1Справа № 335/2559/23 2/335/2602/2024
22 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
Позивач Концерн «МТМ» звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 90 199,66 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № V площею 264 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії, в приміщеннях будинку встановлено розподільчий прилад обліку. Станом на 01.11.2021 типовий індивідуальний договір №72217751 між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 про надання послуг з постачання теплової енергії за вищевказаною адресою є укладеним. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.11.2022 на загальну суму 90 199,66 грн., однак відповідач не оплачував надані за вказаною вище адресою послуги, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.05.2023, яке було відкладено на 19.06.2023, у зв'язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2023 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за теплову енергію, яка відпускалась за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення № V, у період з 01.11.2021 до 30.11.2022 у розмірі 90 199 грн. 66 коп., а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2024, заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бахмута М.С. про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2023 року за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, разом з тим представник відповідача - адвокат Бахмут М.С. надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не мав у власності нерухоме майно до якого здійснювалась поставка теплової енергії.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, у тому числі, надається населенню м. Запоріжжя для побутових потреб.
Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2008 року, зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 262 та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення V, загальною площею 264 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, спір у даній справі виник з приводу стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, які надавались позивачем за місцем знаходження нерухомого майна відповідача, у нежитлове приміщення V за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи представника відповідача, що ОСОБА_1 на дату подання позовної заяви та за період нарахування оплати за надані послуги з теплопостачання, не був власником вищезазначеного нежитлового приміщення, суд оцінює критично, оскільки дані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18) правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
За змістом ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, за правилами виключної підсудності, передбаченими статтею 30 ЦПК України, розгляд даної цивільної справи належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Враховуючи наведене, доводи представника відповідача, що розгляд даної цивільної справи здійснено з порушенням територіальної підсудності та в супереч ст. 27 ЦПК України є помилковими.
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання належить розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на виконання повноважень, визначених ст. 11 Закону України «Про теплопостачання», затверджено Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення (надалі - Методика).
Таким чином, визначення правил та умов надання послуг з теплопостачання, методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення відноситься до державного регулювання та не є повноваженням органів місцевого самоврядування, повноваження яких у сфері теплопостачання закріплено ст. 13 Закону України «Про теплопостачання».
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про наданні комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
02.10.2021 Концерн «МТМ» оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №72217751, що є публічним договором приєднання, який вважається укладеним з 01.11.2021 із ОСОБА_1 , оскільки співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Враховуючи знаходження нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, приміщення, яке належить на праві власності відповідачу, є опалювальними.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.
Відповідно до пункту 11 Договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання(фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом II Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу III Методики.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.
У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIII цієї Методики.
Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 Договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 38 Договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Пунктами 8,9 Правил надання послуг з постачання теплової енергії визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 - 30.11.2022 на загальну суму 90 199,66 грн., що підтверджується розрахунком суми основного боргу за договором № 72217751.
На виконання Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830 Позивачем формуються рахунки на оплату спожитої послуги та надаються споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Згідно ч. ч. 1, 2 статті 8 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Відповідач не виконав свої обов'язки по оплаті послуги з постачання теплової енергії згідно умов Договору, у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість, яка за період з 01.11.2021 по 30.11.2022 становить 90 199,66 грн.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР, знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що відповідачем, який є власником нежитлового приміщення, не було жодним чином доведено що у нього відсутній борг перед позивачем, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачем також не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223 ч. 4, 263-265, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за теплову енергію, яка відпускалась за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення № V, у період з 01.11.2021 до 30.11.2022 у розмірі 90 199 (дев'яносто тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 22 жовтня 2024 року
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.І. Рибалко