Вирок від 24.10.2024 по справі 507/1045/19

Є.у.н.с.507/1045/19

Провадження №1-кп/512/7/24

"24" жовтня 2024 р. с-ще Саврань

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2019 за №42019161010000145, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Любашівка, Подільського району, Одеської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, на момент інкримінованого кримінального правопорушення начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, майора поліції, одруженої, на утриманні має малолітню дитину, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнано судом недоведеним.

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.10.2016 за №1178 о/с ОСОБА_6 призначена на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області у званні майор поліції».

Відповідно до статей 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до положень статей 2, 18 Закону України «Про Національну поліцію», одним з основних завдань та обов'язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов'язків.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що одним із основних повноважень поліції є виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для її усунення, вжиття заходів з метою виявлення кримінальних правопорушень, припинення виявлених кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, розшук та доставка осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом.

У відповідності до вимог підпункту 3 пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на працівників Національної поліції поширюється дія вказаного закону.

Під час перебування на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 відповідно до положень статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», примітки 1 до статті 364 КК України, є службовою особою яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Відповідно до посадової інструкції від 15.01.2019 майор поліції ОСОБА_6 несе персональну відповідальність за роботу всіх працівників СРПП, ефективність виконання покладених на них завдань та функцій, може виконувати обов'язки працівників СРПП, контролює повноту і якість складання працівниками СРПП та інших нарядів протоколів та інших матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, подає адміністративні матеріали керівництву відділу (відділення) поліції для подальшого їх направлення до органів, уповноважених здійснювати розгляд та виносити по них рішення, у випадках та в порядку, визначених законом.

В силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_6 знала та розуміла, що вимоги статей 3 та 22 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 №1700-VІІ, поліцейським заборонено використовувати службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. У тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_6 , усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення стала на шлях злочинної діяльності та умисно вчинила корисливий корупційний злочин, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 30.04.2019 у складі СРПП №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області під час здійснення патрулювання у селі Покровка Любашівського району Одеської області, по вул. Миру, поблизу будинку №30 було зупинено автомобіль марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 та з пасажиром ОСОБА_8 , який є власником автомобіля.

Під час перевірки ОСОБА_6 встановлено, що водій та пасажир перебувають у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим відносно ОСОБА_7 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 власником, якого являється ОСОБА_8 , вилучено.

Того ж дня, 30.04.2019, близько 19 години 00 хвилин у ході особистого спілкування ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи по АДРЕСА_2 виказала ОСОБА_8 прохання надати неправомірну вигоду матеріального характеру для неї у вигляді грошових коштів у сумі 6000 (шість тисяч) гривень, за вчинення в інтересах ОСОБА_8 , як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, а саме: за повернення вилученого автомобіля марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 .

06.05.2019 ОСОБА_8 , розуміючи протиправність вимог начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 добровільно звернувся до правоохоронних органів про незаконні дії останньої направлені на одержання неправомірної вигоди.

08.05.2019 близько 14 години 35 хвилин ОСОБА_6 , реалізуючи злочинний намір на одержання неправомірної вимоги, особисто визначила час, місце та спосіб передачі неправомірної вигоди, а саме через свого цивільного чоловіка ОСОБА_9 , який буде перебувати в центрі АДРЕСА_1 в автомобілі Reno сірого кольору.

У подальшому, 08.05.2019 близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи в Любашівській ЦРЛ у смт.Любашівка, Одеська область, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та у встановлений нею спосіб, через цивільного чоловіка ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинний намір ОСОБА_6 , одержала від громадянина України ОСОБА_8 неправомірну вигоду матеріального характеру у сумі 6000 (шість тисяч) гривень, за вчинення в інтересах ОСОБА_8 , як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, а саме: за повернення вилученого автомобіля марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК, а саме - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Під час досудового провадження між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України лейтенанта юстиції ОСОБА_10 який на підставі статей 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42019161010000145, та підозрюваною у даному провадженні ОСОБА_6 , 03.07.2019 на підставі статей 468, 469, 472 КПК України в приміщенні кабінету №17 військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, за адресою: м.Одеса, вул.Армійська, 18 у присутності захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачена ОСОБА_6 беззастережно та повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті та зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяла розкриттю злочину та проведенню кримінального провадження (Том 1 а.с.17).

Рух справи.

Згідно ухвали судді Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_11 від 03.07.2019 останнім заявлено самовідвід від участі в розгляді обвинувального акту по даному кримінальному провадженню (Том 1 а.с. 35).

17.07.2019 ухвалою Одеського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №42019161010000145, внесеного до ЄРДР 06.05.2019 відносно ОСОБА_6 обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України повернуто до Любашівського районного суду Одеської області для розгляду (Том 1 а.с. 42-43).

На підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями головуючим по даній справі призначено суддю Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_12 (Том 1 а.с.45).

Слухання справи неодноразово відкладалися у зв'язку з хворобою обвинуваченої ОСОБА_6 .

В матеріалах справи міститься клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України лейтенанта юстиції ОСОБА_13 від 22.08.2019 про призначення розгляду для проведення судового провадження в загальному порядку (Том 1 а.с. 84-85).

Постановою про визначення (заміну) групи прокурорів заступника військового прокурора Південного регіону України підполковник юстиції ОСОБА_14 від 16.01.2020 визначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні: начальника відділу нагляду з організації процесуального керівництва підтримання обвинувачення в суді додержання законів при виконанні судових рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_15 , прокурора відділу нагляду з організації процесуального керівництва, підтримання обвинувачення в суді, додержання законів при виконанні судових рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів. Виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_10 , військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_16 , заступника військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 Керівництво групою прокурорів (старшим групи прокурорів) призначити військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_16 (Том 1 а.с.86-87).

11.02.2020 ухвалою судді Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_12 відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 03.07.2019, укладеної між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_10 та підозрюваною ОСОБА_6 (Том 1 а.с. 92).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 20.02.2020 призначено судовий розгляд на 28.02.2020 та доручено Любашівському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» Одеської області надати досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_6 (Том 1 а.с.97).

Згідно рішення Вищої ради правосуддя №3504/0/15-20 від 17.12.2020 суддю Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_12 звільнено з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку ( Том 2 а.с. 59-60).

11.01.2021 суддя Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_23 заявлено самовідвід від участі в розгляді обвинувального акту по кримінальному провадженню №42019161010000145 від 06.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 368 КК України (Том 2 а.с. 63).

На підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 14.01.2021 вказане кримінальне провадження направлено до Савранського районного суду Одеської області, у зв'язку з неможливістю утворити склад суду у Любашівському районному суді Одеської області, яким раніше здійснювався розгляд даного кримінального правопорушення (Том 2 а.с.74-76).

Ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області від 27.01.2021 вказане кримінальне правопорушення прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання на 01.02.2021 (Том 2 а.с. 80).

Слухання справи відкладено на 18.02.2021.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 18.02.2021 призначено судовий розгляд по вказаній справі на 24.02.2021 (Том 2 а.с. 88).

Постановою про визначення (заміну) групи прокурорів від 15.01.2021 визначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, а саме військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_16 , заступника військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_24 , заступника військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_25 , прокурорів військової прокуратури Одеського гарнізону ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 ОСОБА_30 , ОСОБА_19 . Старшим групи прокурорів визначити Військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_16 ( Том 2 а.с. 102-102а).

Постановою про визначення (заміну) групи прокурорів від 23.03.2021 визначено групу прокурорів Визначити групу прокурорів у даному кримінальному провадженні до складу якої входять прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_24 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_25 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_27 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_18 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_22 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_21 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_30 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_29 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_31 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_32 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_26 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_28 . Старшим групи прокурорів визначити прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_32 (Том 2 а.с.103-105).

В матеріалах справи міститься клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про визнання доказу очевидно недопустимим та виключення з доказів від 12.05.2021. ОСОБА_5 стверджує, що під час судового засідання 09.03.2021 стороною обвинувачення надано протокол обшуку автомобіля ОСОБА_9 (чоловіка обвинуваченої ОСОБА_6 ). до вказаного протоколу додано micro SD без маркування, без будь-яких ознак, які могли би унікально ідентифікувати вказаний електронний носій інформації, як документальний доказ. Сторона захисту вважає, що невідомо який орган або уповноважена особа та під час якої слідчої дії отримав даний доказ, чи самостійний це доказ чи є додатком до якого-небуть протоколу слідчої дії. Також вказаний доказ не відкрито стороні захисту під час виконання вимог статті 290 КПК України. Враховуючи викладене захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 просив визнати очевидно недопустимим вказаний доказ та виключити з числа документальних (письмових) доказів (Том 2 а.с. 106-107).

В задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено та заначено, що цим доводам оцінка буде надана в нарадчій кімнаті.

В матеріалах справи міститься клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про долучення додаткових матеріалів у порядку статті 42 КПК України від 15.06.2021 з якого вбачається, що захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 просив долучити до матеріалів справи в якості доказів копії повідомлення та протоколу про відкриття матеріалів, оригінал протоколу огляду від 04.06.2021 з додатками та опечатаний конверт з оптичним диском DVD +R “Havit» (Том 2 а.с. 117).

В матеріалах справи міститься лист прокурора Одеської спеціалізованої прокурату у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 згідно якого вбачається, що під час дослідження відеозапису, який наданий стороною захисту встановлено, що він на думку сторони захисту відображає проведення процесуальної дії - відкриття матеріалів кримінального провадження підозрюваній ОСОБА_6 та її захиснику ОСОБА_5 , що відбувається 03.07.2019 року, згідно протоколу огляду вказаного речового доказу у якому вказано, що фіксування цієї процесуальної дії відбувалось на мобільний телефон "Samsung", що належить чоловіку обвинуваченої ОСОБА_6 . Тобто, на момент завершення досудового розслідування вказаний відеозапис знаходився у володінні та під контролем сторони захисту та був такий, як відомий їм під час досудового розслідування. Так, сторона обвинувачення вважає, що сторона захисту мала зазначений доказ під час досудового розслідування, а тому стороною захисту був порушений порядок відкриття матеріалів іншій стороні, які вони мали намір використати, як докази в суді. Відповідно до ч. 6 ст. 290 КПК України обвинуваченій ОСОБА_6 та її захиснику ОСОБА_5 був наданий запит для надання можливості скопіювати або відобразити будь-яким чином речові докази, які сторона захисту має намір використати в суді. Від обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_5 03.07.2019 року була отримана розписка, що сторона захисту не володіє речовими доказами, чи матеріалами, які необхідно надавати для ознайомлення стороні обвинувачення. Відповідно сторона захисту відкрила вищевказаний відеозапис стороні обвинувачення 11.06.2021, тобто після початку судового розгляду, тому суд згідно ч. 12 ст. 290 КПК України не має права допустити відомості, що міститься в них, як докази.

Сторона обвинувачення вважає, що вказаний речовий доказ отриманий з низкою інших процесуальних порушень, що тягне за собою недопустимість даного доказу, оскільки даний доказ отриманий не в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (Том 3 а.с.16-18).

16.08.2021 захисником обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_5 надано до суду клопотання про допит свідків: ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 (Том 2 а.с.129).

Згідно інформації КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Любашівської селищної ради №360 від 09.07.2021 вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 проходила стаціонарне лікування в гінекологічному відділенні з 07.06.2019 по 05.07.2019 (Том 2 а.с.131).

29.09.2021 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про визнання доказу недопустимим та виключення з доказів від 29.09.2021. ОСОБА_5 стверджує, що під час судового засідання 16.08.2021 стороною обвинувачення надано протокол обшуку автомобіля ОСОБА_9 (чоловіка обвинуваченої ОСОБА_6 ). До вказаного протоколу додано micro SD без маркування, без будь-яких ознак, які могли би унікально ідентифікувати вказаний електронний носій інформації, як документальний доказ. 16 серпня 2021 року під час судового засідання стороною обвинувачення, з дозволу суду на службовому ноутбуку невідомої марки, з використанням адаптера («карт ридера») невстановленої моделі та виробника було здійснено вивчення вказаного письмового доказу. В результаті перегляду встановлено, що вказаний електронний носій інформації містить аудіо-відеозапис обшуку автомобіля ОСОБА_9 та відображає хід обшуку, який відображений у протоколі від 08.05.2019 року частково, а саме: огляд/обшук передньої панелі автомобіля та шухляди підлокотника, а обшук шухлядці («бардачок») у передній панелі пасажира, заднього правого та лівого сидіння не указано у протоколі, у протоколі також не знайшли відображення обшук багажника та особистої записної книжки ОСОБА_9 та інше, крім того на відео видно, як повторно з сейф-пакету у багажник автомобілю викладаються грошові кошти для повторного просвічування та фіксуються сліди «світлячку», спецзасобу, який раніше не було виявлено, що також зафіксовано на відео, а саме: що «світиться». Сторона захисту вважає, що відсутній будь-який процесуальний документ про слідчу (процесуальну) дію, про обставини, під час яких отримана інформація, що записана на micro SD, невідомі орган або уповноважена особа, які отримали вказаний доказ, невідомо, чи є цей доказ додатком до якого-небудь процесуального документу про слідчу дію або є самостійним доказом. Також вказаний доказ не відкрито стороні захисту під час виконання вимог статті 290 КПК України. (Том 2 а.с. 148-149).

12.01.2022 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 про визнання недопустимим та виключення з доказів протоколи за результатами НСРД від 13.05.2019 реєстраційний № 65/4/2456т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466, № 65/4/2455т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466, № 65/4/2454т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-462, мікро СД № 65/4/52-463 від 06.05.2019, мікро СД № 65/4/52-464 від 06.05.2019 та DVD-R диск реєстраційний № 65/4/52-465 від 06.05.2019. В обґрунтування клопотання захисник стверджує, що 03.07.2019 під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторона захисту не була ознайомлена, а стороною обвинувачення не надано доступу підозрюваної до ухвал Одеського апеляційного суду № 3225т від 08.05.2019 та № 3227т від 08.05.2019, результатів НСРД, які містяться на DVD-R диску реєстраційний № 65/4/52-465 від 06.20.2019. Крім того мікро СД № 65/4/52-466, мікро СД № 65/4/52-462, мікро СД № 65/4/52-463, мікро СД № 65/4/52-464 є оригінальними носіями результатів НСРД та не були предметом вивчення та не були відкриті стороні захисту. Отже DVD-R диск реєстраційний № 65/4/52-465 від 06.05.2019 не є оригінальним носієм результатів проведених відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 аудіо-відеоконтролю та стороні захисту не відкривався та не надано суду жодного протоколу про копіювання результатів НСРД з магнітних носіїв мікро СД на оптичний диск DVD-R реєстраційний № 65/4/52-465 від 06.05.2019. Також до проведення НСРД залучено заявника ОСОБА_8 , однак в порушення п. 6 ст. 246 КПК України не складена постанова слідчого/прокурора про його залучення до НСРД та не направлено до УСБУ по Одеській області для отримання спеціальних таємних технічних засобів для участі в НСРД. Крім того в протоколах за результатами НСРД від 13.05.2019 реєстраційний № 65/4/2456т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466, № 65/4/2455т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466, № 65/4/2454т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-462, мікро СД № 65/4/52-463 від 06.05.2019, мікро СД № 65/4/52-464 від 06.05.2019 в порушення вимог п. 1 ст. 252 КПК України не вказані відомості про ОСОБА_8 (Том 2 а.с. 176-178).

Постановою про зміну групи прокурорів від 25.10.2022 визначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, а саме прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_22 ; прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_26 ; прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_17 ; оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_28 ; прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_36 ; прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_37 ; прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_38 ; прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_39 ; прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_40 ; прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіон ОСОБА_3 . Старшим групи прокурорів призначити прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , якому доручити керувати діями інших прокурорів (Том 2 а.с. 221).

26.10.2022 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 про визнання недопустимим та виключення з доказів протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 08.05.2019 № 6514-2378т про помітку грошових коштів, яке було проведено на підставі доручення прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону № 398т від 08.05.2019, а також керуючись правовою доктриною "плоди отруєного дерева": протоколу огляду та вручення грошових коштів від 08.05.2019 (з додатками), протоколу обшуку від 08.05.2019 автомобіля Reno Scenic державний номерний знак НОМЕР_2 , де були вилучені раніше помічені грошові кошти (з додатками), протокол освідування особи ( ОСОБА_9 ) від 08.05.2019 (з додатками). Так, з протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 08.05.2019 № 6514-2378т про помітку грошових коштів вбачається, що відомості, які в ньому містяться є державною таємницею, а слідчі (розшукові) дії виконані на підставі таємного доручення. Як вбачається з наданих до суду зазначених протоколів НСРД в якості доказу було надано протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів від 08.05.2019 №6514-2378т про помітку грошових коштів, яке було проведено на підставі доручення прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону №398т від 08.05.2019 в період часу з 10 години 10 хвилин по 10 годину 20 хвилин в автомобілі «Mitsubishi» державний номерний знак НОМЕР_3 , що був припаркований за адресою: АДРЕСА_3 (протокол помітки був складений відповідно до зазначеного часу). У зв'язку з цим 25.01.2022 захисник звернувся з адвокатським запитом до УСБУ в Одеській області про надання інформації: чи був наданий транспортному засобу "Mitsubishi" "Outlender", д.н НОМЕР_3 дозвіл/ліцензія на здійснення таємного діловодства станом на 08.05.2019. 01.02.2022 отримано відповідь УСБУ № 65/5/д/д-3/389, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про державну таємницю" таємниця надається СБУ виключно державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям за умов, встановлених ч. 3 ст. 20 Закону України "Про державну таємницю" (Том 2 а.с. 224-225).

12.12.2022 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 про встановлення розумних строків для подання стороною обвинувачення доказів для судового розгляду по даному кримінальному провадження (Том 3 а.с 1-2).

07.03.2023 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 про встановлення розумних строків для подання стороною обвинувачення доказів для судового розгляду по даному кримінальному провадження (Том 3 а.с 48-50).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 07.03.2023 встановлено стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні до 07.06.2023 (Том 3 а.с. 51-52).

Слухання справи неодноразово відкладалося зокрема за клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 (24.03.2021, 08.04.2021, 15.06.2021, 29.06.2021. 15.12.2021).

Крім того, слухання справи неодноразово відкладалося за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні, зокрема, слухання призначені на (20.09.2021, 29.09.2021, 16.11.2021, 23.11.2021, 15.12.2021, 15.02.2022, 15.03.2022, 20.04.2022, 08.06.2022, 07.11.2022, 06.12.2022, 13.09.2023, 21.09.2023, 04.10.2023, 10.10.2023, 24.10.2023, 05.12.2023, 13.12.2023, 30.01.2024, 07.02.2024, 13.02.2024, 13.03.2024, 19.03.2024, 26.03.2024, 29.04.2024, 06.05.2024, 14.05.2024, 04.06.2024, 25.06.2024, 17.07.2024, 10.09.2024).

08.10.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з відключенням електроенергії в приміщенні Савранського районного суду Одеської області, про що свідчить акт щодо знеструмлення електромережі суду (Т.4 а.с.247).

19.03.2024 в судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про звернення суду до Генерального прокурора з метою вжиття заходів та належного виконання стороною обвинувачення своїх процесуальних обов'язків, захисник обґрунтував це тим, що сторона обвинувачення навмисно затягує судовий процес щоб досягнути перебігу строків давності в цьому кримінальному провадженні. Так захисник вважає, що для закриття провадження за перебігом строків немає жодних підстав, оскільки, для цього потрібна згода обвинуваченої. В свою чергу обвинувачена ОСОБА_6 категорично не згодна із закриттям відносно неї провадження на підставі перебігу строків.

Так, ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області ОСОБА_1 від 19.03.2024 постановлено звернутись до Генерального прокурора з вимогою вжити, в межах відповідних повноважень, заходів щодо організації належного виконання стороною обвинувачення своїх процесуальних обов'язків під час розгляду даного кримінального провадження (Том 3 а.с. 117-118).

Згідно відповіді начальника відділу підтримання публічного обвинувачення в суді та нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах другого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_41 від 21.03.2024 №11/2/2-р вбачається, що ухвалу Савранського районного суду Одеської області від 19.03.2024 щодо систематичної неявки прокурорів скеровано до Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону для вирішення питання (Том 3 а.с. 124-125).

З листа керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_42 від 08.04.2024 №39-5-6-2452 ВИХ-24 вбачається, що прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюються повноваження прокурора у понад 30 судах, у тому числі за межами Одеської області, у зв'язку із чим є труднощі із забезпеченням участі прокурора у кожному судовому засіданні. Крім того, з вказаного листа вбачається, що явку публічного обвинувача у ряд судових засідань унеможливлює саме службова завантаженість та необхідність підтримувати обвинувачення в інших судових засіданнях ( у тому числі у справах щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, обвинувачені у вчиненні яких перебувають під вартою) (Том 3 а.с.127).

26.04.2024 прокурор ОСОБА_43 надав суду письмове заперечення на клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про визнання доказу недопустимим та виключення з доказів. Так прокурор вказав, що стороною захисту подане клопотання до Савранського районного суду Одеської області про визнання недопустимими доказів зокрема: матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій які під час судового засідання 09.11.2021 року по справі N?507/1045/19 по кримінальному провадженню N?42019162100000145 від 06.05.2019 року стороною обвинувачення надано DVD-R диск (можливо реєстраційний N? 65/4/52-465 від 06.05.2019 року, т. 2 арк. 56), згідно до протоколів НСРД від 13.05.2019 року реєстраційний N?65/412456т від 14.05.2019 року з додатком мікро СД N?65/4/52-466 т. 2 арк. 163-168; N?65/4/2455 від 14.05.2019 року з додатком мікро СД N?65/4/52-466 т. 2 арк. 169- 175; N?65/4/2454 від 14.05.2019 року з додатками мікро СД N?65/4/52-462 від 06.05.2019 року, мікро СД N?65/4/52-463 від 06.05.2019 року, мікро СД N?65/4/52-464 від 06.05.2019 року т. 2 арк. 176-188). Під час виконання вимог ст. 290 КПК України слідчим не ознайомлено сторону захисту з ухвалами Одеського апеляційного суду, у зв?язку з тим що на момент виконання вимог ст. 290 КПК України ще не були розсекреченні ухвали Одеського апеляційного суду на підставі яких проводились НСРД, а також у зв?язку з тим, що на той момент підозрювана ОСОБА_6 ініціювала питання щодо укладення угоди про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні. Посилання сторони захисту на недопустимість документального, доказу диск DVD-R реєстраційний N? 65/4/52-465 від 06.05.2019 року, т. 2 арк. 56 зв?язку з тим що останній не є оригінальним носієм результатів проведені: відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 аудіо-відеоконтролю є безпідставним тому, що відповідно до постанови колегії суддів Третьої судової палат Касаційного кримінального суду по справі справа N? 493/210/19, провадження N?51-1288км22, зазначено наступне: необґрунтованими є висновки суду про недопустимість протоколів НСРД як доказів через те, що у додатках до них містяться неоригінальні примірники технічних носіїв інформації.

Так, у частинні 3 статті 99 КПК України законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до частини 1 та 2 вказаної статті документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані з допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.

Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа. Характерною рисою електронно документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія.

Згідно з ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року N? 8, електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України від 22 травня 2003 року N? 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той ж електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Питання ідентифікації електронного документа як оригіналу можуть бути вирішені або повноважною особою, яка його створила (обчисленням контрольної суми файлу або каталогу з файлами (CRC-суми, hash-суми) чи накладенням цифрового підпису), або, за наявності підстав, шляхом проведення спеціальних судових досліджень.

Крім того, кримінальний процесуальний закон містить гарантії захисту законних прав та інтересів сторін у кримінальному провадженні, де у ст. 266 КПК України встановлено вимоги до зберігання до набрання законної сили вироком суду технічних засобів, застосованих під час проведення НСРД, а також первинних носіїв отриманої інформації. За наявності обґрунтованих підстав носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом. Погоджуючись із висновками місцевого суду про визнання недопустимими доказами матеріалів НСРД з вищенаведеної підстави, апеляційний суд не проаналізував матеріалів справи, не встановив, чи зверталася сторона захисту з клопотанням про витребування та дослідження в судовому засіданні первинних носіїв інформації, отриманої за результатами НСРД, для порівняння змісту електронних документів з таких носіїв з тими, що зберігаються на носіях, наданих суду як додатки до протоколів НСРД; чи наявні в матеріалах кримінального провадження будь-які об'єктивні дані про те, що носії інформації, долучені до протоколів про проведення НСРД, містять електронні документи, створені не під час здійснення цих НСРД, а в інший час чи за інших обставин або неповноваженою особою.

Крім того, прокурор ОСОБА_43 вказав що, ОСОБА_8 який є у даному кримінальному провадженні заявником та відносно якого проводилися негласні слідчі дії 08.05.2019 року, прибув до службового кабінету слідчого Територіального управління ДБР де було складено заяву про конфіденційне співробітництво ОСОБА_8 .

Також, твердження сторони захисту щодо недопустимості доказу а саме, протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 08.05.2019 року є хибною виходячи з наступного: -протокол складений уповноваженою особою; протокол за змістом відповідає вимогам ст. 104 КПК України, зокрема: в протоколі зазначено дата 08.05.2019, час з 10 год. 10 хв. по 10 год. 20 хв, місце проведення та посада особи яка проводить процесуальну дію. 2. в протоколі зазначено описова частина яка містить відомості про послідовність а саме зазначена загальна сума грошових коштів, серії та номери купюр, а також зазначено назву препарату яким здійснювалась помітка грошовий коштів.

Крім того, прокурор в судовому засіданні вказав, що під час судового розгляду стороною обвинувачення вжиті всі необхідні заходи щодо відкриття матеріалів в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України, які були надані стороні захисту 27.11.2020 року, що підтверджується аудіозаписом судового засідання, додатково 17.04.2024 року стороні захисту у повному об?ємі скеровано копії розсекречених матеріалів НСРД які проводилися відносно ОСОБА_6 . Крім того, прокурор зазначив, що під час судового засідання в Любашівському районному суді Одеської області на запитання головуючого, чи ознайомлена сторона захисту з матеріалами кримінального провадження, які були отримані під час судового розгляду, сторона захисту повідомила що ознайомлена та заперечення були відсутні. Крім того, прокурор надав повідомлення адресоване обвинуваченій ОСОБА_4 та захиснику обвинуваченої - адвокату ОСОБА_5 про відкриття матеріалів у порядку статті 290 КПК України.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечував стосовно клопотання прокурора та вказав, що стороною обвинувачення порушено процедуру організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме порушено Інструкцію про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012. Крім того, захисник вказав, що сторона захисту ознайомилася з матеріалами справи до судового засідання безпосередньо в суді.

Позиція обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_6 будучи допитаною у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала, надала пояснення, заперечила фактичні обставини справи, які викладені у обвинувальному акті, зазначила, що жодного умислу на вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення не мала, оскільки хотіла допомогти людині забрати автомобіль з території райвідділу та пояснила, що 30.04.2019 здійснювала патрулювання в с.Покровка, при зупиненні автомобіля, водій був у стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження від огляду в медичному закладі. Відносно водія було складено протокол та відповідні папери. Під час складання протоколу по статті 130 КУпАП виник конфлікт і ОСОБА_6 прийняла рішення відігнати машину за межі села та дочекатись евакуатора, оскільки в автомобілі закінчилось паливо. Так, дочекавшись евакуатора автомобіль погрузили на евакуатор та відвезли до смт.Любашівки на територію райвідділу, а не на штраф майданчик і не записували в журнал, оскільки туди фіксуються дані про автомобілі, які вилучені під час кримінальних проваджень. На наступний день прийшов ОСОБА_8 з ще одним чоловіком та хотіли забрати автомобіль. Але ОСОБА_6 їм відмовила тому що вони були у стані алкогольного сп'яніння. Через деякий час, точної дати ОСОБА_6 не пам'ятає, по дорозі на роботу до райвідділу її зустрів працівник СБУ і попросив допомогти вирішити питання в суді відносно його родича та перегнати машину в Миколаївку. На що ОСОБА_6 погодилася. Пізніше ОСОБА_6 дізналась що вона вагітна, стала на облік і почала виконувати вказівки лікаря так як на той час їй було вже 42 роки. Лікар одразу запропонували стаціонарне лікування. Так перебуваючи на стаціонарному лікуванні в лікарні обвинуваченій зателефонував ОСОБА_8 і попросив щоб зустрітися щоб забрати машину, а також дізнатися де АЗС в смт.Любашівка, для того щоб заправити машину. ОСОБА_6 повідомила, що вона знаходиться на стаціонарному лікуванні і не може зустрітися з ним, але її чоловік знаходиться в центрі і він може з ним зустрітися. Через деякий час ОСОБА_6 телефонувала своєму чоловікові, але він був поза зоною. Після чого їй зателефонували знайомі і повідомили що в смт.Любашівка біля АЗС «приймають ОСОБА_9 ». Приблизно через десять хвилин після дзвінка до палати ОСОБА_6 зайшло багато людей і в формі, і в цивільному і запропонували проїхати у райвідділ. ОСОБА_6 викликала лікаря, але остання заборонила покидати лікарню. Люди які знаходилися в палаті почали пред'являти обвинувачення, що ОСОБА_6 брала якійсь гроші та погрожували, що закриють чоловіка. Обвинувачена надала пояснення які їй диктували, так як хотіла зберегти дитину і не нервувати. ОСОБА_6 вказала, що жодного разу не була в м.Одеса. Свідчення надавала два рази в лікарні. З ОСОБА_8 більше не зустрічалася.

На запитання прокурора обвинувачена вказала, що вона на той час обіймала посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №4 та була відповідальною по райвідділу і разом з групою до якої входили ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 здійснювала патрулювання. Під час патрулювання було зупинено автомобіль за порушення правил дорожнього руху. ОСОБА_8 був пасажиром, але власником автомобіля не був. Так, 30.04.2019 обвинуваченою було складено протокол за порушення вимог статті 130 КУпАП на водія Пересунька, але до суду матеріали подала Безим'янна. Технічний паспорт автомобіля був у справі по статті 130 КУпАП, а ключі в черговій частині, але точно не пам'ятає. Автомобіль мали забрати. На запитання прокурора обвинувачена вказала, що ОСОБА_8 нічого не вказував чи надає дозвіл чи не надає такого, щодо вилучення автомобіля, а також в присутності двох свідків вказав, що не може надати тверезого водія для того щоб перегнати автомобіль. Так, ОСОБА_6 прийняла рішення відігнати автомобіль за територію села, щоб уникнути конфліктної ситуації. Прокурор вказав, що ОСОБА_6 мабуть мала закрити машину, скласти протокол і покинути місце пригоди, але ОСОБА_6 заперечила та вказала, що не могла так вчинити, оскільки водій сів би за кермо і поїхав, що неможливо допустити. ОСОБА_6 повідомила, що ніхто не був відповідальний за зберігання автомобіля у райвідділі. На запитання прокурора чи звертався хтось з неправомірною вигодою, обвинувачена відповіла, що ніхто не звертався. Однак ОСОБА_6 повідомила, що при наявності що водій тверезий та має посвідчення водія можна було забрати машину з райвідділу та доповнила, що якщо вона була б на роботі то машину віддали точно. ОСОБА_6 порадила свого чоловіка, так як він пенсіонер і може допомогти ОСОБА_8 в сприянні перегнати автомобіль до Миколаївки. На запитання прокурора з якою метою ОСОБА_6 надала контакти ОСОБА_9 обвинувачена вказала, що ОСОБА_8 потрібно було якійсь контакти для того щоб забрати машину, а ОСОБА_6 погано себе почувала і тому надала контакти ОСОБА_9 . На запитання прокурора ОСОБА_6 відповіла, що ОСОБА_8 пропонував грошові кошти щоб закрити справу по статті 130 КУпАП яка була складена відносно Пересунька, але ОСОБА_6 відмовила і вказала звернутися до суду та найняти адвоката. На запитання прокурора за що ОСОБА_8 надав грошові кошти ОСОБА_47 , обвинувачена вказала, що не знає, так як ОСОБА_9 мав допомогти ОСОБА_8 перегнати автомобіль та показати де АЗС.

На запитання адвоката обвинувачена вказала, що вона не знайома з співробітником СБУ, але бачила його у райвідділу. Крім того, ОСОБА_6 вказала, що вона вилучала автомобіль згідно законодавства. На запитання адвоката обвинувачена вказала, що приблизно 1400 грн. треба було заплатити за послуги евакуатора. Крім того, ОСОБА_48 повідомила, що штрафмайданчик знаходиться за межами смт.Любашівка і тому біля райвідділу було спеціально відведене місце де зберігалися автомобілі які вилучалися по адміністративним правопорушенням. На запитання адвоката ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_8 пропонував 10 000 грн. для вирішення питання в суді по статті 130 КУпАП відносно Пересунька, але обвинувачена відповіла, що протокол вже суді. На запитання адвоката ОСОБА_6 вказала, що навіть якщо працівник СБУ не звернувся з проханням допомогти ОСОБА_8 . то ОСОБА_6 все одно віддала б автомобіль. Зі свідчень, наданих ОСОБА_6 в судовому засіданні та на запитання суду умовами щоб забрати автомобіль це тверезий водій з посвідченням водія, проте ОСОБА_6 вказала що на той час не думала, що буде якщо прийшов би забирати не власник автомобіля і як йому можна буде віддати його. ОСОБА_6 також вказала що власник автомобіля не звертався з проханням забрати автомобіль. На запитання адвоката ОСОБА_6 вказала що ОСОБА_8 не розрахувався за евакуатор.

Крім того, обвинувачена повідомила, що знайомилася з матеріалами досудового слідства в палаті та підписувала все що їй давали та диктували, тому що хотіла зберегти свою дитину.

На запитання прокурора обвинувачена ОСОБА_6 не пам'ятає чи надавала вона номер телефону свого чоловіка ОСОБА_8 чи не надавала. Лише пам'ятає що повідомила ОСОБА_8 що ОСОБА_9 знаходиться в центрі смт.Любашівки і зможе допомогти перегнати машину в ОСОБА_49 . А також вказала, що потрібно було дочекатись Безим'янну, яка була на чергуванні, щоб забрати автомобіль. На запитання адвоката ОСОБА_6 вказала, що машину з райвідділу забрали працівники СБУ чи хтось інший вона не знає. Ніхто ніякі документи не підписував і штраф не сплачував.

На запитання суду ОСОБА_6 вказала що вони з групою викликали евакуатор так як не переганяють машини самоходом, проте автомобіль був несправний. Евакуатор був задіяний один раз.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні зазначив, що на його думку немає достатніх підстав та доказів вважати, що ОСОБА_6 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 368 КК України, тому просив суд виправдати ОСОБА_6 .

Окремо вказав, що ОСОБА_6 не визнає вини у пред'явленому обвинуваченні. Зокрема обвинувальний акт не відповідає матеріалам кримінального провадження, проте підсудний Савранському районному суду Одеської області. Крім того, зазначив, що докази по даному кримінальному проваджені зібрані не якісно, ні обвинувачена ні її захисник з ними не погоджуються, а також те що твердження сторони обвинувачення викладені в обвинувальному акті є поліцейською провокацією. Також зазначив, що ОСОБА_6 раніше під тиском надала згоду на угоду про визнання винуватості.

Щодо позиції сторони обвинувачення.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченої, зазначив, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині, які зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності дають підстави визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, просив суд визнати її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України та призначити покарання у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від відбування покарання.

Відповідно до статті 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.

Обов'язок доказування, обставин зазначених у статті 91 КПК України, покладається на прокурора.

Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбачених частиною 1 статті 368 КК України сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені:

-ухвала слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2019 про арешт майна, а саме ватних тампонів із змивами з правої та лівої руки ОСОБА_9 , які було виявлені та вилучені 08.05.2019 під час проведення освідування ОСОБА_9 (Том 1 а.с.19-21);

-ухвала слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.05.2019 про арешт майна, виявленого та вилученого 08.05.2019 під час проведення обшуку в автомобілі марки Reno Scenic сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , а саме: грошові кошти у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, купюра номіналом 500 грн. серії ЛД 6821625; купюра номіналом 500 грн. серії ВХ 8732167; купюра номіналом 500 грн. серії МВ 6062534; купюра номіналом 500 грн. серії СБ 2047845; купюра номіналом 500 грн. серії ФЗ 4483043; купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ 8242650; купюра номіналом 500 грн. серії БР 2790949; купюра номіналом 500 грн. серії УИ 7611746; купюра номіналом 500 грн. серії СБ 2884688; купюра номіналом 500 грн. серії ЛД 6821624; купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ 5103408; купюра номіналом 500 грн. серії ВБ 6793683 (том 1 а.с.22-25);

-ухвала слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.05.2019 про арешт майна, яке виявлене та вилучене 08.05.2019 під час проведення огляд місця події біля території Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області, за адресою: смт. Любашівка, вул. Володимира Князя, 150, а саме: автомобіль ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 , зеленого кольору, власником якого являється ОСОБА_8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 (том 1 а.с.26-28).

-інформаційна картка результатів розгляду в судах протоколу

про корупційне діяння ф. 2-К (Том 1 а.с.29);

-ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва ОСОБА_50 від 29.05.2019 накладено арешт на майно, виявлене 08.05.2019 під час проведення огляд місця події біля території Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області, за адресою: смт.Любашівка, вул. Володимира Князя, 150, а саме :автомобіль ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_5 , зеленого кольору, власником якого являється ОСОБА_8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 (Том а.с.121-123);

-відповідальна розписка ОСОБА_8 від 08.05.2019 про зберігання автомобіля ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу номер НОМЕР_4 (Том 1 а.с.124);

-протокол огляду місця події від 08.05.2019 складений слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ Державного Бюро розслідувань ОСОБА_51 , з якого вбачається, що за результатами огляду місця події автомобіля ВАЗ21063 державний номерний знак НОМЕР_1 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 (Том 1 а.с.125-128);

-ухвалою слідчого судді Заводського районого суду м.Миколаєва ОСОБА_50 від 29.05.2019 накладено арешт на майно, виявлене 08.05.2019 під час проведення обшуку в автомобілі марки Reno Scenic сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_9 , а саме грошові кошти у розмірі 6000 (шість тисяч) грн., купюрами по 500 (п'ятсот) гривень в кількості 12 штук: купюра номіналом 500 грн. серії ЛД 6821625, купюра номіналом 500 грн. серії ВХ8732167, купюра номіналом 500 грн. серії МВ6062534, купюра номіналом 500 грн. серії СБ2047845, купюра номіналом 500 грн. серії ФЗ4483043, купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ8242650, купюра номіналом 500 грн. серії БР2790949, купюра номіналом 500 грн. серії УИ7611746, купюра номіналом 500 грн. серії СБ2884688, купюра номіналом 500 грн. серії ЛД6821624, купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ5103408, купюра номіналом 500 грн. серії ВБ 6793683 (Том 1 а.с.129-132);

-ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва ОСОБА_50 від 28.05.2019 надано слідчому Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_52 дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки Reno Scenic сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_9 , з метою відшукання та вилучення речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема предмет неправомірної вигоди (Том 1 а.с.133-135);

-протокол обшуку від 08.05.2019 складений слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ Державного Бюро розслідувань ОСОБА_53 , з якого вбачається, що предметом обшуку є автомобіль марки Reno Scenic сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 . Обшук зазначеного вище автомобіля проводиться поблизу АЗС «Tat Oil» по вул.Софіївська в смт.Любашівка Одеської області. Зі слів ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 вказаний автомобіль перебуває у його тимчасовому користуванні. Перед початком обшуку автомобіля ОСОБА_9 пояснив, що до нього сів в автомобіль перебуває його тимчасовому користуванні. Перед початком обшуку автомобіля ОСОБА_9 пояснив, що до нього сів в автомобіль невідомий йому чоловік та передав 6000 грн. за якийсь автомобіль. Грошові кошти ідентифіковані наступними серійними номерами:

- купюра номіналом 500 грн. серії ЛД 6821625

-купюра номіналом 500 грн. серії ВХ8732167

-купюра номіналом 500 грн. серії МВ6062534

-купюра номіналом 500 грн. серії СБ2047845

-купюра номіналом 500 грн. серії ФЗ4483043

-купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ8242650

-купюра номіналом 500 грн. серії БР2790949

-купюра номіналом 500 грн. серії УИ7611746

-купюра номіналом 500 грн. серії СБ2884688

-купюра номіналом 500 грн. серії ЛД6821624

-купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ5103408

-купюра номіналом 500 грн. серії ВБ 6793683

Грошові кошти у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, купюрами по 500 (п'ятсот) гривень в кількості 12 шт. поміщено та запаковано у сейф-пакет №0056538, вказане підтверджено учасниками слідчої дії та понятими.

Крім того, в підлокітнику вказаного автомобіля виявлено та вилучено мобільний телефон Nokia X2 чорного кольору з ІМЕІ НОМЕР_6 , ІМЕІ2 НОМЕР_7 , копію паспорта громадянина ОСОБА_9 та два аркуші паперу з роздрукованою інформацією з інформаційної бази «Армор». Вказане поміщено та запаковано у сейф-пакет №0056539, вказане підтверджено учасниками слідчої дії та понятими (Том 1 а.с.136-138).

В матеріалах справи міститься флеш носій «Transcend» на 16GB, який знаходиться в прозорій пластиковій упаковці та прикріплений скобами до протоколу обшуку від 08.05.2019 (Том 1 а.с.136).

В матеріалах справи міститься клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_21 (з відміткою «розсекречено») від 08.05.2019 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю особи та візуального спостереження за особою ОСОБА_8 його поведінкою та поведінкою тих з ким ця особа контактує у публічно допустимих місцях строком на два місяці (Том 1 а.с.139-141).

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_21 (з відміткою «розсекречено») від 08.05.2019 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю особи та візуального спостереження за особою ОСОБА_6 її поведінкою та поведінкою тих з ким ця особа контактує у публічно допустимих місцях строком на два місяці (Том 1 а.с.142-144).

Відповідно до постанови прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 (з відміткою «розсекречено) від 08.05.2019 про проведення контролю за вчинення злочину вбачається, що для отримання доказів злочинної діяльності, розкриття злочину та викриття усіх осіб, що його вчиняють, здійснити контроль за його вчиненням у формі спеціального слідчого експерименту. А саме шляхом створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_6 , інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, спостереження за їх поведінкою та прийняттям рішень щодо вчинення злочину - одержання ОСОБА_6 та/або іншою особою за її проханням чи дорученням для себе або для передачі іншим особам неправомірної вигоди у розмірі 6000 грн. за не складений раніше адміністративний протокол відносно останнього за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повернення йому раніше вилученого працівниками сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 та 10000 грн. за вирішення питання, щодо закриття адміністративного протоколу складеного працівниками СРПП №4 Любашівського ВП ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_7 , за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Використати під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії заздалегідь ідентифіковані (помічені) справжні (імітаційні) засоби - грошові кошти та/або їх імітаційні зразки для передачі неправомірної вигоди ОСОБА_6 та/або іншій особі за його проханням чи дорученням для себе або для передачі іншим особам (Том 1 а.с.145-148).

Також в судовому засіданні досліджені наступні докази.

Доручення прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 від 08.05.2019 оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку статей 36,41 КПК України) (Том 1, а.с.154-155).

Лист Управління СБУ в Одеській області щодо розсекречування матеріалів негласних (розшукових) дій за кримінальним провадженням (Т. 1, а.с. 156).

Протокол ідентифікації (помітки) грошових знаків від 08.05.2019 (Том 1 а.с. 158-159).

Ксерокопія купюр номіналом по 500 гривень (Том 1 а.с.160-162).

Протокол за результатами проведення НСРД на виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину №397т від 08.05.2019 (розпочатого о 16 годині 00 хвилин, закінчено о 16 годині 40 хвилин) прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 за кримінальним провадженням №42019161010000145 від 06.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, відносно ОСОБА_6 від 13.05.2019, з додатками (Т. 1, а.с. 163-168).

Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням №42019161010000145 від 13.05.2019, що розпочато о 16 годині 50 хвилин, а закінчено о 17 годині 20 хвилин, з додатками (Том 1 а.с. 169-175).

Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням №42019161010000145 від 13.05.2019, що розпочато о 08 годині 30 хвилин, а закінчено об 11 годині 45 хвилин, з додатками (Том 1 а.с. 176-188).

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 13.05.2019, що розпочато о 18 годині 00 хвилин, а закінчено о 18 годині 30 хвилин (Том 1 а.с. 189-192).

З рапорту про виявлений злочин від 06.05.2018 оперуповноваженого 2 відділу ГВ БКОЗ Управління старшого лейтенанта ОСОБА_54 вбачається, що 30.04.2019 співробітники сектору реагування патрульної поліції (надалі СРПП) №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області на службовому автомобілі Рено «Дастер» (державний номер НОМЕР_8 на синьому фоні), в АДРЕСА_1 зупинили транспортний засіб ВАЗ 21063. В даному ТЗ за кермом був громадянин ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) та на пасажирському сидінні сидів власник ТЗ ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ), який купив даний автомобіль без переоформлення. Водій ОСОБА_7 знаходився нібито у нетверезому стані. Начальник СРПП №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка АДРЕСА_6 ) повідомила, що транспортний засіб ВАЗ 21063 вилучається, а протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7 доки в суд направлятись не буде. При цьому ОСОБА_6 зазначила, що за матеріальну вигоду в розмірі 6000 грн. вона поверне вилучений транспортний засіб, а протокол про адміністративне правопорушення скасує за матеріальну вигоду в розмірі 10 000 грн. (Том 1 а.с. 194).

З постанови про визначення (заміну) групи прокурорів від 07.05.2019 вбачається, що призначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, а саме, начальника відділу нагляду з організації процесуального керівництва, підтримання обвинувачення в суді, додержання законів при виконанні судових рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності Військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_15 ; ??військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_16 ; ??заступника військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_24 ; ??прокурорів військової прокуратури Одеського гарнізону ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_55 , ОСОБА_28 , ОСОБА_21 , ОСОБА_56 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 (Том 1 а.с. 195-196).

З доручення прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_13 від 06.05.2019 вбачається, що доручено підлеглим працівникам провести у кримінальному провадженні №42019161010000145 від 06.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, встановити, оперативним шляхом, коло осіб, які причетні до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення (Том 1 а.с.197-198).

З довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 07.05.2019 №165685229 вбачається, що ОСОБА_6 належить на праві власності житловий будинок розташований АДРЕСА_1 (Том 1 а.с. 200-202).

В матеріалах справи міститься заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 08.05.2019 (Том 1 а.с. 206).

Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_8 від 08.05.2019 про залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженню; 42019161010000145 від 06.05.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України (Том 1 а.с. 207).

З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.05.2019 вбачається, що 06.05.2019 надійшла заява, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а саме службова особа одного із правоохоронних органів, що діє на території Одеської області виказала прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 6000 грн громадянину ОСОБА_57 за вчинення в інтересах того хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (Том 1 а.с. 208).

Доручення по проведення досудового розслідування начальника Другого слідчого відділу Територіального управління, розташоване у місті Миколаєві Державного бюро розслідувань від 07.05.2019 (Том 1 а.с. 209).

Повідомлення про початок досудового розслідування слідчого Другого відділу Територіального управління, розташоване у місті Миколаєві Державного бюро розслідувань від 07.05.2019 ( Том а.с. 210).

Постанова про створення слідчої групи начальника Другого слідчого відділу СУ ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місці Миколаєві Державного бюро розслідувань від 07.05.2019 (Том 1 а.с. 211-213).

З протоколу огляду та вручення грошових коштів від 08.05.2019 вбачається, що оперуповноважений 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області старший лейтенант ОСОБА_58 на виконання доручення прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України №398 від 08.05.2019 лейтенанта поліції ОСОБА_10 , в рамках кримінального провадження №42019161010000145 від 06.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, в період з 10 години 50 хвилин по 11 годину 15 хвилин перебуваючи в транспортному засобі MITSUBISHI модель ОUTLENDER, державний номер НОМЕР_3 , який припаркований біля УСБУ в Одеській області за адресою: м.Одеса, вул.Єврейська, 43 в присутності ОСОБА_8 , та понятих: ОСОБА_59 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_60 ( АДРЕСА_8 ) провів огляд та вручення грошових коштів у розмірі 6000 грн. у кількості 12 купюр номіналом по 500 грн. кожна наступними серіями та номерами ЛД 6821625, ВХ8732167, МВ6062534, СБ2047845, ФЗ4483043, ФЖ8242650, БР2790949, УИ7611746, СБ2884688, ЛД6821624, ФЖ5103408, ВБ 6793683 (Том 1 а.с. 215 - 219).

З постанови про проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді від 08.05.2019, вбачається, що з метою не допущення втрати речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, постановлено проникнути до автомобіля марки RENO модель SCENIC державний номерний знак НОМЕР_2 який використовує ОСОБА_9 (Том 1 а.с.220-222).

Постанова від 08.05.2019 про проведення освідування особи, ОСОБА_9 з метою виявлення на тілі та одязі останнього слідів кримінального правопорушення (Том 1 а.с.223-224).

Постанова від 08.05.2019 про проведення освідування особи, ОСОБА_6 з метою виявлення на тілі та одязі слідів кримінального правопорушення (Том 1 а.с.225-226).

З протоколу освідування особи від 08.05.2019, вбачається, що освідуваня ОСОБА_9 проводилося поблизу АЗС «Tat Oil» по АДРЕСА_6 , з використанням технічного засобу (лампою ультрафіолетового випромінювання) було освідчено долоні ОСОБА_9 . В подальшому за допомогою спирту та ватних тампонів було зроблено змиви з правої та лівої руки ОСОБА_9 , після чого ватні тампони було поміщено до різних сейф-пакетів, а саме з лівої руки до пакету №0055715 та з правої руки до пакету №0056540, що посвідчено підписами учасників даної слідчої дії посвідченої слідчої дії (Том 1 а.с. 227-228).

В матеріалах прави міститься наказ Головного управління національної поліції в Одеській області №1178 о/с від 31.10.2016 про призначення майора поліції ОСОБА_6 начальником сектору реагування патрульної поліції N? 4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, установивши посадовий оклад 2950 гривень, закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером (0064128), звільнивши з посади старшого інспектора - чергового Любашівського відділу поліції цього Головного управління (Том 1 а.с. 231-235).

Відповідно до посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції затвердженої Начальником Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_61 , на обвинувачену ОСОБА_6 покладено такі обов'язки на підставі позмінного плану - завдання здійснює розстановку особового складу ГРПП за видами нарядів (чергова частина, ГРПП, інші наряди); формує план-завдання кожної ГРПП та інших нарядів на зміну; є керівником чергової зміни, здійснює управління всіма працівниками ГРПП, а також приданих сил, які входять до складу чергової зміни; під час чергування виконує функції відповідального від керівництва відділення поліції; несе персональну відповідальність за роботу всіх працівників ГРПП, ефективність виконання покладених на них завдань та функцій; може виконувати обов'язки працівників ГРП, інших нарядів чергової зміни, а також чергового, якщо це не перешкоджає виконанню ним функцій управління нарядами чергової зміни; проводить інструктаж ГРПП перед заступанням на чергування під час якого передає старшим ГРІ плани-завдання на чергування, доводить стан оперативної обстановки на території обслуговування, орієнтування про розшук злочинців та інших осіб, транспортних засобів тощо, а також вимоги щодо дотримання дисципліни та законності, професійної етики, правил особистої безпеки, додержання єдиного однострою поліцейських; здійснює постійний моніторинг обстановки на території обслуговування щодо публічної безпеки та порядку, безпеки дорожнього руху з урахуванням оперативної обстановки може вносити зміни до планів-завдань ГРПП; забезпечує додержання працівниками ГРПП передбаченого актами МВС та Національної поліції порядку оперативного інформування про правопорушення та інші події, у тому числі інформує чергову частину ГУПП про кримінальні правопорушення та інші події, визначених категорій; у порядку, встановленому нормативними актами МВС та Національної поліції, організовує та контролює приймання, реєстрацію та реагування на повідомлення про правопорушення, інші події; у разі отримання відомостей про порушення прав і свобод громадян, які зверталися до працівників поліції, або доставлялися до відділу (відділення) або інших приміщень, вживає заходів щодо негайного припинення порушення та доповідає начальникові відділу (відділення) поліції для вжиття заходів реагування згідно з законом; є відповідальною особою за облік дорожньо-транспортних пригод та проведенням щомісячних звірок з лікувально-профілактичними закладами, контролює ведення даних до підсистеми «ДТП»; бере участь у розробленні плану комплексного використання сил і засобів, задіяних до забезпечення публічної безпеки та порядку, за необхідності вносить пропозиції щодо його коригування; у разі залучення приданих сил, здійснює їх розстановку та забезпечує загальне управління ними; контролює повноту і якість складання працівниками ГРПП та інших нарядів протоколів та інших матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, подає адміністративні матеріали керівництву відділу (відділення) поліції для подальшого їх направлення до органів, уповноважених здійснювати розгляд та виносити по них рішення, у випадках та в порядку, визначених законом; по завершенню чергування підводить підсумки роботи ГРПП, дає оцінку результатам роботи кожного працівника, визначає недоліки та заповнює формалізований план-завдання, який надає до сектору превенції; в разі відсутності начальника сектору його обов'язки виконує заступник начальника, старший інспектор - черговий сектору (групи) реагування патрульної поліції (Том 1 а.с.236).

Копія журналу записів затриманого автотранспорту в якому відсутній запис про автомобіль ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 (Том 1 а.с. 237-239).

Копія витягу з Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №77-VIII, зобов'язання ОСОБА_6 підписані власноручно (Том 2 а.с. 1-4).

Копія книги служби нарядів, журнал доставлених, відвідувачів та запрошених (Том 2 а.с. 5-8).

Копія декларації про доходи обвинуваченої ОСОБА_6 (Том 2 а.с. 10-14).

Постанова про приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 09.05.2019 згідно якої, грошові кошти ідентифіковані наступними серійними номерами: купюра номіналом 500 грн. серії ЛД 6821625, купюра номіналом 500 грн. серії ВХ8732167, купюра номіналом 500 грн. серії МВ6062534, купюра номіналом 500 грн. серії СБ2047845, купюра номіналом 500 грн. серії ФЗ4483043, купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ8242650, купюра номіналом 500 грн. серії БР2790949, купюра номіналом 500 грн. серії УИ7611746, купюра номіналом 500 грн. серії СБ2884688, купюра номіналом 500 грн. серії ЛД6821624, купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ5103408, купюра номіналом 500 грн. серії ВБ 6793683, долучено до матеріалів даного кримінального провадження, які були предметом отримання неправомірної вигоди та запаковані у сейф-пакет №0056538 (Том 2 а.с. 15-21).

Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія БД №399175 від 30.04.2019 відносно ОСОБА_7 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП (Том 2 а.с.25).

З письмових пояснень ОСОБА_7 від 30.04.2019 вбачається, що 30.04.2019 останній випив бутилку пива та сів за кермо автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_9 ОЕ та поїхав у магазин. По дорозі був зупинений працівниками поліції, які запропонували ОСОБА_7 пройти медичне освідування в Любашівській ЦРЛ, від якого останній відмовився так як був згоден, що вживав спиртні напої (Том 2 а.с. 26).

З письмових пояснень ОСОБА_62 від 30.04.2029 вбачається, що 30.04.2019 останнього було запрошено в якості свідка при складанні адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_7 , який був з явними ознаками алкогольного сп'яніння та який відмовився від проходження медичного освідування. ОСОБА_7 не заперечував, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння (Том 2 а.с.27).

З письмових пояснень ОСОБА_63 від 30.04.2019 вбачається, що останній був запрошений в якості свідка при складанні адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_7 , який був з явними ознаками алкогольного сп'яніння та який відмовився від проходження медичного освідування. ОСОБА_7 не заперечував, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння (Том 2 а.с.28).

В матеріалах справи міститься вимога УІП КП «102» ГУНП в Одеській області /ДІП КП «102» НП України відносно обвинуваченої ОСОБА_6 (Том 2 а.с. 30).

В матеріалах справи міститься протокол ознайомлення з матеріалами справи досудового розслідування від 03.07.2019 підозрюваної ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_5 (Том 2 а.с.37).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.05.2019 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю розмов, інших звуків, дій, пов'язаних з діяльністю та місцем перебування ОСОБА_8 , візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження за особою (Том 2 а.с.48-51).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.05.2019 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю розмов, інших звуків, дій, пов'язаних з діяльністю та місцем перебування ОСОБА_6 , візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження за особою (Том 2 а.с.52-55).

З протоколу про відкриття додаткових матеріалів від 11.06.2021 вбачається, що сторона захисту в особі ОСОБА_5 та сторона обвинувачення ознайомилися з оригіналами додаткових матеріалів в даному кримінальному провадженні (Том 2 а.с.119).

З протоколу огляду речового доказу від 04.06.2021 вбачається, що у присутності ОСОБА_9 та двох понятих ОСОБА_64 та ОСОБА_65 оглянуто мобільний телефон, належний ОСОБА_9 . Оглядом встановлено, марку телефону «Samsung». При розблокуванні висвітлились іконки, зокрема - Галерея. Після входу до Галереї відкрилось відео від 03.07.2019 тривалістю 50 хвилин 20 секунд. Відео відображає хід слідчої дії відкриття матеріалів кримінального провадження №42019162100000145 від 06.05.2019 у приміщенні лікарняної палати Любашівської ЦРЛ, де на той час проходила стаціонарне лікування обвинувачена ОСОБА_6 , фототаблиці, диск з відеозаписом (Том 2 а.с.120-122, 124, 125).

В матеріалах справи міститься виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 146 від 21.08.2019 з якої вбачається, що ОСОБА_6 перебуває на стаціонарному лікуванні з 20.08.2019 з діагнозом - вагітність перша 27-28 тижнів (Том 1 а.с.57,63).

Крім того, з листка непрацездатності серія ПДЦ №694747 вбачається, що ОСОБА_6 з діагнозом вагітність 30 тижнів перебувала на амбулаторному лікуванні з 05.09.2019 по 08.01.2020 (Том 1 а.с.61).

З консультативного висновку спеціаліста «Одеська обласна клінічна лікарня» Обласний центр планування сім'ї і репродукції людини» вбачається, що за результатами лабораторного дослідження ОСОБА_6 встановлено діагноз, зокрема, вагітність перша, тазове передлежання плоду (Том 1 а.с.69).

В матеріалах справи міститься, копія обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні з якої вбачається, що пологи у ОСОБА_6 відбулися 22.11.2019 о 11 годині 06 хвилин, з терміном вагітності 38-39 тижнів (Том 1 а.с.72-73,75).

Крім того, як вбачається з копії листка непрацездатності серія АДЦ №694939 ОСОБА_6 звільнена від роботи у зв'язку з патологічними пологами з 09.01.2020 (Том 1 а.с.81).

Згідно інформації КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Любашівської селищної ради №360 від 09.07.2021 вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 проходила стаціонарне лікування в гінекологічному відділенні з 07.06.2019 по 05.07.2019 (Том 2 а.с.131-132).

Згідно з Актом виконаних робіт за евакуацію транспортного засобу від 30.04.2019 вбачається, що за маршрутом Любашівка-Троїцьке-Любашівка здійснено наступні послуги: за доставку транспортного засобу - 600грн.; подачу евакуатора - 500 грн.; погрузка/розгрузка - транспортного засобу - 300 грн. на загальну суму 1400 грн (транспортний засіб ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_1 )(Том 3 а.с.58).

З Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30.04.2019 вбачається, що інспектором СРПП №4 Любашівського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_66 прийнято рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку відповідно до порушень ст. 130 КУпАП громадянином ОСОБА_7 (Том 3 а.с.59).

Відповідно до постанови керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_42 про визначення групи прокурорів від 05.06.2023 вбачається, що змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42019161010000145 від 06.05.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, а саме до складу групи входить: прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_22 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_17 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_26 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_36 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_67 ; ??прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_68 ; прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_39 ; прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 . Старшим групи прокурорів призначити прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому доручити керувати діями інших прокурорів (Том 3 а.с.64-65).

06.05.2024 засобами електронного зв'язку, Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони південного регіону надіслала наступні матеріали кримінального провадження:

- відповідь з КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Любашівської селищної ради (Том 3 а.с.154 на звороті);

- відповідь УКР ГУНП в Одеській області (Том 3 а.с.155);

- копія довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського ОСОБА_6 (Том 3 а.с. 155 на звороті);

В матеріалах справи міститься клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про долучення довідки про тимчасову непрацездатність ОСОБА_6 (Том 3 а.с.156);

- копія довідки про тимчасову непрацездатність ОСОБА_6 (Том 3 а.с. 157);

В матеріалах справи міститься наказ начальника головного управління національної поліції в Одеській області про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії №1069 від 14.05.2019 з яким ОСОБА_6 ознайомлена під підпис (Том 4 а.с.10).

З інформаційної довідки начальника управління кадрового забезпечення національної поліції України головного управління національної поліції в Одеській області №9/3300 від 08.05.2019 вбачається, що 08.05.2019 до ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що в рамках кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, задокументовано вимагання начальником сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , неправомірної вигоди в розмірі 16 000 грн. Так, згідно з вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_6 вимагала зазначену суму за не притягнення мешканця Одеської області до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП та повернення раніше вилученого транспортного засобу (Том 4 а.с.10).

З доповнення до інформаційної довідки №9/3300 від 08.05.2019 вбачається, що 09.05.2019 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 КК України (Том 4 а.с.11).

В матеріалах справи міститься доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Одеській області про доцільність призначення службового розслідування (Том 4 а.с.16).

Згідно листа заступника т.в.о. начальника департаменту внутрішньої безпеки Одеської області Національної Поліції України №859/42-15/01-19 від 10.05.2019 вбачається, про розгляд питання про включення до складу дисциплінарної комісії ГУНП в Одеській області ОСОБА_69 ( Том 4 а.с.17).

В матеріалах справи міститься запит військової прокуратури Одеського гарнізону південного регіону України про надання матеріалу адміністративного протоколу відносно ОСОБА_7 за статтею 130 КУпАП (Том 4 а.с.19).

Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_10 відносно ОСОБА_7 який вчинив правопорушення за яке передбачена відповідальність частиною 2 статті 130 КУпАП (Том 4 а.с.20).

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_7 згідно яких, 30.04.2019 останній випив стакан пива та в подальшому керував автомобілем державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_7 30.04.2019 був зупинений працівниками поліції, від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння відмовився так як не заперечував що вживав спиртні напої (Том 4 а.с.21).

Згідно пояснень ОСОБА_63 від 30.04.2019 вбачається, що його було запрошено в якості свідка при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_7 , який був з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( Том 4 а.с.22).

В матеріалах прави містяться аналогічні письмові пояснення свідка ОСОБА_62 (Том 4 а.с.23).

Згідно постанови Любашівського районного суду Одеської області від 15.01.2019 ОСОБА_7 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (Том 4 а.с.24).

Відповідно до довідки начальника Любашівського ВП Балтського ГУНП в Одеській області Головного управління поліції в Одеській області №41/3/3599 від 08.05.2019 вбачається, що ОСОБА_7 згідно бази ІПС «Цунамі» посвідчення водія будь-якої категорії не отримував (Том 4 а.с.25).

З акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу вбачається, що інспектором СРПП №4 Любашівського ВП ОСОБА_66 здійснено огляд та тимчасове вилучення транспортного засобу ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_9 ОЕ 30.04.2019 в с.Покровка (Том 4 а.с.27).

В матеріалах справи міститься акт виконаних робіт за евакуацію транспортного засобу б/н від 20.04.2019. Згідно вказаного акту вартість виконаних робіт становить 1400 грн (Том 4 а.с.28).

Крім того, в матеріалах справи міститься фототаблиці автомобіля ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 (Том 4 а.с.29, 30).

Матеріали справи містять копію книги служби нарядів згідно якої вбачається, що ОСОБА_6 30.04.2019 отримала зброю ПМ (Том 4 а.с.33). Так, згідно відсутності запису у вказаному журналі 08.05.2019 ОСОБА_6 не отримувала озброєння (Том 4 а.с.37).

Згідно журналу б/н обліку перевірки рівня знань під час проведення цільового інструктажу вбачається, що 30.04.2019 здійснено перевірку знань, зокрема, ОСОБА_6 (Том а.с.43). Так, згідно відсутності запису у вказаному журналі 08.05.2019 не проводилась перевірка знань ОСОБА_6 (Том 4 а.с.44).

З журналу реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводжені з табельною вогнепальною зброєю вбачається, що 30.04.2019 щодо ОСОБА_6 проведено цільовий інструктаж (Том 4 а.с.47). Так, згідно відсутності запису у вказаному журналі 08.05.2019 про не проведення інструктажу щодо ОСОБА_6 (Том 4 а.с. 48).

Згідно запису від 30.04.2019 в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених вбачається, що 30.04.2019 заяв немає (Том 4 а.с.51).

З копії журналу записів затриманого автотранспорту не вбачається запису від 30.04.2024 (Том 4 а.с.55).

З листа начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області №9/3485 від 16.05.2019 вбачається про надання інформації щодо лікарняного ОСОБА_6 ( Том 4 а.с.55).

Згідно листа Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» №33/36-362 від 20.05.2019 вбачається, що ОСОБА_6 в період з 30.04.2019 по 20.05.2019 в поліклініку не зверталась ( Том 4 а.с.56).

Як вбачається з листа головного лікаря КНП «Любашівської ЦРЛ» ОСОБА_70 №355 від 17.05.2019 вбачається, що ОСОБА_6 знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні з 08.05.2019. діагноз Вагітність 11 тижнів, загроза переривання вагітності. Анемія І ст.Церебральна ангіодистонія в ВББ, вертигенозний і виражений астеноневротичний синдром. Дифузний токсичний зоб ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба (Том 4 а.с.58).

Згідно запиту начальника управління кадрового забезпечення №9/3484 від 16.05.2019 вбачається, про необхідність надати копії матеріалів кримінального провадження №4201916101000145 від 06.05.2019 для повного та всебічного проведення службового розслідування відносно ОСОБА_6 (Том 4 а.с.59, 60).

В матеріалах справи міститься протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 08.05.2019, згідно якого вбачається, що 30.04.2019 він разом із своїм знайомим ОСОБА_7 їздили по селу Покровка Любашівського району Одеської області та були зупинені працівниками поліції. В той час за кермом автомобіля ВАЗ 2106 був ОСОБА_7 , який нібито знаходився в стані алкогольного сп'яніння, однак проходити тест на стан алкогольного сп'яніння відмовився. В подальшому ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_8 про вилучення його автомобіля та про те, що поки що не буде направляти адміністративний матеріал відносно ОСОБА_8 до суду за передачу керма ОСОБА_7 за що вимагала 6000 грн. Крім того, ОСОБА_8 вказав, що 06.05.2019 ОСОБА_6 в особистій розмові по телефону зазначила, що вже направила в суд складений протокол відносно ОСОБА_7 однак за 10 000 грн. може посприяти уникненню відповідальності ОСОБА_7 за частиною 2 статті 130 КУпАП., а також наголосила що автомобіль ОСОБА_8 буде повернуто лише за умови сплати їй неправомірної вигоди в розмірі 6000 грн. З письмових пояснень свідка ОСОБА_8 вбачається, що останній будучи обуреним незаконними діями начальника СРПП №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області звернувся до військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 08.05.2019 за допомогою власного мобільного телефону ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що знайшов кошти та запитав про можливість зустрітися. В подальшому ОСОБА_8 в м.Одеса отримав від співробітників УСБ купюри номіналом 500 грн. в кількості 12 штук. Разом зі співробітниками СБУ ОСОБА_8 приїхав в смт.Любашівка, останній зателефонував ОСОБА_6 та запитав про зустріч з нею. Однак, ОСОБА_6 вказала, що вона знаходиться в лікарні та з ОСОБА_8 може зустрітися чоловік похилого віку на сірому Рено, якому і потрібно передати кошти. Крім того, в телефонній розмові ОСОБА_6 вказала, що передзвонить своїм колегам для того, щоб автомобіль ОСОБА_8 поставили біля Любашівського ВП. Також, з письмових пояснень ОСОБА_8 вбачається, що останній передав кошти водієві автомобіля Рено, сірого кольору. В подальшому ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив що гроші вже передав (Том 4 а.с. 67-71).

В матеріалах справи міститься повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, яке підозрювана отримала о 18 годині 00 хвилин 09.05.2019. Крім того, підозрювана вказала, що не згодна з підозрою та згодна надати покази (Том 4 а.с.77, 78).

Згідно витягу з наказу начальника ГУНП в Одеській області №1178 о/с від 31.10.2016 вбачається, що ОСОБА_6 було призначено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (Том 4 а.с.93).

В матеріалах справи міститься послужний список ОСОБА_6 (Том 4 а.с.94-95).

З копії посадової інструкції вбачається що ОСОБА_6 ознайомлена з нею за власним підписом (Том 4 а.с.96-97).

В матеріалах справи міститься службова характеристика ОСОБА_6 за якою вона характеризується позитивно (Том 4 а.с.98).

Письмові пояснення ОСОБА_6 надані під час службового розслідування (Том 4 а.с.99-103).

Як вбачається з даних інтегрованої інформаційної системи АРМОР ОСОБА_7 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (Том 4 а.с.152-158).

Згідно наказу начальника генерала поліції третього рангу №1122 від 21.05.2019 вбачається, що ОСОБА_6 відсторонена від виконання обов'язків начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області (Том 4 а.с.160).

Згідно доповідної записки про перевірку стану організації діяльності секторів реагування патрульної поліції Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області вбачається, що 17.05.2019 посадовими особами ВОДГР УПД ГУНП в Одеській області здійснено перевірку стану організації діяльності секторів реагування патрульної поліції Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області. Згідно книги нарядів Любашівського ВП в якості відповідального від керівництва заступають на чергування начальники СРПП, які і в подальшому призначаються старшими ГРПП та патрулюють територію оперативного обслуговування вказаного відділення поліції разом ГРПП.

Згідно подання військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України №2839 вих-19 від 22.05.2019 вбачається вимога провести службове розслідування за наведеними у поданні фактами стосовно ОСОБА_71 (Том 4 а.с.177-180).

З витягу з наказу ГУНП в Одеській області №526 о/с від 15.05.2019 вбачається, що полковника поліції ОСОБА_72 призначено оперуповноваженим відділу боротьби зі злочинами скоєними на залізничному та повітряному транспорті управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області (Том 4 а.с.181).

В матеріалах справи міститься висновок службового розслідування проведеного за фактом надзвичайної події за участю начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 згідно якого вбачається, що дисциплінарна комісія Головного управління Національної поліції в Одеській області у складі: голови - заступника начальника ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_73 , членів дисциплінарної комісії: заступника начальника ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_74 , начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_75 , заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_76 , заступника начальника УОАЗОР ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_77 , заступника начальника відділу Одеського управління ДВБ Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_69 , старшого інспектора ВОС УКЗ ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_78 , інспектора ВОДГР УПД ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_79 , старшого інспектора з ОД УОАЗОР ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_80 та головного спеціаліста УОАЗОР ГУНП в Одеській області ОСОБА_81 , розглянули матеріали службового розслідування проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області за фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння начальником сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції ОСОБА_6 кримінального правопорушення та повідомлення останній про підозру у вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

Так з висновку про службове розслідування вбачається, що дисциплінарна комісія за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 13 ч. 3 ст. 1, п. 2 ст. 2, п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VII, Присяги поліцейського, п.п. 4, 7 п. 6 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 23.05.2017 № 440, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 N? 1179, п. 3 ч. 1 розділу XII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, та функціональних обов?язків начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області вважає звільнити зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_6 , (Том 4 а.с.182-196).

Згідно наказу Головного управління національної поліції в Одеській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності зокрема ОСОБА_6 звільнено із служби в поліції (Том 4 а.с.198-209).

З доповідної записки начальника ВПЗ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_82 від 27.07.2019 вбачається, що згідно зі службовим розслідуванням до ОСОБА_6 застосовано звільнення зі служби в поліції. Однак вказане застосування до останньої суперечить чинному законодавству оскільки згідно матеріалів службового розслідування ОСОБА_83 є вагітною та у зв?язку із даною обставиною перебувала у медичному закладі в період проведення службового розслідування (Том 4 а.с.210 -211).

Згідно наказу Головного управління Національної поліції №1908 від 06.08.20119 вбачається, що за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.П. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 закону україни «Про Національну поліцію», п.л. 1, 2, 3, 13 ч. 3 ст. 1, п. 2 ст. 2, п.п. 7,8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Присяги поліцейського, п.л. 4, 7 п. 6 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №? 440, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 N? 1179, п. 3 ч. 1 розділу XII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, та функціональних обов?язків, начальник сектору реагування патрульної поліції № 4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНІ в Одеській області майор поліції ОСОБА_6 підлягає звільненню зі служби в поліції, однак, враховуючи вагітність останньої та доповідну записку начальника ВПЗ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_84 від 27.07.2019 № 20/1401, попередити про неповну службову відповідність (Том 4 а.с.212-222).

Матеріали справи містять диск з двома відеофайлами. Так з відеофайлу SPCU4810 вбачається, як 30.04.2019 о 20 годині 04 хвилини ВАЗ 2106 зеленого кольору здійснює рух на територію районного відділу Любашівського ГУНП.

Крім того, з відеофайлу WGDB4680 вбачається, як 05.08.2019 о 14 годині 39 хвилин троє осіб виштовхують автомобіль ВАЗ 2106 зеленого кольору з території районного відділу Любашівського ГУНП (Том 4 а.с.228).

Показання свідків.

Судом досліджені покази свідків, які допитані безпосередньо у судовому засіданні, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та приведені до присяги (Том 2 а.с. 157, 158, 159, 160, 230, Том 3 а.с. 19-20, Том 4 а.с.236, 240, 248, 250).

15.06.2021 ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні в якості свідка надав покази суду що він перебуває з обвинуваченою в сімейних стосунках. Так, в квітні-березні 2019 року його на той час співмешканка, ОСОБА_6 повідомила що є якась машина, яка була при затриманні поміщена на штрафмайданчик і якийсь чоловік попросив ОСОБА_85 допомогти йому забрати ту машину і заплатити штраф за перебування її на штрафмайданчику, так як водій машини є його родичем та був оформлений за керування автомобілем у стані сп'яніння. 08.05.2019 ОСОБА_6 перебувала в лікарні, так як була вагітна і в неї підвищився тиск. В той день ОСОБА_9 знаходився в смт. Любашівка та купував для свого автомобіля запчастини. Коли він під'їхав до центру смт.Любашівки йому подзвонила ОСОБА_6 та повідомила що до ОСОБА_9 підійде чоловік про якого вона йому раніше розповідала. ОСОБА_6 повідомила, що цьому чоловіку потрібно допомогти. ОСОБА_9 вказав, що він перебував в автомобілі коли до нього підійшов невідомий йому чоловік, запитав чи він ОСОБА_86 і сів до нього в машину. Чоловік повідомив ОСОБА_9 що йому потрібно забрати автомобіль зі штрафплощадки, розрахуватися з евакуатором, заплатити штраф за штрафплощатку. Так, чоловік попросив ОСОБА_9 показати де в смт. Любашівка автозаправка, тому що він не місцевий і не знає де вона знаходиться. При під'їзді до автозаправки ОСОБА_9 зупинив автомобіль, але ще не заглушив його, чоловік вийшов з машини, а в цей час до автомобіля підбігли до автомобіля якійсь люди і почали відкривати двері та витягувати ОСОБА_9 з автомобіля, поклали на землю, представившись що вони з військової прокуратури. Після вказаного показали гроші які нібито знайшли в автомобілі ОСОБА_9 та останній повідомив, що гроші не його, а того чоловіка, що вийшов з машини. На запитання прокурора з якого часу свідок знайомий з ОСОБА_6 , ОСОБА_87 повідомив, що з 2000 року, а проживають разом з 2018. На запитання прокурора чи знайомий свідок з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомив що ніколи його не бачив. На запитання прокурора яка сума передавалася ОСОБА_9 останній відповів, що він гроші не брав, це гроші чоловіка, який перебував з ним в машині, і були вони для того щоб розрахуватися за евакуатор, за штрафмайданчик та заправити машину яку вони хотіли забрати з штрафмайданчика. За все мав розраховуватися чоловік сам. На запитання прокурора чому гроші були у ОСОБА_9 останній відповів, що гроші знаходилися в руках чоловіка, а коли останній вийшов з машини то гроші оказалися в машині біля важіля коробки передач.

Після допиту свідка ОСОБА_9 прокурор вказав, що свідок ОСОБА_9 перебуває з обвинуваченою в сімейних відносинах, а тому його покази є сумнівними, зокрема надання жесту доброї волі відвести ОСОБА_8 до евакуаторщика, показати заправку, заправити автомобіль.

На запитання захисника - адвоката ОСОБА_5 чому був евакуйований автомобіль, ОСОБА_9 відповів, що водій знаходився у нетверезому стані і автомобіль було відправлено на штрафмайданчик. На запитання захисника ОСОБА_9 відповів, що саме ОСОБА_6 його попросила допомогти ОСОБА_8 , на що ОСОБА_9 погодився. Крім того, ОСОБА_9 на запитання захисника повідомив суду, що під час обшуку його автомобіля він ніякої згоди не надавав та постанови про освідування особи йому теж ніхто не надавав. При огляді автомобіля були знайдені та вилучені грошові кошти, які пізніше були розкладені в багажнику автомобіля ОСОБА_9 та просвічені лампою ультрафіолетового випромінювання. Одна лампа не працювала тому принесли іншу і знову світили грошові купюри. Після чого цією ж лампою світили долоні ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_9 повідомив суду, що на його руках було відсутнє відсвічування. На запитання суду, ОСОБА_9 відповів, що чоловік, сідаючи до нього в машину, тримав гроші у руках без пакета та будь-чого.

06.10.2021 свідок ОСОБА_88 будучи в судовому засіданні повідомив суду що він працює помічником чергового відділення 1 Подільського РУП в Одеській області з обвинуваченою перебуває у робочих стосунках, крім того, вказав, що під час чергування бачив на території райвідділу автомобіль ВАЗ 21063. На запитання прокурора ОСОБА_88 відповів, що обвинувачена не зверталася до нього з якимось проханням стосовно цього автомобіля.

Того ж дня, в судовому засіданні свідок ОСОБА_89 повідомив суду, що він поліцейський РПП Подільського відділу поліції №1, з обвинуваченою перебуває в робочих відносинах, крім того, повідомив суду, що під час чергування в с.Покровка, Любашівського району, точної дати він не пам'ятає, було виявлено автомобіль з порушенням правил дорожнього руху. По даному факту було зупинено автомобіль в якому знаходилось два чоловіки. У водія посвідчення водія не було. Так як на поставлене запитання водію чи вживав він алкоголь, останній відповів, що вживав, тому, останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, але він в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду. Крім того, відносно водія було складено адміністративний матеріал за вчинення правопорушення за статтею 130 КУпАП та постанову за порушення керування без посвідчення водія. Потім визвали евакуатор та поїхали в смт.Любашівку. На запитання прокурора ОСОБА_89 відповів, що до складу їхнього екіпажу входили ОСОБА_6 як старший екіпажу; ОСОБА_44 , ОСОБА_46 і він. На запитання прокурора свідок ОСОБА_89 відповів що пасажири з автомобілю ВАЗ 2103 йому не відомі. Також на запитання прокурора ОСОБА_89 повідомив, що він не пам'ятає хто викликав евакуатор та про те що він не знає чи приватний він. На запитання прокурора свідок ОСОБА_89 повідомив суду, що до нього з приводу повернення вказаного автомобіля ніхто не звертався. На запитання прокурора свідок ОСОБА_89 вказав, що обвинувачена ОСОБА_6 зателефонувала та попросила вигнати автомобіль за територію райвідділу. На запитання прокурора свідок повідомив що ОСОБА_9 йому не відомий та з його сторони будь які вказівки не надходили.

12.01.2022 року в судовому засіданні свідок ОСОБА_90 повідомила, що вона є військовослужбовцем, будучи в м. Одеса на книжковому базарі, до неї підійшли та попросили побути свідком, прийшовши до машини вона побачила ще одну дівчину теж Настю, яка була другим свідком. Їм обом показали купюри звірили номера, пояснили що це для хабаря. Приїхавши на автомобілі до смт.Любашівка, а саме до автозаправки, машина, яка рухалася перед ними зупинилась і вони теж зупинились та вийшли. В машині що зупинилась попереду було проведено обшук, виявлено та вилучено грошові купюри. На запитання прокурора свідок відповіла, що були схожі на грошові купюри що вилучалися. Крім того, свідок ОСОБА_90 вказала, що під час освічування долонь чоловіка вони світилися та сам чоловік вказав що він бачить як світяться його долоні. Крім того, в стороні стояли ще люди та бачили, що світяться його долоні. На запитання прокурора свідок відповіла що не пам'ятає де саме знаходились гроші в автомобілі. На запитання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 свідок вказала, що не пам'ятає скільки раз світили купюри, звідки конкретно з машини вилучалися гроші. На запитання захисника свідок повідомила що чоловік був згоден на обшук його автомобіля. Крім того, свідок повідомила, на місці обшуку були присутні люди які постійно відволікали від процесу з фразами «ви підставні» «вас спеціально сюда привезли». Щодо освічування купюр, на запитання захисника свідок повідомила, що в машині було погано видно свічення і працівники перенесли їх в багажник автомобіля так як там темніше. Також свідок стверджує, що світилася тильна сторона купюр. На запитання захисника свідок відповіла, що не пам'ятає чи людина щодо якої здійснено обшук підписувала якійсь документи зіславшись, що пройшов час.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні 26.10.2022, пояснила, що в липні місяці 2019 року лежала в Любашівській ЦРЛ в одній палаті зі ОСОБА_91 , прізвища не знає. ОСОБА_92 вказала, що бачила, як до ОСОБА_93 приходили чоловік з адвокатом та надали їй документи, які вона у подальшому підписала. Крім того, ОСОБА_33 вказала, що бачила як до ОСОБА_93 проходила група осіб, однак лікар ОСОБА_94 не дозволила їм бачитися з ОСОБА_91 та попросила піти.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні 12.12.2022 повідомила суду, що вона працює лікарем акушер - гінекологом в КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», обвинувачена ОСОБА_6 була її пацієнткою та знаходилася на стаціонарному лікуванні так як була вагітна і мала проблеми зі здоров'ям. Влітку 2019 року тривалий час знаходилась на лікуванні. На запитання адвоката свідок відповіла, що коли пацієнтка ОСОБА_6 знаходилась в палаті, приходили працівники якоїсь служби, можливо, поліція щоб зробити допит. ОСОБА_35 як лікар заборонила покидати стаціонар, так як це могло загрожувати її здоров'ю та вагітності. На запитання суду свідок відповіла, що ніхто не представлявся з вказаних відвідувачів, лише наполягали що ОСОБА_6 потрібно забрати та здійснити допит поза межами лікарні. На запитання прокурора свідок відповіла, що після заборони забрати обвинувачену на допит поза межами лікарні ніхто насильно її не забирав.

04.06.2024 свідок ОСОБА_95 в судовому засідання вказала, що вона з ОСОБА_6 колеги. Крім того, ОСОБА_95 повідомила суду, що під час чергування нею ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_48 в с.Покровка, Любашівського району, точної дати вона не пам'ятає, було виявлено автомобіль марки Жигулі з порушенням правил дорожнього руху. По даному факту було зупинено автомобіль в якому знаходилось два чоловіки, водій, але яке його ім'я та прізвище свідок не пам'ятає, та громадянин ОСОБА_96 . Під час перевірки документів виявлено у водія різкий запах алкоголю з порожнини рота. На пропозицію пройти тест на алкогольне сп'яніння водій відмовився. ОСОБА_97 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно водія. Крім того, водій не скористався можливістю викликати водія, щоб забрати автомобіль та не заперечував проти його вилучення. Таким чином було прийняте рішення старшим групи ОСОБА_6 про вилучення автомобіля на штраф майданчик. Викликавши евакуатор з смт.Любашівки виявилось, що в нього виникла несправність і він може доставити вилучений автомобіль лише до райвідділу в смт. Любашівку оскільки це за відстанню ближче. При вилученні було складено акт вилучення та акт про послуги евакуатора. Крім того, свідок повідомила, що машина знаходилася на околиці села, а не на місці події. Також, на запитання прокурора свідок ОСОБА_98 вказала, що для того щоб отримати автомобіль з штрафмайданчику водію чи власнику автомобіля необхідно мати при собі протокол про вилучення. Яким чином зв'язувався ОСОБА_96 з ОСОБА_6 свідок не знає. Крім того, свідок вказала, що не пам'ятає чи була відповідальною ОСОБА_6 при видачі автомобіля з райвідділу. Також свідок ОСОБА_98 вказала, що при видачі автомобіля з райвідділу вона не бачила співробітників СБУ.

В судовому засіданні 25.06.2024 свідок, ОСОБА_99 вказав суду, що працював водієм евакуатора та за викликом працівників поліції здійснює доставку транспортних засобів до штрафмайданчику. Знайомий з ОСОБА_6 як з працівником поліції. Точної дати свідок не пам'ятає, але пам'ятає той день коли доставляв автомобіль марки Жигулі з с.Покровка до райвідділу в смт.Любашівка. Крім того, свідок вказав, що доставляв вказаний автомобіль саме до Любашівського районного відділу поліції оскільки, евакуатор зламався і до штрафмайданчика він би не доїхав. На запитання прокурора свідок вказав, що за послуги доставки автомобіля евакуатором сплачує водій або власник автомобіля через банк за реквізитами. Після чого звертається на штрафмайданчик з протоколом чи постановою та квитанцією про сплату послуг. На запитання суду свідок ОСОБА_99 вказав, що за вказані послуги до цього часу ніхто з ним не розрахувався і з позовом про відшкодування він не звертався.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 21.10.2024 пояснив, що автомобіль ВАЗ 2106, який належить йому, був зупинений групою працівників поліції, ОСОБА_6 була старшою в цій групі. Водій автомобіля ВАЗ 2106 був за кермом в стані алкогольного сп'яніння і тому ОСОБА_8 вирішив домовитися з працівниками поліції про те, щоб не вилучали його автомобіль і водія не притягнули до адміністративної відповідальності. Окрім того, ОСОБА_8 вказав, що водій знаходився в стані алкогольного сп'яніння і не було кому сісти за кермо, щоб відігнати автомобіль. Так, ОСОБА_8 вказав, що вони з ОСОБА_6 домовилися на сумі в розмірі 6000 грн. Після вказаної домовленості ОСОБА_8 зателефонував своєму знайомому з СБУ ОСОБА_100 і повідомив про вказану подію. Після чого ОСОБА_8 поїхав до м.Одеси в СБУ де власноруч написав заяву про неправомірні дії працівника поліції, а саме ОСОБА_6 в розмірі 6000 грн. Окрім того, ОСОБА_8 пояснив, що він надав згоду на проведення негласних слідчих дій та у подальшому за вказівками ОСОБА_101 , почав домовлятися по телефону з ОСОБА_6 де і коли він їй передасть гроші. Під час проведення негласних слідчих дій на ОСОБА_8 були механічні засоби, а саме диктофон. Про інші механічні засоби ОСОБА_8 не пам'ятає. На запитання суду ОСОБА_8 вказав, що домовлявся з ОСОБА_6 про те щоб не вилучали автомобіль, так як був упевнений, що його заберуть. Крім того, на запитання суду ОСОБА_8 вказав, що він не пам'ятає чи намагався повернути автомобіль. На запитання прокурора ОСОБА_8 вказав, що саме ОСОБА_6 запропонувала надати їй 6000 грн. і про це чули всі особи, що були присутні на місці зупинки автомобіля ВАЗ 2106. Крім того, на запитання прокурора ОСОБА_8 пояснив, що вказані кошти були не за бензин, а для ОСОБА_6 за повернення автомобіля. Також, ОСОБА_8 вказав, що суму 6000 грн. йому надали працівники СБУ для передачі ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_8 вказав, що евакуатора, що евакуював його машину, він не бачив, а саме працівник поліції ОСОБА_89 сів до його автомобілю та поїхав до райвідділу в смт.Любашівка. На додаткове запитання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 . ОСОБА_8 вказав, що перебуваючи в гостях він не вживав алкогольні напої та був тверезий. Також, ОСОБА_8 стерджує, що ніхто з працівників поліції не запропонував йому сісти за кермо його ж автомобіля.

Свідок ОСОБА_102 в судовому засіданні 21.10.2024 вказав, що він приїхав в с.Покровка до друга зустрітися з дівчиною на автомобілі ВАЗ 2106. Крім того, ОСОБА_102 вказав, що вказаний автомобіль він з братом ОСОБА_8 купили на двох. Того ж дня, коли ОСОБА_8 зупинили працівники поліції, ОСОБА_102 прийшов пізніше на місце події, але чув як працівник поліції, а саме ОСОБА_6 сказала надати їй 6000 грн. тоді можна буде забрати автомобіль ВАЗ 2106. Крім того, ОСОБА_102 вказав, що його брат ОСОБА_8 запропонував працівникам поліції 2000 грн. однак останні не погодилися. На запитання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_102 вказав, що коли ОСОБА_6 вказала надати їй суму 6000 грн. за повернення автомобіля то цю розмову чули всі особи, які були присутні на місці зупинки автомобіля ВАЗ 2106. Крім того, ОСОБА_102 вказав, що його брат ОСОБА_8 має посвідчення водія та не вживає алкогольні напої взагалі.

Стосовно допиту свідка ОСОБА_59 , прокурор в судовому засіданні від 02.08.2022 не наполягав на допиті вказаного свідка, оскільки відсутня можливість забезпечити її явку до суду. Учасники справи щодо цього не заперечували.

Аналіз доказів та висновки суду.

Надаючи оцінку пред'явленому ОСОБА_6 обвинуваченню, суд звертає увагу в необхідності та доцільності одночасної оцінки наявності у діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, та злочинній меті - отримання неправомірної вигоди з використанням наданого їй службового становища, а саме: за повернення вилученого автомобіля марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 .

На переконання суду, стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_6 є склад злочину, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України.

Так, наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.10.2016 за №1178 о/с ОСОБА_6 призначена на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області у званні майор поліції».

Відповідно до статей 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до положень статей 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов'язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов'язків.

Статтею 23 Закону встановлено, що одним із основних повноважень поліції є виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для її усунення, вжиття заходів з метою виявлення кримінальних правопорушень, припинення виявлених кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, розшук та доставка осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом.

Так, у відповідності до вимог підпункту 3, пункту 1, частини 1, статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на працівників Національної поліції поширюється дія вказаного закону.

Під час перебування на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 відповідно до положень статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», примітки 1 до статті 364 КК України, є службовою особою яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Відповідно до статті 28 Конвенції ООН проти корупції, усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь-якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи.

Виходячи з усталеної судової практики, доведення суб'єктивної сторони зазвичай ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності непрямих доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого можна зробити висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб'єктивної сторони злочину, як прямий умисел та корисливий мотив (постанова ККС ВС від 23 вересня 2020 року у справі № 712/7368/13-к).

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (частина 2 статті 24 КК України).

Усвідомлення означає розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу злочину, а також, розуміння його суспільної небезпеки. Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків.

Окрема оцінка доказів, отриманих внаслідок НСРД.

Судом встановлено, що документи (ухвали апеляційного суду), які стали підставою для проведення НСРД, не були своєчасно надані стороні захисту, що має наслідком недопустимість таких та похідних доказів.

Так матеріали НСРД, досліджені в судовому засіданні, які сторона обвинувачення покладає в основу наявності у діяннях обвинуваченої ОСОБА_6 об'єктивної сторони інкримінованого злочину, суд визнає недопустимими з огляду на наступне.

Сторона захисту вказує на недопустимість протоколів за результатами НСРД від 13.05.2019 реєстраційний

№ 65/4/2456т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466,

№ 65/4/2455т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466,

№ 65/4/2454т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-462, мікро СД № 65/4/52-463 від 06.05.2019, мікро СД № 65/4/52-464 від 06.05.2019 та DVD-R диску реєстраційний № 65/4/52-465 від 06.05.2019, у зв'язку із тим, що стороні захисту не відкривались вказані документи в порядку, передбаченому статтею 290 КПК. Як наслідок, сторона захисту зазначає про недопустимість доказів, які містяться у відповідних протоколах НСРД та додатках до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У цій нормі закріплено як загальну підставу визнання доказів недопустимими їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, так і підставу, яку в доктрині кримінального процесу іменують правилом «плодів отруєного дерева», тобто здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому для визнання доказу недопустимим за правилом плодів отруєного дерева суд має чітко встановити похідний характер інформації, яка стала фактичною підставою для проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, від дій, якими були істотно порушені права та свободи людини.

Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Так, із наданих стороною обвинувачення матеріалів вбачається, що під час кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , окрім контролю за вчиненням злочину, застосовувалися інші види негласних слідчих (розшукових) дій, а саме:

- аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_6 , проведений на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду № 3227т від 08.05.2019;

- аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_8 , проведений на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду № 3225т від 08.05.2019.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 246 КПКУ проведення таких НСРД можливо лише на підставі ухвали слідчого судді.

Зі змісту протоколів за результатами НСРД від 13.05.2019 реєстраційний № 65/4/2456т від 14.05.2019, № 65/4/2455т від 14.05.2019, № 65/4/2454т від 14.05.2019 (Том 1 а.с. 163-188) вбачається що такі НСРД проводилися на підставі ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду.

Водночас, ні під час досудового розслідування ні під час тривалого судового розгляду сторона обвинувачення не вжила дієвих заходів щодо їх своєчасного отримання та відповідно відкрила їх стороні захисту лише 26.04.2024, тобто майже більше ніж через 5 років після їх розсекречення (Том 3, а.с. 136).

Водночас, порядок розсекречення матеріалів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих дій, врегульовано Інструкцією «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженою спільним Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5.

Згідно із п.5.9., п.5.10 Інструкції після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.

З огляду на викладене, враховуючи, що сторона захисту оспорює достовірність отриманих відомостей, а сторона обвинувачення не вжила своєчасно усіх заходів для розсекречення та відкриття стороні захисту ухвал суду про дозвіл на проведення НСРД, суд визнає всі відомості, отримані в результаті проведення НСРД недопустимими доказами.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Великої палати Верховного суду від 16.10.2019 р. у справі № 640/6847/15-к, провадження № 13-43 кс 19, в якій зазначено, що лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів.

У вказаному рішенні щодо особливостей процедури відкриття документів, які стали підставою для проведення НС(Р)Д, Верховний суд виснував наступне.

1. Якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

2. Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

3. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

4. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

5. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Велика палата в постанові від 16.10.2019 наголосила, що, за загальним правилом, ухвали слідчого судді/постанови прокурора про дозвіл на проведення НС(Р)Д повинні бути відкриті в порядку ст.290 КПК та досліджені судом, оскільки без з'ясування їх змісту неможливо прийняти рішення про допустимість протоколів за результатами НС(Р)Д.

Суд вважає, що після формування відповідної позиції ВС щодо необхідності відкриття ухвал слідчих суддів, якими було надано дозвіл на проведення НСРД, у сторони обвинувачення була процесуальна можливість забезпечити розкриття таких ухвал, у випадку їх наявності та своєчасно відкрити їх стороні захисту.

Такий підхід сторони обвинувачення ігнорує позицію ВС щодо необхідності розкриття ухвал, які стали процесуальними підставами для проведення НСРД.

Усталена практика Верховного Суду щодо застосування норм кримінального процесуального закону, яка є обов'язковою для врахування судами нижчих інстанцій, зокрема постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у (справі № 640/6847/15-к) покладає на суд обов'язок перевірити обставини, чи вжила сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і якщо такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Між тим, як зазначалось вище, документи, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій при виконанні вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту були відкриті лише в кінці тривалого судового розгляду 26.04.2024 (більше ніж через два роки після звернення уваги стороною захисту на не відкриття), що позбавило сторону захисту мати достатньо часу і можливостей, щоб у змагальному процесі довести перед судом аргументи щодо недопустимості відомостей, отриманих у результаті проведення НСРД.

При цьому стороною обвинувачення не те що не надано суду відомостей про вжиття необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів та їх відкриття стороні захисту, але і взагалі будь-яких відомостей, чому власне ці ухвали були відкриті лише 26.04.2024 (Том 3, а.с. 136). Навпаки, відповідно до наданих суду матеріалів обвинувальний акт у провадженні прокурором було затверджено та направлено до суду за супровідним листом 03.07.2019, хоча як убачається з штампів (акт № 5348) на ухвалах слідчого судді Одеського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 3227т від 08.05.2019 та № 3225т від 08.05.2019 розсекречення зазначених ухвал відбулося 15.07.2019. На час завершення досудового розслідування вже існували правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах ВСУ від 16 березня 2017 року № 5-364 кс 16, від 12.10.17 № 5-237кс(15)17, згідно з якими невідкриття матеріалів (у тому числі ухвал слідчих суддів щодо НСРД) сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ, і про ці правові висновки не могли не знати слідчі і прокурори.

Тобто суд за певних умов мав би можливість визнати допустимими доказами дані НСРД, але за наведених умов процесуальної поведінки сторони обвинувачення у цій справі, у суду відсутні будь-які підстави для визнання цих доказів допустимими.

З огляду на викладене, на думку суду, стороною обвинувачення на час виконання вимог ст. 290 КПК України, не було своєчасно та заздалегідь вжито всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречування та відкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій

- ухвали Одеського апеляційного суду від 08.05.2019, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю розмов, інших звуків, дій, пов'язаних з діяльністю та місцем перебування ОСОБА_8 , візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження за особою (Том 2 а.с.48-51).

- ухвали Одеського апеляційного суду від 08.05.2019, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю розмов, інших звуків, дій, пов'язаних з діяльністю та місцем перебування ОСОБА_6 , візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження за особою (Том 2 а.с.52-55).

Поряд з цим суд також враховує заперечення сторони захисту стосовно того, що в протоколі про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 03.07.2019 (Том 2, а.с. 37) відсутній підпис захисника - адвоката ОСОБА_5 в графі "протокол мною прочитаний, записано правильно". При цьому в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_5 було пояснено, що його підпис був відсутній саме через неповне відкриття стороні захисту ухвал Одеського апеляційного суду № 3225т від 08.05.2019 та № 3227т від 08.05.2019 та результатів НСРД, які містяться на DVD-R диску реєстраційний № 65/4/52-465 від 06.05.2019.

Згідно ч.4 ст.87, ч.1 ст.89 КПК України суд під час ухвалення судового рішення зобов'язаний, за наявності для цього підстав, визнати докази недопустимими.

Відповідно ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Враховуючи наявність підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.87 КПК України щодо порушення права особи на захист, суд визнає недопустимими доказами та не покладає у основу вироку матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та отримані в результаті їх проведення докази, а саме:

- протоколів за результатами НСРД від 13.05.2019 реєстраційний

№ 65/4/2456т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466,

№ 65/4/2455т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-466,

№ 65/4/2454т від 14.05.2019 з додатком мікро СД № 65/4/52-462, мікро СД № 65/4/52-463 від 06.05.2019, мікро СД № 65/4/52-464 від 06.05.2019 та DVD-R диску реєстраційний № 65/4/52-465 від 06.05.2019

У зв'язку з визнанням цих доказів недопустимими, суд не оцінює їх з точки зору належності і достатності, хоча і ці критерії оцінки також не давали б можливості покладати їх у основу висновку про винуватість обвинуваченої.

Оцінка суду показань свідків.

Свідки в суді надали показання, які в сукупності не підтверджують висунуте обвинувачення за частиною 1 статті 368 ККУ.

Так, допитані в суді свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_95 не підтвердили доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 будучи начальником сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області виказала прохання та отримала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 6 000 гривень за вчинення в інтересах ОСОБА_8 , як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, а саме: за повернення вилученого автомобіля марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Покази свідка ОСОБА_60 за своїм змістом стосуються обставин проведення обшуку автомобіля ОСОБА_9 , покази свідка ОСОБА_35 та свідка ОСОБА_103 за своїм змістом стосуються обставин стаціонарного лікування обвинуваченої, покази свідка ОСОБА_104 за своїм змістом стосуються обставин евакуації автомобіля ОСОБА_105 , а отже також не підтверджують доводи сторони обвинувачення щодо прохання та отримання від ОСОБА_8 грошових коштів за повернення вилученого автомобіля.

Стосовно показів свідка ОСОБА_106 , що обвинувачена ОСОБА_6 зателефонувала йому та попросила вигнати автомобіль за територію райвідділу, суд зазначає, що з цих показів не вбачається, що така телефонна розмова мала місце саме в період вчинення дій обвинуваченою, визначених стороною обвинувачення як неправомірних, з метою вчинення ними дій та ухвалення рішення, за які начебто надавалася неправомірна вигода.

Отже дослідивши показання вищенаведених свідків, суд приходить до переконання, що вони не містять доказів наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

В той же час, показання свідків обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_107 як доказ наявності обставин щодо прохання та отримання грошових коштів за повернення вилученого автомобіля, суд оцінює критично, з наступних підстав.

Так на протязі свого допиту свідок ОСОБА_8 , зокрема, наполягав, що після зупинки автомобіля марки ВАЗ 21063 під керуванням ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння, в якому ОСОБА_8 знаходився на пасажирському місці, вирішив домовитись з обвинуваченою ОСОБА_6 про те, щоб повернути його автомобіль. При цьому свідок ОСОБА_8 акцентував свою увагу, що його не цікавило вирішення питання щодо не притягнення водія транспортного засобу ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Також, будь-яких свідчень щодо вимагання грошових коштів обвинуваченою за не складання адміністративного протоколу відносно нього за передачу автомобіля особі, яка знаходиться у нетверезвому стані, повернення автомобіля або за не притягнення водія транспортного засобу ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності свідок не надав. Також на запитання суду чому після зупинки автомобіля працівниками поліції та відсторонення від його керування водія ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не сів за кермо автомобіля, останній зазначив, що у нього на той момент не було водійського посвідчення. Однак надалі, на запитання захисника ОСОБА_5 ОСОБА_8 зазначив, що був тверезий та мав посвідчення водія.

Свідок ОСОБА_102 надав свідчення, що він приїхав в с.Покровка до друга з дівчиною на автомобілі ВАЗ 2106. Крім того, ОСОБА_102 вказав, що вказаний автомобіль він з братом ОСОБА_8 купили на двох. Того ж дня, коли ОСОБА_8 зупинили працівники поліції, ОСОБА_102 прийшов пізніше на місце події, але чув як працівник поліції, а саме ОСОБА_6 сказала надати їй 6000 грн. тоді можна буде забрати автомобіль ВАЗ 2106. Крім того, ОСОБА_102 вказав, що його брат ОСОБА_8 запропонував працівникам поліції 2000 грн. однак останні не погодилися. На запитання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_102 вказав, що коли ОСОБА_6 вказала надати їй суму 6000 грн. за повернення автомобіля то цю розмову чули всі особи, які були присутні на місці зупинки автомобіля ВАЗ 21063. Крім того, ОСОБА_102 вказав, що його брат ОСОБА_8 має посвідчення водія та не вживає алкогольні напої взагалі.

