Справа № 357/10473/24
3/357/4914/24
25 жовтня 2024 року Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
09.07.2024 о 10 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 , під час руху за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Великополовецьке по вулиці Центральнакерував транспортним засобом марки ВАЗ21043, державний номерний НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою проживання, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.
До суду надійшло клопотання захисника - адвоката Шевчука Ю.А., який діяв в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що із вказаним протоколом ОСОБА_1 не погоджується та вважає, що докази у справі є неналежними та недопустимими, оскільки вони зібрані всупереч нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я №1452/735 від 9 листопада 2015 року та «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затверджену наказом МВС України 18.12.2018 № 1026.
Крім цього, захисник зазначає, що факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 не було зафіксовано на технічні засоби фіксації, а тому не можливо з впевненістю стверджувати, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом в даному випадку.Отже факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння без встановлення факту керування останнім автомобілем не є достатнім для кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, працівники поліції не перевіряли будь-яких ознак алкогольного сп'яніння (крім запаху з порожнини рота), у ОСОБА_1 . При цьому, захисник зазначає, що з наявних відео вбачається, що водій веде себе відповідно обстановці, в якій перебуває, порушення мови не встановлено з відеозаписів, координація рухів не порушена, тремтіння пальців рук також не вбачається із відеозаписів. Окрім цього, такі ознаки взагалі жодним чином не були встановлені. Захисник просив суд звернути увагу на те, що оскільки ОСОБА_1 висловив відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці, то це не означає автоматичну відмову від проходження такого огляду у медичному закладі. Тобто поліцейський у даному випадку має обов'язок забезпечити проведення огляду водія на стан сп'яніння у медичному закладі.
Також, захисник вказує, що працівник поліції неодноразово повідомив ОСОБА_1 , що останній може або пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, таке формулювання вимоги, на думку захисника, поліцейським є неприпустимим, адже поліцейськими вказано ОСОБА_1 на можливість обрати два нібито альтернативні варіанти поведінки.
Крім того, захисник вказує, що працівники поліції не складали протокол у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснювали йому суті вчиненого правопорушення, а також не складали будь-яких інших процесуальних документів. З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що патрульний зачитує ОСОБА_1 незрозумілий документ, і вказує лише на те, де ОСОБА_1 необхідно поставити підписи.
Також, наявний у матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складений з порушенням вимог п. 10 Розділу II Інструкції № 1452/735, зокрема, в частині складання Акт огляду у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
Суддя, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до таких висновків.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).
Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ21043, державний номерний НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ,та у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, що відповідають Інструкції, які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, в направленні на огляд та в акті огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Після цього останньому у встановленому законом порядку із застосуванням відеофіксації було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився пройти вказаний огляд, при цьому незгоду чи зауважень з приводу дій працівників поліції не висловлював, що підтверджується переглянутим в судовому засіданні диском з відеозаписом.
При цьому, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що транспортний засіб марки ВАЗ21043, державний номерний НОМЕР_1 , розташований на проїзній частині дороги з ввімкнений двигуном, при цьому ОСОБА_1 знаходиться на сидінні водія за кермом. Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції про те, що він виїхав за хлібом, крім цього ОСОБА_1 повідомляє, що вживав трішки алкоголю.
Так, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не вказував, що не керував автомобілем. В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо нього, він також не зазначив, що оспорює факт керування транспортним засобом.
Таким чином, вищезазначене спростовує заперечення захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та не мав ознак алкогольного сп'яніння.
Отже, посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, суддя сприймає як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у своїх поясненнях та у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями та матеріалами справи, однак зауважень чи заперечень щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення у відповідній графі протоколу та на відеозаписі ОСОБА_1 не висловлював.
Крім цього, з відеозапису вбачається, що поліцейський неодноразово вимагав у ОСОБА_1 на виконання п. 2.5 Правил дорожнього руху пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та останньому було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду.
При цьому, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до медичного закладу.
Отже, доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають суто формальний характер та спрямовані на ухилення водія ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, однак не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5. Правил дорожнього руху доводиться матеріалами адміністративної справи, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.07.2024 серії ААД №697275; актом огляду на стан сп'яніння; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; розпискою ОСОБА_3 з якої вбачається, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом; переглянутим в судовому засіданні диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі…
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 130 ч. 1 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, статтями 130 ч. 1, 221, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС