Справа № 359/7818/24
Провадження № 3/359/3595/2024
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
11 жовтня 2024 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідка адміністративний матеріал, що надійшов від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 991071 від 16.07.2024 року, 16.07.2024 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці у будинку лікарні по АДРЕСА_2 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, відповідальність за що передбачена ст. 173 КУпАП.
В судове засідання з'явилася особа, яка притягається до адміністративної - ОСОБА_1 , яка вину у скоєному не визнала та зазначила, що матеріали справи не містять достатньої кількості доказів на підтвердження її вини. Також в судовому засіданні надала відеозапис з мобільного телефону, яким користувалася під час прийому та вела відеозйомку в лікаря ОСОБА_2 . У зв'язку з чим просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Допитана як свідок ОСОБА_1 показала, що 16.07.2024 року близько 11 год. 20 хв. вона була записана на прийом до сімейного лікаря ОСОБА_2 Прийом у сімейного лікаря був пов'язаний з отриманням інформації щодо надання їй екстреної медичної допомоги 15.07.2024 року. ОСОБА_2 переглянув інформацію в електронній картці, але вона не була зафіксована. Тому вона попросила у ОСОБА_2 ознайомитися із електронною карткою в повному обсязі. ОСОБА_2 в задоволенні цього прохання відмовив. ОСОБА_2 спровокував конфліктну ситуацію. Вона не висловлювала нецензурної лайки в сторону ОСОБА_2 , колег, родичів чи пацієнтів. 16.07.2024 року вона нічого не казала щодо органів, про які заначила свідок ОСОБА_3 . ОСОБА_2 проводив відеофіксацію і двері в кабінеті в нього були закриті.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що підтримує надані працівникам поліції пояснення та доповнити їх не бажає.
Допитаний ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_1 є його пацієнткою з серпня 2023 року. На даний час декларація розірвана. ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою в його адресу у приміщенні лікарні неодноразово. Він не пам'ятає, які конкретно слова ОСОБА_1 висловлювала під час нецензурної лайки 16.07.2024 року. Погрожувала юридичною відповідальністю та морально. Він відеофіксацію дій ОСОБА_1 в той день не проводив.
Свідок ОСОБА_3 показала, що працює лікарем в ТОВ «Аптека 194». ОСОБА_4 вона знає як пацієнтку їхньої лікарні. ОСОБА_1 прийшла на прийом до ОСОБА_2 поза межами запису і порушувала режим роботи їхньої клініки. ОСОБА_1 шуміла в коридорі клініки. В неї в кабінеті були відкриті двері і вона чула, що ОСОБА_1 ображала лікарську гідність ОСОБА_2 , а також переходила на особистості. ОСОБА_1 переходила на особистості сексуального характеру. На її думку це була нецензурна лайка. Як їй відомо, конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 триває довгий час.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого та свідка, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши відеозаписи подій з бодікамер працівників поліції та особисті відеозаписи особи, яка притягається до відповідальності, приходить до висновку що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, судом не встановлений.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Суд приймає до уваги наявні та дослідженні матеріали справи, та вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення.
Судовим встановлено, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що остання 16.07.2024 року о 11 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні лікарні за адресою: АДРЕСА_2 , виражалася нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 .
Разом з тим, вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення містить лише загальні фрази обвинувачення, а саме «висловлювалася нецензурною лайкою», що не дає змоги об'єктивно встановити обставини події.
Крім того, матеріали справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП ОСОБА_1 , окрім як диск з відеофіксацією з нагрудної камери працівника поліції.
В той же час, згідно дослідженого диску, який долучений працівниками поліції до матеріалів справи суд не вбачає в поведінці ОСОБА_1 якихось дій, які б свідчили про вчинення нею дрібного хуліганства.
Також судом досліджено відеозапис, відзнятий на телефон ОСОБА_1 на якому зафіксована поведінка всіх учасників конфлікту і на протязі цього часу відсутнє хоч якась нецензурне висловлювання на адресу ОСОБА_2 та погроз в його сторону. З даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 поставив свій мобільний телефон на підставку, яка стояла в нього на столі. Однак, встановити чи дійсно проводив ОСОБА_2 відеозйомку не можливо, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував щодо відеофіксації, а з відеозапису даний факт встановити неможливо.
Щодо пояснень, наданих в судовому засіданні ОСОБА_2 , то такі пояснення також не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки їх зміст та достовірність перевіряються судом шляхом допиту особи в якості свідка. Під час допиту ОСОБА_2 не міг пояснити та конкретизувати, які саме нецензурні слова в його адресу висловлювала ОСОБА_1 .
При цьому свідок ОСОБА_3 помилково вважає, що висловлення ОСОБА_1 , що зафіксовані на відеозаписах, є нецензурною лайкою.
Також, суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів тому, що ОСОБА_1 під час конфліктної ситуації, що мала місце близько 11.30 год. 16.07.2024 року взагалі висловлювалась в адресу потерпілого із застосуванням порівнянь частин тіла ОСОБА_2 на сексуальну тематику.
Крім того, таких обставин не встановлено і під час перегляду відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
Отже судом встановлено, що ОСОБА_5 не висловлювала нецензурних слів в адресу ОСОБА_2 . Поведінка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зумовлена неприязними стосунками, а тому відсутні достатні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_1 як хуліганства.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані, окрім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому повноважною особою зазначаються усі необхідні відомості для подальшого прийняття судом рішення у справі. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених статтею 258 цього Кодексу, та повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіон (п. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 року).
Також суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_1 має значення мотив її поведінки, направленість умислу особи.
Судом встановлено, що між особою, яка притягується до адміністративно відповідальності та ОСОБА_2 тривалий час існують неприязні стосунки. 16.07.2024 року між ними відбувся конфлікт з приводу надання медичної документації на клопотання ОСОБА_1 , яке було адресовано до адміністрації ТОВ «Аптека 194», у зв'язку з чим остання неодноразово зверталася до керівництва установи. Вказані обставини підтверджують надані суду матеріали відеозапису, а відтак встановлене свідчить про те, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян та не вчинялися ОСОБА_1 з хуліганських мотивів.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на порушення громадського порядку, як це визначено ст. 173 КУпАП. Не доведено, що її дії обумовлені саме хуліганськими мотивами та прагненням порушити громадський порядок, самоствердитись шляхом ігнорування гідності інших осіб, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібного хуліганства.
Водночас, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 991071 від 16.07.2024 року складеного по відношенню до ОСОБА_1 обставини не підтверджені належними доказами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Тому усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП трактуються на її користь.
Викладені вище обставини у сукупності свідчать про недоведеність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою, яка виключає провадження у справі.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ст. 173 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично.
Враховуючи викладене та зазначені норми Закону, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.173 та п.1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення її до відповідальності за ст. 173 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк