28.10.2024
ЄУН 389/1234/23
Провадження №1-кп/389/56/23
28 жовтня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121020000852 від 21.10.2022 стосовно
ОСОБА_6 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.406 КК України
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 05.09.2024 ОСОБА_6 продовжений строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03.11.2024.
В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних силах України, яке повністю підтримав у судовому засіданні, просив задовольнити. Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, що карається позбавленням волі на строк до 15 років, ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, на даний час не зникли і не зменшились.
Зазначив, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом країни, з метою правового захисту військовослужбовців, ст.12 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-ХІІ) передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Для узятих під варту військовослужбовців додатком 12 «Про гауптвахту» до Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України та Порядком тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 03.11.2020 №394 (далі - Порядок), визначено окремий порядок та умови їх тримання у спеціальному приміщенні - гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що є установою військового типу.
Утримання військовослужбовців, до яких застосовано попереднє ув'язнення на гауптвахті обумовлене необхідністю забезпечення умов утримання військовослужбовців, як то право носіння військової форми, дотримання розпорядку дня, військової дисципліни, роздільне утримання один від одного різної категорії військовослужбовців, належне забезпечення харчуванням відповідно до встановлених норм, тощо.
Крім того, із такими військовослужбовцями в обов'язковому порядку проводиться соціально-психологічна робота, спрямована на формування та збереження навичок військової служби, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо посадових осіб гауптвахти та варти, інших військовослужбовців, а також до себе, усвідомлення провини за вчинений злочин.
При цьому Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5, вказані умови не передбачені, натомість, вказаними правилами прямо заборонено носіння військовослужбовцями форменого одягу в слідчих ізоляторах, який є забороненим предметом.
Відповідно до ст.9' Закону України №2011-ХП продовольче забезпечення військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Національної поліції, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 №336, значно менші норм харчування військовослужбовців, до яких застосовано попереднє ув'язнення на гауптвахті, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту».
Потерпіла ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні клопотання прокурора підтримали.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки обвунувачений є військовослужбовцем та перебування під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних силах України покращує його становище.
Вислухавши у судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд дійшов до такого.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Водночас, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії», тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Під час розгляду даного клопотання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися та не зникли.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, проти життя та здоров'я особи, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, яким передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, тому, усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи можливе покарання у разі доведення його вини та з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі Кіровоградської області, у тому числі потрапити на тимчасово непідконтрольні на даний час Україні території, що вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду.
Водночас судом враховано, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, офіційних утриманців не має, не працює.
Крім того, враховуючи вищевикладене, обвинувачений ОСОБА_6 може ухилятись від викликів суду та направитись за місцем проживання і реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином є ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню.
Також, враховуючи те, що ОСОБА_6 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи на строковій службі та знаходячись на бойовому чергуванні з цілодобової охорони та оборони об'єктів військової частини НОМЕР_1 , відповідно до обставин, викладених в обвинувальному акті, вжив алкогольні напої та будучи у стані алкогольного сп'яніння, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наслідком якого настала смерть людини, тобто існує ймовірна можливість вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Судом також враховано характер кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_6 , які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Зазначене підтверджує, що заявлені раніше ризики наразі не зменшились і це дає достатні підстави вважати, що у разі зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуального обов'язку.
Крім того, оскільки відповідно до ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.402-405,407,408,429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Враховуючи, також, що відповідно до ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Для узятих під варту військовослужбовців додатком 12 «Про гауптвахту» до Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України та Порядком тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 03.11.2020 №394, визначено окремий порядок та умови їх тримання у спеціальному приміщенні - гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що є установою військового типу.
Оскільки, утримання військовослужбовців, до яких застосовано попереднє ув'язнення на гауптвахті обумовлене необхідністю забезпечення умов утримання військовослужбовців, як то право носіння військової форми, дотримання розпорядку дня, військової дисципліни, роздільне утримання один від одного різної категорії військовослужбовців, належне забезпечення харчуванням відповідно до встановлених норм суд, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, так як утримування військовослужбовців в слідчих ізоляторах призводить до порушення вимог вищезазначеного законодавства та недотримання їхніх прав і свобод, закріплених в Конституції України та законах України.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з поміщенням його до гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних силах України.
Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, продовжують існувати, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні, у тому числі, і особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається.
Керуючись ст.ст.177,178, 183, 331, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Кириївка Любарського району Житомирської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з поміщенням його до гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних силах України, який обчислювати з 13:30 години 28 жовтня 2024 року до 13:30 години 26 грудня 2024 року.
Організацію виконання запобіжного заходу доручити ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», Військовій службі правопорядку у Збройних силах України, вручити прокурору та обвинуваченому.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошений о 14.00 год. 28.10.2024.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1