28.10.2024
ЄУН 389/3119/24
Провадження №3/389/1372/24
28 жовтня 2024 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданова Олена Едуардівна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №122021 від 03.09.2024, ОСОБА_1 03.09.2024 о 01.34 годині по вул.В.Голого, 96 в м.Знам'янка Кропивницького району Кіровоградській області, керував транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_4 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 на місці та в закладі охорони здоров'я КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Від пояснень та підпису в протоколі відмовився.
ОСОБА_1 до суду для розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не з'явився, повідомлявся належним чином. Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Його представник - адвокат Солонько О.С. 25.10.2024 до суду подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Клопотання мотивоване тим, що 03.09.2024 о 01.35 год. працівники поліції всупереч ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію України» зупинили транспортний засіб «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_4 , та повідомили причину зупинки «комендантська година». Вважає, що незаконно зупинили ОСОБА_1 , оскільки належним чином не задокументовано порушення водієм ПДР України, а законодавством не передбачено відповідальності за порушення комендантської години, у зв'язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини останнього. Ознаки алкогольного сп'янніння, зазначені у протоколі не відповідають дійсності, оскільки під час переглянутого відеозапису не можливо ідентифікувати чи є ОСОБА_1 запах алкоголю з ротової порожнини чи ні, він спілкувався з поліцейськими не запинаючись, чітко висловлював свою думку, не хитався, тремтіння рук і тіла було відсутнє, координація рухів не порушена, повідомляв поліцейським, що він не вживав алкогольних напоїв і тому відмовляється пройти огляд на місці зупинки та у медичному закладі, оскільки не вживав алкогольні напої. Крім того, свідки, які були присутні під час оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 та, які могли б спростувати доводи поліцейських щодо ознак сп'яніння, не були опитані. Вважає, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а тому вважється недійсним.
За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Солонька О.С., судом викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в судовому засіданні надали пояснення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №122021 від 03.09.2024; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6810», де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка»; розписку ОСОБА_4 про те, що він зобов'язався доставити транспортний засіб «Renault Kangoo» до місця стоянки, так як водій був відсторонений від керування; письмове клопотання адвоката Солонька О.С., письмове пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відеозаписи, які містяться на цифровому носії DVD-R диск, оцінивши всі докази в їх сукупності, суддя дійшов до наступного.
Частина перша ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, так як лише називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до інших норм Кодексу та підзаконних актів.
Зокрема, пунктом 2.5 Постанови КМУ від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху» водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Однак, досліджені в судовому засіданні матеріали провадження не відповідають вищезазначеним вимогам закону, виходячи із наступного.
Статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, врегульований порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Передумовою проведення огляду є зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння, визначені п.4 розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, а саме: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №122021 від 03.09.2024, ОСОБА_1 у провину ставиться те, що він 03.09.2024 о 01.34 годині по вул.В.Голого, 96 в м.Знам'янка Кропивницького району Кіровоградській області, керував транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_4 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 на місці та в закладі охорони здоров'я КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка» відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_5 дійсно був зупинений працівниками поліції 03.09.2024 о 01.34 годині по вул.В.Голого, 96 в м.Знам'янка Кропивницького району Кіровоградської області, під час дії комендантської години та в подальшому повідомили водію, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, у зв'язку з цим запропонували пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням газоаналізатора Драгер 6810 на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я.
Однак, суддя піддає сумніву той факт, яким чином поліцейський у темну пору доби виявив окремі підстави, а саме такі ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 як порушення координації рухів, мови, оскільки із дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко і виразно, без затримки у часі відповідав на всі запитання поліцейського, рухи тіла були також адекватні, при цьому, неодноразово повідомляв про те, що взагалі алкогольні напої не вживав, тому і відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, проте, у подальшому, порадившись із своїм знайомим ОСОБА_6 , який був поруч, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки та неодноразово про це повідомляв поліцейському, однак останній йому відмовив через те, що вже складав протокол.
Тобто, це свідчить про відсутність порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, який зазначено у протоколі, оскільки фактично ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, із пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони, перебуваючи поруч із ОСОБА_1 взагалі не чули від нього запаху алкоголю та будь-яких інших ознак алкогольного сп'яніння не виявили. Коли працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці, в разі відмови він може пройти медичний огляд в м.Кропивницький, він відмовився, оскільки неодноразово повідомляв поліцейським, що не вживав алкоголь, а потім порадившись із своїм знайомим ОСОБА_6 , у подальшому погодився пройти огляд, про що і повідомив поліцейському, але останній не відреагував, сказав, що відносно ОСОБА_1 вже складаються адміністративні матеріали.
Тобто, пояснення свідків спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння та те, що він відмовився від проходження медичного огляду на місці зупинки.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» з урахуванням змін внесених постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14, при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків. Письмові пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо вони не надали показання в судовому засіданні під присягою.
Також, звертає увагу суду на те, що під час відеофіксації правопорушення та складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , працівник поліції не зафіксував всі дії до кінця та не опитав свідків, які були присутні під час зупинки та оформлення адміністративних матеріалів, що ставить під сумнів законність дій працівників поліції.
Інших належних і допустимих доказів, які б спростували показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , досліджені судом відеозаписи, письмове пояснення адвоката Солонька О.С., та підтвердили б події, викладені у протоколі, до матеріалів справи не долучено.
Водночас, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Так, складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, через положення ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.ст.251 КУпАП).
Проте, враховуючи викладене вище, інших належних та допустимих доказів, що підтверджували б провину ОСОБА_1 матеріали провадження не містять, що не дозволяє зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ним зазначеного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява №25).
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суддя, дослідивши дані протоколу та наявні у провадженні матеріали, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, оскільки докази не можна вважати достатніми та допустимими для того, щоб визнати його винуватим у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених у даному протоколі, тому справу відносно нього належить закрити за відсутностю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130 КУпАП, ст.ст.7, 221, 245, 247, 248, 266, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницько го апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.Е. Богданова