Номер справи №243/12669/21
Номер провадження №2/243/156/2024
22 жовтня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії, яка нараховувалась йому до дня смерті та зберігається в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Позивачу, як спадкоємцю повинні були виплатити ці гроші на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. В свідоцтві про право на спадщину за законом вбачається, що спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з недоотриманої пенсії ОСОБА_2 станом на 12.08.2020 в сумі 95196,91 грн. Позивач зазначає, що в жовтні 2020 року його представник отримав у приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижкова О.О. свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.10.2020. Спадщина, на яку видано зазначене свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії станом на 12.08.2020, яка зберігається в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, та згідно довідки, виданої пенсійним органом 12.08.2020 за № 0580-08-8/10387, належить спадкодавцю. Згідно зазначеної довідки сума недоотриманої ОСОБА_2 пенсії складає - 95196,91 грн. Однак, надана приватному нотаріусу Рижкову О.О. інформація стосовно розміру недоотриманої пенсії ОСОБА_2 не відповідає дійсності, оскільки Пенсійний фонд України припинив виплачувати пенсію з січня 2016 року. З означеного вбачається, що відповідачем не вірно вказаний у відповіді на запит нотаріуса період нарахування пенсії ОСОБА_2 та відповідно розмір заборгованості по її виплаті померлому, на отримання якого наразі він претендує, як спадкоємець за законом. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його права та законні інтереси, за захистом яких він вимушений звертатися до суду. Зазначає, що відповідач повинен був надати приватному нотаріусу Рижкову О.О. інформацію про недоотриману пенсію, що залишилась після смерті ОСОБА_2 без обмеження трирічним строком, але безпідставно обмежив цю суму строком та виплатив позивачу недоотриману пенсію спадкодавця в неповному обсязі що дає підстави для задоволення позовних вимог.
Тому, просить суд: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 , спадкоємцю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , його недоотриману пенсію за весь період заборгованості та стягнути на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 за весь період заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області у віці 84 років.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 жовтня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижковим О.О., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, яка зберігається в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, та належить спадкодавцю на підставі довідки, виданої Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області від 12.08.2020 за № 0580-08-8/10387. Згідно ж цієї довідки сума недоотриманої пенсії складає - 95196,91 грн. Загальна вартість майна складає - 95196,91 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача залишок недоотриманої суми пенсії, яка входить до складу спадщини та належала батькові позивача - ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3289,37 гривень.
Згідно з відповіддю Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 31 травня 2021 року № 0580-03-8/20640 на адвокатський запит зазначено, що на запит приватного нотаріуса щодо недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області 12 серпня 2020 року надано відповідь № 0580-08-8/10387, що недоотримана пенсія ОСОБА_2 у відповідності до ст. 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) складає 95196,91 грн. У відповіді також зазначено, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 може бути зменшений, оскільки виплата недоотриманої пенсії відбувається у відповідності до ст. 46 Закону № 1058.
В матеріалах спадкової справи міститися свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 відповідно до якого ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З матеріалів спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 та наданої на виконання ухвали суду, слідує, що 21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижковим О.О. за заявою ОСОБА_4 поданої в інтересах спадкоємця ОСОБА_1 було заведено спадкову справу. Заповітів померлий не складав, інші спадкоємці відсутні, спадкоємець першої черги - син спадкодавця ОСОБА_1 . За відомостями Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, наданими на запит нотаріуса, недоотримана пенсія, що увійшла до складу спадщини ОСОБА_2 , становить 95196,91 грн, з урахуванням положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
На виконання ухвали суду, відповідачем надано відомості з підсистеми призначення та виплати пенсій та повідомлено наступне, ОСОБА_2 перебував на обліку в Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058. Виплата пенсії ОСОБА_2 проведена по грудень 2015 року. На підставі заяви № 6055 від 19.10.2017 щодо зміни місця реєстрації, як внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 було взято на облік Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Маріуполь та почато виплату поточної пенсії з 01.06.2018. З серпня 2018 року виплата пенсії ОСОБА_2 припинена на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706. З 01.08.2018 ОСОБА_2 особисто до територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій області за поновленням виплати пенсії не звертався. Пенсійна справа знята з обліку з 01.01.2020 у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 . У серпні 2020 року на запит приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижкова О.О. Головним управлінням надана довідка про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 95196,91 грн з урахуванням вимог статті 46 Закону № 1058. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 04.11.2020 із заявою № 11608 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 через довірену особу ОСОБА_4 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності та представляла інтереси спадкоємця. За результатом розгляду наданих документів проведено нарахування суми недоотриманої пенсії в розмірі 91907,54 грн за період з 03.11.2017 по 31.12.2019 з урахуванням вимог статті 46 Закону № 1058, яка виплачена спадкоємцю ОСОБА_1 в березні 2021 року. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20.09.2021 по справі № 263/7604/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманих коштів. Стягнуто з Головного управління на користь ОСОБА_1 залишок недоотриманої суми пенсії, яка входить до складу спадщини, та належала його батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 3289,34 грн. Для проведення розрахунку суми невиплаченої за життя ОСОБА_2 заборгованості з 01.01.2016 на виконання вимог ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18.04.2023 по справі №243/12669/21 виникла необхідність провести відпрацювання пенсійної справи функціоналом «макетна обробка», у зв'язку з чим, Управлінням було надіслано лист до Пенсійного фонду України № 0500-0308-5/41116 від 16.05.2023 щодо отримання дозволу відпрацювати пенсійну справу зазначеним функціоналом. Після відпрацювання пенсійної справи розрахунок заборгованості пенсійних коштів ОСОБА_2 з 01.01.2016 буде надано додатково.
Відповідно до відомостей ППВП, наданих ГУ ПФУ в Донецькій області, ОСОБА_2 з 27.11.1995 отримував пенсію за віком, у березні 2021 року відповідачем виплачено недоотриману пенсію у сумі 91907,54 грн. за період з листопада 2017 року по грудень 2019 року.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку суми заборгованості недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, у графі «розмір призначеної пенсії» становить 150909,22 грн у графі «розмір нарахованої пенсії» становить 150909,22 грн у графі «розмір виплаченої за життя пенсії» становить 6841,26 грн у графі «розмір виплаченої суми недоотриманої пенсії» становить 91907,54 грн у графі «залишок боргу» становить 52160,42 грн.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV встановлені вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії, а саме виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідні рішення про припинення пенсійних виплат померлому ОСОБА_2 з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058-IV в матеріалах справи відсутні.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Однак, відповідно до статті 92 Конституції України (норми якої є нормами прямої дії та водночас мають найвищу юридичну силу) виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що громадянин України за обставин, - визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.
Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання. Більш того, в законах України, які регулюють питання пенсійного забезпечення відсутня підстава для припинення нарахування та невиплати пенсії - не звернення до органів Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати пенсії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц, постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 243/5697/16-ц, постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 227/2802/16-ц та у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 638/8368/19 зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Як свідчать матеріали справи, спадкодавець ОСОБА_2 був одержувачем пенсії за віком, як внутрішньо переміщена особа. На запит нотаріуса відповідачем надано відомості про наявність недоотриманої пенсії в сумі 95196,91 грн, на підставі яких нотаріусом видане свідоцтво про право на спадщину за законом, однак позивач зазначає, що відповідачем надані відомості на запит нотаріусу не відповідають дійсності, оскільки відповідач припинив виплачувати пенсію спадкодавцю з січня 2016 року та у своїй відповіді обмежився трирічним строком.
Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Судом встановлено, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , 21 жовтня 2020 року нотаріусом видане свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщина складається з недоотриманої пенсії у розмірі 95196,91 грн.
З наданих матеріалів справи слідує, що відповідачем позивачу було виплачено суму недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, у розмірі 91907,54 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача залишок недоотриманої суми пенсії, яка входить до складу спадщини та належала батькові позивача - ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3289,37 гривень.
У відповідності до розрахунку суми заборгованості за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 розмір нарахованої пенсії становить 150909,22 грн, розмір виплаченої пенсії за життя 6841,26 грн, розмір виплаченої суми недоотриманої пенсії 91907,54 грн (150909,22 грн - 6841,26 грн - 91907,54 грн - 3289,37 грн (сума, яка вже підлягає стягненню за рішенням суду), отже сума заборгованості недоотриманої пенсії складає 48871,05 грн.
З розрахунку заборгованості наданого відповідачем, слідує, що з 01.01.2016 року, померлому ОСОБА_2 , пенсія нараховувалась, однак за життя не була виплачена спадкодавцю.
Отже, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо припинення з 01.01.2016 виплати пенсії померлому ОСОБА_2 в розумінні приписів Закону № 1058-IV, на запит нотаріусу, відповідачем було надано відповідь про розмір недоотриманої пенсії, обмежившись трирічним строком, який склав 95196,91 грн, на підставі чого було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повинно було нарахувати ОСОБА_1 пенсію за весь період, а саме з 01.01.2016 року по день смерті спадкодавця.
Вказані обставини, позбавляють нотаріуса видати позивачу, як спадкоємцю після смерті батька ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом на все належне майно у виді недоотриманої пенсії за життя батька.
За таких обставин, на думку суду у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї статті передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. З огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути зазначену суму судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1217, 1218, 1227,1261 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 , спадкоємцю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , його недоотриману пенсію за весь період заборгованості та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 за весь період заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 28 жовтня 2024 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко