"28" жовтня 2024 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/553/24
Номер провадження: 2/150/237/24
28 жовтня 2024 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Суперсона С.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказаний позов обґрунтований тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис № 118624 від 09 червня 2021 року про звернення стягнення на предмет грошових коштів в сумі 14 486,17 грн. Як свідчить зміст виконавчого напису, підставою його вчинення було те, що 07 липня 2013 року між позивачем та ПАТ «ОТП БАНК» укладено кредитний договір № 2004568402, відповідно до якого ПАТ «ОТП БАНК» надало позивачеві кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн. під 0,01% річних за користування кредитними коштами, із кінцевим строком повернення до 07.10.2014.Як стверджує позивач, кредит нею було погашено в повному обсязі, будь-яких претензій від ПАТ «ОТП БАНК» не було. В лютому 2024 року позивач дізналася, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва відкрито виконавче провадження № 66803902 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Остапенко Є.М. № 118624 від 09 червня 2021 року.
Втім, з огляду на відсутність заборгованості, а також ту обставину, що виконавчий напис нотаріуса щодо кредитних договорів вчинятися не може, позивач звернулася до суду із цим позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник позивача - адвокат Поліщук О.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити. Також зазначив, що у разі неявки іншої сторони, не заперечує проти заочного розгляду судової справи.
Відповідачем подано до суду заяву про повне визнання позовних вимог.
Третя особа будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, заяв по суті справи до суду не надсилала.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявній при ній докази, аргументи представників сторін, викладені в заявах по суті справи, оцінивши їх в сукупності та співставленні, дійшов наступних висновків.
09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 118624 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 2004568402 у розмірі 14 486,17 грн., з яких 4441,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, 311,95 грн. заборгованість за відсотками та комісією, 9683,17 грн. заборгованість за штрафними санкціями та 50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису.
Оцінюючи правомірність вчинення виконавчого напису суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17 зазначила, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.
Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, вчиняючи 09 червня 2021 року виконавчий напис № 118624, приватний нотаріус Остапенко Є.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: "Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника".
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 31865 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів.
Як зауважує у своїй постанові від 21 вересня 2022 року по справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відтак, за наведених вище обґрунтувань, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішення у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що при матеріалах судової справи міститься заява відповідача, подана до початку розгляду справи по суті, зі змісту якої слідує, що відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову. При цьому, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, Суд -,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 118624, вчинений 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 14 486,17 грн.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, що становить суму 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження б. Верховної Ради, буд. 34, офіс 511, м. Київ, 02094), на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на протязі тридцяти днів від дня його винесення до Вінницького апеляційного суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН