Справа № 337/5622/24
Провадження № 3/337/2095/2024
28 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Завгородній Є.В., розглянувши адміністративну справу стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює ТОВ «Хортиця Палац», місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП -
До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює ТОВ «Хортиця Палац», місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 06.10.2024 о 00.02 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилялась від виконання батьківських обов'язків стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до самовільного залишення дитиною свого місця мешкання. Дитина знаходилася на вулиці батьківського піклування. Мати своїми діями порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.
Судом роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила вчинення нею правопорушення. Зазначила, що вона намагається вжити усіх заходів для виховання доньки і забезпечити їй належні умови життя та навчання, донька навчається в гідротехнічному технікумі. Повідомила, що вона виховує доньку ОСОБА_3 сама, батько участі у вихованні не бере абсолютно, аліменти не сплачує. З ними разом проживає також її батько (дідусь ОСОБА_3 ), однак через похилий вік (86 років) він не в змозі допомагати з вихованням онуки. Крім того, донька може повертатися додому пізно, проте через вік та опозиційну поведінку останньої ОСОБА_1 не може її контролювати в достатній мірі.
Щодо обставин, указаних в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначила, що 05.10.2024 донька вчасно ввечері не повернулася додому. На телефонні дзвінки спочатку відповідала, потім перестала. Хвилюючись за її життя та безпеку, мати звернулася до органів поліції із заявою про зникнення неповнолітньої дитини та встановлення її місцезнаходження. В ту ж ніч (06.10.2024) поліцейські розшукали доньку, яка була з компанією однолітків, повернули додому, жертвою злочину дитина не стала. Водночас, склали на ОСОБА_1 протокол за ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Крім особистих пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні були досліджені: рапорт від 06.10.2024 щодо отриманої заяви про зникнення людини, протокол від 06.10.2024 прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмові пояснення ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Суд критично оцінює докази, що містяться в адміністративному матеріалі, в частині їхньої належності, достовірності та достатності для того, щоб дійти поза розумним сумнівом висновку про винуватість ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків.
Суд звертає увагу, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення представниками органу поліції не було надано належну правову оцінку обставинам, за яких ОСОБА_1 повідомляла про факт зникнення доньки, що в сукупності з іншими обставинами свідчить про її піклування про життя та безпеку неповнолітньої дитини, безпорадний стан матері та об'єктивну неможливість впливати на поведінку шістнадцятирічної особи підліткового віку, а не про ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Враховуючи вік доньки на момент подій (16 повних років та 9 місяців), а також право на свободу пересування, суд доходить висновку про обмежену здатність матері контролювати місцезнаходження доньки та унеможливити «самовільне залишення дитиною свого місця мешкання» (як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення).
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме його об'єктивної сторони, яка полягає в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання неповнолітніх дітей, а також суб'єктивної сторони, яка характеризується відсутністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-284, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює ТОВ «Хортиця Палац», місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