Дата документу 24.10.2024
Справа № 334/816/23
Провадження № 1-в/334/164/24
24 жовтня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
розглянувши матеріали подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, щодо засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20.02.2023,
До Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшло подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, щодо засудженого ОСОБА_3 .
Подання мотивовано тим, що на обліку Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області перебуває ОСОБА_3 , засуджений вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20.02.2023 року за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки та з покладеними на нього обов'язками відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Згідно вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя громадянин ОСОБА_3 18.11.2022 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 1866 гривень 34 копійки.
09.08.2024 р. набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-1X «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на зазначене просить суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від призначеного судом покарання.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, подала заяву про розгляд подання у її відсутність, подання підтримує.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подала заяву про розгляд подання у її відсутність, подання підтримує.
Засуджений який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду подання, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вважає за необхідне проводити розгляд подання по суті за відсутності засудженого, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду подання.
Відповідно до положень ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши подання та долучені до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Зі змісту вироку Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20.02.2023 вбачається, що 18.11.2022 року ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 1866 гривень 34 копійки.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Згідно з положеннями ч. 1 ст 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-1X) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУПАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУПАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становив 2481 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно із ч. 2 ст. 74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За статтею 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону.
Суд враховує, позицію викладену у постанові Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07.10.2024 року, згідно якої, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ.
Згідно із вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20.02.2023 року, сума викраденого майна ОСОБА_3 становить 1866 гривень 34 копійки, що станом на момент вчинення крадіжки 18.11.2022 року складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка становить 2481 грн.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_3 розповсюджується дія Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, тому суд вважає, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20.02.2023 року, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 5, 74 КК України, ст. ст. 372, 537, 539 КПК України, суд -
Подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону, відповідно до ч.2 ст.74 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного судом покарання, вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20.02.2023 року, за ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.2 ст.74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1