Справа № 314/1715/23
Провадження № 1-кс/314/1354/2024
25.10.2024 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022082080001648 від 26.10.2022 відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке надійшло до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
особи щодо якої вирішується питання
про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 ,
У судовому засіданні 24.10.2024 особою щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 заявлено клопотання про відвід головуючого судді ОСОБА_4 . У клопотанні ОСОБА_3 посилається на упередженість головуючого судді ОСОБА_4 під час розгляду справи, стверджує, що суддя ігнорує доводи захисту, в ухвалах позицію сторони захисту не відображає.
У судовому засіданні захисник клопотання ОСОБА_3 про відвід судді підтримала.
Прокурор з приводу клопотання про відвід головуючого судді ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , вислухавши учасників провадження, дійшов таких висновків.
За приписами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом (ст. 26 КПК України).
За приписами ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно із ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Отже, законом чітко визначено підстави відводу чи самовідводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Вказане кореспондується із правовою позицією викладеною в ухвалі від 01.03.2012 Верховного суду у справі № 5-15п12.
Враховуючи викладене, суд не може не дійти висновку, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу відводу, мають бути доведеними, відвід вмотивований, аргументований.
Об'єктивні та переконливі докази, які підтверджують наявність підстав для відводу головуючого судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022082080001648 від 26.10.2022, передбачені ст. 75, 76 КПК України, суду не надані.
Незгода заявника із процесуальними рішеннями та діями судді, не є обставиною, що викликає сумнів у неупередженості судді, а отже не є підставою для відводу головуючого судді у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд дійшов беззаперечного висновку, що факт упередженості головуючого судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022082080001648 від 26.10.2022 відносно ОСОБА_3 , не знайшов свого підтвердження під час розгляду заяви, а відтак заявлене ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75,80,372 КПК України, суд-
У задоволенні заяви особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
25.10.2024