вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви без розгляду в
провадженні у справі про неплатоспроможність
28.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4497/24
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
Суддя Суховаров А.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 17.10.2024 заяву фізичної особи ОСОБА_1 - залишено без руху; зобов'язано заявника не пізніше п'яти днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду: декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та за 2024 рік, заповнені з урахуванням приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5; копії договорів укладених між ОСОБА_1 та АТ "Універсал Банк", АТ "Банк Восток", АТ "Таскомбанк", АТ "А-Банк", АТ "Сенс Банк", ТОВ "Новапей кредит" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів"; докази отримання кредитних коштів та коштів за кредитними договорами та письмові пояснення з приводу того на які потреби були направлені зазначені грошові кошти з належними доказами (виписки по рахункам боржника в АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "ПУМБ", АТ КБ "Приватбанк" починаючи з дати підписання кредитних договорів); конкретизований список кредиторів відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з питань банкрутства; проєкт плану реструктуризації боргів, який відповідав би приписам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зазначеною вище ухвалою суд роз'яснив заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
22.10.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2024, до якої долучено наступні документи:
- Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021 рік;
- Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022 рік;
- Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік;
- Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2024 рік;
- копії заяв до АТ "Універсал Банк", АТ "Банк Восток", АТ "Таскомбанк", АТ "А-Банк", АТ "Сенс Банк", ТОВ "Новапей кредит" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів";
- клопотання про витребування доказів;
- банківські виписки з АТ КБ «Приватбанк», АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Пумб», за 2021 по 2024 роки;
- конкретизований список кредиторів;
- проєкт плану реструктуризації боргів.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, заяву про усунення недоліків, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом, з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; копія трудової книжки (за наявності); відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначені правові норми, в ухвалі про залишення заяви ОСОБА_1 без руху, судом, зокрема, зобов'язано заявника надати суду кредитні договори, укладені боржником з банківськими та мікрофінансовими установами установами.
У наданій до суду заяві про усунення недоліків, заявник зазначає, що з метою отримання копій кредитних договорів та довідок про заборгованість за цими кредитним договорами було здійснено запити до АТ "Універсал Банк", АТ "Банк Восток", АТ "Таскомбанк", АТ "А-Банк", АТ "Сенс Банк", ТОВ "Новапей кредит" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", однак відповідей отримано не було.
У зв'язку з чим, заявник просить суд, на підставі ст. 81 ГПК України, витребувати інформацію щодо кредитних договорів, укладених ОСОБА_1 з АТ "Універсал Банк", АТ "Банк Восток", АТ "Таскомбанк", АТ "А-Банк", АТ "Сенс Банк", ТОВ "Новапей кредит" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".
З приводу зазначеного клопотання про витребування доказів та неможливості надати до суду витребувані ухвалою суду від 17.10.2024 кредитні договори, укладені боржницею з кредитними установами, суд виходить з наступного.
З урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зазначає, що завданням господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами, у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
У даному випадку заявником, в порушення норм ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, та на вимогу ухвали суду від 17.10.2024, доказів укладення кредитних договорів з фінансовими установами, суду надано не було. При цьому, суд наголошує, що зазначений обов'язок покладено саме на боржника та відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства збирання доказів по справі на підтвердження наявної у боржниці заборгованості, не є обов'язком суду.
А, отже, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і, як наслідок те, що боржниця припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, у зв'язку з чим, суд не приймає посилання заявника на неможливість самостійного надання кредитних договорів зі всіма фінансовими установами та довідок про стан заборгованості.
Щодо посилання боржника у клопотанні про витребування доказів на ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд вказує на таке.
Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у клопотанні повинно бути зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Тобто заявляючи клопотання про витребування доказів, стороною, якою заявлено таке клопотання, має бути обґрунтовано те, що заявленим до витребування доказом може бути підтверджено обставини, що входять до предмету доказування, вжиття заходів щодо їх отримання, причини неможливості самостійного вчинення зазначених дій та обставини неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Звертаючись до господарського суду із клопотанням про витребування доказів, боржник зазначає, що відповіді від зазначених вище банківських та фінансових установ не надійшло.
З огляду на викладене, суду не доведено неможливості ОСОБА_1 самостійно отримати інформацію щодо укладених ним договорів з вищезазначеними кредитними установами, або відмови ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації з кредитних установ.
Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, подане до заяви про усунення недоліків заяви про неплатоспроможність, задоволенню не підлягає.
Окрім викладеного, в ухвалі суду від 17.10.2024 обґрунтовувались підстави для надання оновленого конкретизованого списку кредиторів та проєкту плану реструктуризації боргів, у зв'язку із наявність в матеріалах заяви укладених договорів ОСОБА_1 з Golden Group Limited Private Limited Company від 17.08.2024 року та ТОВ "Селфі Кредит" від 16.08.2024 року, які не знайшли свого відображення ні в конкретизованому списку кредиторів, ні в проєкті плану реструктуризації боргів.
За змістом долученої заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків, заявником не надано пояснень щодо викладених вище договорів, а також не відображено їх в конкретизованому списку кредиторів та проєкті плану реструктуризації боргів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до приписів ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 всі недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також звернути увагу заявника на те, що відповідно до ч. 3 ст.38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст.174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України ст.2, 38, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Звернути увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до ч.3 ст.38 Кодексу України з процедур банкрутства, повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду, у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили - 28.10.2024.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.В. Суховаров