Справа № 536/2699/24
Провадження № 2-н/536/574/24
23 жовтня 2024 року м. Кременчук
Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Колотієвський О.О. досліджуючи матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,-
21.10.2024 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла вищевказана заява про видачу судового наказу.
Відповідно ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Судом, в порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України, направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому закону порядку місце проживання ОСОБА_1 .
Згідно відповіді № 862318 від 23.10.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, встановлено що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості наданого стягувачем, заборгованість за споживання природного газу нарахована також за вищевказаною адресою.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 колегія суддів вказала, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Тому, заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, на думку суду, повинні подаватися за місцем знаходження майна, щодо якого такі послуги надаються.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Враховуючи наведене, оскільки заяву про видачу судового наказу подано з порушенням правил підсудності, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2--1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 165, 260 ЦПК України,
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
СуддяО. О. Колотієвський