З моменту набрання чинності цим договором про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачується позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим договором про внесення змін (підпункт 3 пункту 1 Договору про внесення змін від 10.05.2023).
Сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим договором про внесення змін подальше надання банком кредиту (траншів кредиту) позичальнику не здійснюється (підпункт 4 пункту 1 Договору про внесення змін від 10.05.2023 ).
Договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в прядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язання за договором (пункт 2 розділу 3 Договору про внесення змін від 10.05.2023).
Додатком № 1 до Договору про внесення змін від 10.05.2023 визначено графік погашення заборгованості (а.с. 11).
Договір про внесення змін разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису та електронної печатки, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 31).
Позивач стверджує, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором відповідач станом на 06.06.2024 має заборгованість в розмірі 454 276 грн. 08 коп., що складає 424 074 грн. 48 коп. - заборгованості за кредитом та 30 201 грн. 60 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 стаття 1054 Цивільного кодексу України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
При цьому, за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: - електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; - під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; - особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Як вбачається, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачу 31.03.2021 1 000 000 грн. 00 коп. за Кредитним договором від 31.03.2021 №2528306484-КД-1, що підтверджується випискою по рахунку за період з 31.03.2021 по 05.06.2024 (а.с. 35-62).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з умов Договору, строк виконання зобов'язань відповідача за ним щодо повернення отриманих від позивача кредитних коштів є таким, що настав.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення 424 074 грн. 48 коп. - заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заборгованості по процентам за користування кредитом
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).
Відповідно до умов Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,3% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт А.6 Договору).
Пунктом А.6.1 Договору визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених пунктом 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19,3% річних.
За користування кредитом на умовах та в порядку, визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладення цієї додаткової угоди розмір 14,30% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладення цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства фінансів України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір Індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір Індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал (пункт 2.1 Додаткової угоди №1).
Відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди №1 у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Згідно з пунктом 2.10 Додаткової угоди №1 у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3 договору, позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних.
Як вбачається, позивачем нараховано проценти за користування кредитними коштами в розмірі 30 201 грн. 60 коп. станом на 06.06.2024.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача підлягає стягненню 5 451 грн. 31 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) до Фізичної особи-підприємця Чукардиної Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 454 276 грн. 08 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чукардиної Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 424 074 (чотириста двадцять чотири тисячі сімдесят чотири) грн. 48 коп. - заборгованості за кредитом, 30 201 (тридцять тисяч двісті одна) грн. 60 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом та 5 451 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн. 31 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
28.10.2024