Справа № 357/15314/24
1-кс/357/2472/24
про особисте зобов'язання
28 жовтня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання, стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченко Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12024111030003271, яке внесене до ЄРДР 11 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
згідно з клопотанням, слідчий ОСОБА_5 просила:
(1) застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 22 грудня 2024 року;
(2) покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
(3) контроль за виконанням покладених на останнього обов'язків покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Подане клопотання мотивувала тим, що ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вона обґрунтовується зібраними на досудовому розслідуванні доказами.
Через відсутність будь-яких стримуючих факторів, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи, що у разі доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності без будь-яких негативних для себе наслідків.
Вважала, що про це також свідчить тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 відсутність в нього місця працевлаштування, постійного джерела доходів, міцних та сталих соціальних зв'язків.
Зазначала, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить спосіб вчиненого ним злочину, зокрема, він достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, під час дії сигналу «повітряна тривога», перебуваючи в укритті, вчинив крадіжку. Це свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення кримінальних правопорушень у подальшому.
Слідчий ОСОБА_5 вважала, що для попередження установлених ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання за обставин та підстав викладених у ньому, тоді як підозрюваний ОСОБА_4 проти його задоволення не заперечував.
Слідчий суддя проаналізувавши його на відповідність вимогам КПК України, дослідивши надані матеріали, дійшла до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Частина перша статті 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Отже, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя спочатку має установити чи обґрунтована підозра, у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, потім, чи є достатні підстави вважати, що існує один з ризиків, передбачений у ч. 1 ст. 177 КПК України і на які указав слідчий чи прокурор, і, в останню чергу, чому більш м'які запобіжні заходи, будуть недостатніми для запобігання ризикам на які указав слідчий чи прокурор, та проаналізувати доводи, на предмет доведеності, чому до підозрюваного належить застосувати один, чи кілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що у пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, за заявою № 42310/04, зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Слідчим суддею установлено, що 22 жовтня 2024 року ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфіковане за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, за таких фактичних обставин.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішнього часу.
04 жовтня 2024 року близько 00 години 30 хвилин, під час дії сигналу «Повітряна тривога», ОСОБА_4 перебував в укритті Державного професійно-технічного навчального закладу «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу», що за адресою: АДРЕСА_2 . У цей час в укритті перебувала неповнолітня ОСОБА_6 , яка, лягаючи спати, поклала під подушку належний її матері ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 12 С», що перебував у неї в користуванні.
Побачивши вищевказаний мобільний телефон та усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, у ОСОБА_4 виник намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна шляхом викрадення належного ОСОБА_7 мобільного телефону.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, діючи в умовах воєнного стану, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 12 С», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 3426 гривень 80 копійок, належного ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 3426 гривень 80 копійок.
Слідчий суддя, дослідивши текст вказаної підозри, перевіривши матеріали надані на її підтвердження, заслухавши підозрюваного ОСОБА_4 , який вину визнає, обставин зазначених у підозрі не оспорює, вважає доведеною її обґрунтованість.
Своєю чергою, слідчий суддя, на виконання п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, перевіривши, чи існують достатні підстави вважати, що існують ризики, на які вказав слідчий та прокурор, вважає доведеним, що у разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу дійсно існує ризик, передбачений п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може вчиняти спроби втечі та переховування від органу досудового розслідування або суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Такого висновку, слідчий суддя дійшов, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 покарання, яке йому може бути призначене, що свідчить про наявність мотиву для втечі, а також відсутність соціальних зв'язків, які можуть попередити зміну ним місця проживання.
До того ж, характер кримінального правопорушення, яке є корисливим, відсутність у підозрюваного ОСОБА_4 працевлаштування, а відтак джерел для задоволення побутових потреб, свідчить, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Отож, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Отже, слідчий суддя погоджується із прокурором ОСОБА_3 та слідчим, що попередити установлені ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи всі дані про особу підозрюваного, на підставі наявних матеріалів, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, можливо шляхом обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Слідчий суддя, вважає доведеним, що для досягнення задекларованої мети запобіжних заходів у ч. 1 ст. 177 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_4 належить покласти обов'язки, передбачені у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України, контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Керуючись ст. 177, 178, 179, 194, 309-310 КПК України, слідча суддя
клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід - особисте зобов'язання, у межах строку досудового розслідування, тобто до 22 грудня 2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов'язати ОСОБА_4 виконувати такі обов'язки:
(1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
(2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_8