Проте як вбачається з заяви про вчинення кримінального правопорушення (Том 1 а.с. 205) ОСОБА_8 просив внести відомості до ЄРДР не тільки за фактом вимагання начальником СРПП № 4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 у нього неправомірної вигоди у сумі 6000 грн за повернення йому раніше вилученого працівниками СРПП № 4 його автомобіля, а також за фактом вимагання начальником СРПП № 4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 у нього неправомірної вигоди за не складання адміністративного протоколу відносно нього за передачу автомобіля особі, яка знаходиться у нетверезвому стані, а також вимагання 10000 грн за вирішення питання щодо закриття у суді адміністративного протоколу відносно його товариша ОСОБА_7 .

Також як вбачається з заяви ОСОБА_8 від 08.05.2019 про залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженню, останній просив залучити його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженню за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 368 КК України та проведення відносно нього негласних слідчих (розшукових) дій, з метою викриття злочинної діяльності та протиправних дій начальника СРПП № 4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 , а саме вимагання у нього неправомірної вигоди у сумі 6000 грн за не складання адміністративного протоколу відносно нього за передачу автомобіля особі, яка знаходиться у нетверезому стані, повернення йому раніше вилученого працівниками СРПП № 4 його автомобіля, а також вимагання 10000 грн за вирішення питання щодо закриття у суді адміністративного протоколу відносно його товариша ОСОБА_7 .

Крім того з аудіозаписів, зроблених за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю розмов вбачається, що у телефонних розмовах з обвинуваченою, ініціатором яких був ОСОБА_8 , останній неодноразово пропонував обвинуваченій вирішити питання щодо не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 .

Поряд з цим суд зазначає, що хоча такі вищезазначені ознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України як вимагання неправомірної вигоди за не складання адміністративного протоколу за передачу автомобіля особі, яка знаходиться у нетверезому стані та за вирішення питання щодо закриття у суді адміністративного протоколу не увійшли в остаточне пред'явлене обвинувачення ОСОБА_6 , однак такі ознаки мають важливе значення для оцінки достовірності показів свідків.

Поряд з цим суд зазначає, що хоча всі відомості, отримані в результаті проведення НСРД визнані недопустимими доказами з мотивів викладених вище, інформація, яка стосується розмов ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_6 має враховуватись з точки зору достовірності його показів як свідка.

Суд виходить із того, що правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів. Вимога визнати докази, отримані з порушеннями, недопустимими спрямована на те, щоб сторона, що допустила порушення, не могла скористатися його результатами. Використання цих правил на шкоду стороні, яка жодним чином не відповідальна за порушення процесуальних правил, суперечить їх меті. У кримінальному процесі такий підхід до оцінки доказів розроблявся в межах доктрини «асиметрії правил допустимості доказів». Протилежний, від вказаного вище, підхід до оцінки доказів спричиняє порушення права, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому.

Суд вважає такі показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_107 суперечливими, у таких показаннях містяться істотні розбіжності у співвідношенні як з показаннями інших свідків так і з дослідженими матеріалами кримінального провадження, зокрема, аудіозаписів, зроблених за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю розмов.

Також надаючи свідчення суду, свідок ОСОБА_8 стверджував, що заяву про вчинення кримінального правопорушення він писав власноруч, в той час коли матеріали справи містять надруковану на комп'ютері заяву про вчинення кримінального правопорушення (Том 1 а.с. 205). При цьому під час допиту при пред'явленні ОСОБА_8 заяви про вчинення кримінального правопорушення, останній зазначив "я не пам'ятаю".

Окрім цього, при оцінці показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_107 , суд враховує, що ОСОБА_8 є заявником у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_102 є його братом і це не спростовує сумнівів сторони захисту, щодо їх правдивості і наявності у них особистої заінтересованості в результатах розгляду кримінального провадження, враховуючи, що саме свідок ОСОБА_8 ініціював контакт з обвинуваченою ОСОБА_6 , самостійно до неї звертався, телефонував їй. Суд звертає увагу на його ініціативність, активність, особисту зацікавленість по кримінальному провадженню за його ж заявою, за обставин його безпосередньої участі під час досудового розслідування у проведенні негласних слідчих дій.

Отже суд дійшов висновку про те, що одних лише показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_107 , за відсутності інших належних та допустимих доказів у кримінальному провадженні, недостатньо для доведення винуватості ОСОБА_6 , а саме використання службового становища обвинуваченою при вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Аналіз використання обвинуваченою наданої їй влади чи службового становища.

Суд зазначає, що доводи сторони обвинувачення, що в обвинуваченої виник злочинний умисел направлений на протиправне особисте збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за повернення йому вилученого автомобіля, є необґрунтованими.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 368 КК України, обов'язковою умовою цього складу злочину є виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища.

Виходячи з цього, орган досудового розслідування мав вказати, які конкретні дії в інтересах ОСОБА_8 виконала ОСОБА_6 з використанням наданої їй влади чи службового становища, чи мали ці дії наслідком допомогти заявникові повернути автомобіль.

В той же час суд звертає увагу, що у пред'явленому обвинувачення стороною обвинувачення, зазначено, що обвинувачена отримала неправомірну вигоди від ОСОБА_8 через свого цивільного чоловіка за повернення автомобіля, однак не встановлено, які саме дії повинна була вчинити або навпаки утриматися від їх вчинення обвинувачена, виходячи із покладених на неї повноважень, з використанням наданої їй влади чи службового становища, спрямовані на повернення автомобіля.

Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що посадова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але через своє посадове становище могла вжити заходів до їх вчинення іншими посадовими особами (абзац перший пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво»).

Кваліфікація діяння за ознаками одержання неправомірної вигоди (основний склад злочину, передбачений статтею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб'єкта злочину - службової особи, визначення якої міститься у примітці до статті 364 ККУ, предмета злочину - будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання вигоди, який може бути будь-яким, причинного зв'язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між наданою неправомірною вигодою та результатом і спроможністю, або реальним застосуванням, чи незастосуванням службових повноважень та можливостей суб'єкта злочину. Також обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, є визначення наявності певного інтересу особи, яка передає предмет незаконного збагачення саме задля запобігання порушення своїх прав чи прав третьої особи.

Відповідно до пункту 2 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102 (далі - Порядок) тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтею 121-3, частинами третьою, п'ятою - сьомою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 2-1 Порядку за наявності правових підстав, передбачених пунктом 2 цього Порядку, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

За змістом пункту 12 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.

Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.

Так неспростованими залишились пояснення обвинуваченої та покази свідків, що автомобіль був тимчасово затриманий та евакуйований на територію райвідділу за умов відсторонення від керування автомобілем водія ОСОБА_7 та поломки евакуатора, при цьому умови повернення транспортного засобу виконані не були.

З показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_107 не вбачається, що вони або інші особи за умови перебування у тверезому стані та наявності посвідчення водія наполягали та намагались взяти на себе керування автомобілем замість відстороненого через алкогольне сп'яніння водія ОСОБА_7 .

Водночас ОСОБА_8 , в своїх показах суду стверджував, що навіть не намагався повернути свій автомобіль після його евакуації на територію райвідділу.

Не доведеність стороною обвинувачення порушення законних інтересів ОСОБА_8 , тобто обов'язкової складової диспозиції виключає кримінальну відповідальність особи.

При цьому, в обвинуваченні взагалі не зазначено, які саме функціональні обов'язки було покладено на ОСОБА_6 , для з'ясування її службового становища, змісту та обсягу повноважень у питанні повернення тимчасово вилученого автомобіля, а лише вказано, яку остання займає посаду. Це в свою чергу свідчить про те, що в обвинувальному акті стороною обвинувачення не зазначено та жодним чином не доведено, що на ОСОБА_6 було покладено відповідні обов'язки у питанні повернення тимчасово вилученого автомобіля, згідно пред'явленого обвинувачення.

Суд також приймає до уваги, що в формулюванні обвинувачення не зазначено яким чином і хто саме із працівників Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області мали повернути вилучений автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час судового розгляду суду не надано жодного доказу вказаних інкримінованих протиправних намірів.

В той же час для кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення мала б довести перед судом, що ОСОБА_6 , яка на момент інкримінованого кримінального правопорушення обіймала посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області, мала повноваження для вирішення питання щодо повернення тимчасово вилученого автомобіля та саме використовуючи ці повноваження отримала неправомірну вигоду.

Тобто має встановлено обсяг офіційно визначених повноважень службової особи, і можливість використання цих повноважень при вчиненні даного кримінального правопорушення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду.

Не дотримання вимог закону щодо конкретизації обвинувачення має наслідком порушення права обвинуваченого на захист.

Диспозиція ст. 368 КК України передбачає нерозривний зв'язок між одержанням неправомірної вигоди, прийняттям її пропозиції (обіцянки), проханням (вимагання) неправомірної вигоди, з одного боку, і виконанням або невиконанням службовою особою дій з використанням свого службового становища, з іншого. Відсутність такого зв'язку виключає наявність складу кримінального правопорушення (злочину).

Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає тільки за умови, якщо службова особа одержала її за вчинення чи не вчинення дій в інтересах того, пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Попри намагання сторони обвинувачення створити видиму схожість поведінки ОСОБА_6 із діями, які охоплюються диспозицією ст. 368 КК України, дії обвинуваченої не можуть бути кваліфіковані як злочин у сфері службової діяльності, оскільки на підставі посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції затвердженої Начальником Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_61 та інших матеріалів кримінального провадження не встановив, що на ОСОБА_6 були покладені функціональні обов'язки та повноваження стосовно повернення тимчасово вилученого автомобіля. Жодних процесуальних рішень в межах повернення автомобіля обвинувачена не ухвалювала, а доказів її впливу на інших співробітників Любашівського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області саме в період вчинення дій, визначених стороною обвинувачення як неправомірних, з метою вчинення ними дій та ухвалення рішення, за які начебто надавалася неправомірна вигода, суду не надано.

Таким чином, жодних доказів про те, що ОСОБА_6 , як служба особа, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні з 07.06.2019 по 05.07.2019, може вплинути на результат повернення/не повернення автомобіля стороною обвинувачення суду не надано.

Щодо мотивів ухвалення виправдувального вироку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права".

Так, у справі "Барбера, Meссeгу и Хабардо против Іспанії" (Barbera, MesseguandJabardo v. Spain) від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинності" вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 і 4 статті 17 КПК України, що передбачають, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (постанова Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Прокурор не може обмежитися формальним наданням доказів, а повинен розкрити їх зміст та переконати суд, що вони доводять певні обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій.

Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, провівши повно та всебічно судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення за ч. 1 ст. 368 КК України не підтверджено в результаті судового розгляду, а обвинувачена підлягає виправданню у зв'язку із недоведеністю в її діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Оцінка окремих доводів сторони захисту.

Стосовно клопотань захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 від 12.05.2021 про визнання доказу очевидно недопустимим та виключення з доказів micro SD (без унікально ідентифікуючих ознак) та від 29.09.2021 про визнання доказу недопустимим та виключення з доказів micro SD (без унікально ідентифікуючих ознак), наданий 09.03.2021 та досліджений 16.08.2021 у судовому засіданні суд зазначає наступне.

Так, стороною захисту заявлено про визнання недопустимим у кримінальному провадженні доказу, а саме micro SD (без унікально ідентифікуючих ознак), що був наданий стороною обвинувачення 09.03.2021 та досліджений 16.08.2021 у судовому засіданні по даному кримінальному провадженні, оскільки у порушення вимог статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

В обґрунтування клопотання зазначається, що 16 серпня 2021 року під час судового засідання стороною обвинувачення, з дозволу суду на службовому ноутбуку невідомої марки, з використанням адаптера («карт ридера») невстановленої моделі та виробника було здійснено вивчення вказаного письмового доказу. В результаті перегляду встановлено, що вказаний електронний носій інформації містить аудіо-відеозапис обшуку автомобіля ОСОБА_9 та відображає хід обшуку, який відображений у протоколі від 08.05.2019 року частково, а саме: огляд/обшук передньої панелі автомобіля та шухляди підлокотника, а обшук шухлядці («бардачок») у передній панелі пасажира, заднього правого та лівого сидіння не указано у протоколі, у протоколі також не знайшли відображення обшук багажника та особистої записної книжки ОСОБА_9 та інше, крім того на відео видно, як повторно з сейф-пакету у багажник автомобілю викладаються грошові кошти для повторного просвічування та фіксуються сліди «світлячку», спецзасобу, який раніше не було виявлено, що також зафіксовано на відео, а саме: що «світиться».

Сторона захисту стверджує, що відсутній будь-який процесуальний документ про слідчу (процесуальну) дію, про обставини, під час яких отримана інформація, що записана на micro SD; ??невідомі орган або уповноважена особа (слідчий, прокурор інша уповноважена особа), які отримали наданий суду доказ micro SD; невідомо, чи є цей доказ додатком до якого-небудь процесуального документу про слідчу дію або є самостійним доказом; наданий суду в якості доказу вищевказаний micro SD не відкрито стороні захисту під час виконання вимог статті 290 КПК України. Вказаний micro SD без маркування, без будь-яких ознак, які могли би унікально ідентифікувати вказаний електронний носій інформації, як документальний доказ

Надаючи оцінку позиції сторони захисту, суд зазначає, що вказані доводи не викликають сумніви у достовірності зафіксованого на micro SD процесу обшуку автомобіля ОСОБА_9 та відображає хід обшуку, який відображений у протоколі від 08.05.2019 року. Водночас стороною захисту не заявлялось клопотання щодо призначення експертизи, на вирішення якої були б поставлені питання недостовірності відомостей, які містяться у зафіксованому аудіо-відеозапису micro SD. Допит в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 також не дає підстав вважати вказаний доказ недопустимим.

Зафіксовані на носії відеозаписи відповідають проведеним процесуальним діям, зміст яких зафіксований у відповідних протоколах, додатками до яких є ці відеозаписи. КПК України не передбачено обов'язкової фіксації за допомогою технічних засобів проведення цієї процесуальної дії, а тому невідображення у протоколах детальних технічних характеристик носіїв інформації, які використовувалися під час її проведення, зокрема номерів носіїв інформації, а так само незазначення відомостей про особу, яка здійснювала відеофіксацію жодним чином не впливає на зміст проведеної процесуальної дії та допустимість результатів її проведення.

З протоколу обшуку від 08.05.2019 (Том 1 а.с. 136) вбачається, що під час проведення обшуку використовувалась відеокамера Sony Full-HDV-260. Відеозапис із вказаної камери записано на оптичний носій та долучено до вказаного протоколу у якості невід'ємної його частини - додатку до протоколу.

Процесуальну дію провів та протоколи склав слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_108 . Цей слідчий входив до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 42019161010000145 (Том 1 а.с. 211-213). Таким чином, процесуальну дію проведено та протокол складено уповноваженою особою.

Документ, у тому числі електронний, є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні відповідно до частини 2 статті 84, пункту 1 частини 2 статті 99 КПК України. Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Ці положення Закону кореспондуються з положеннями частини 3 статті 99 КПК України, яка визначає, що оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Отже, електронний документ є інформацією, а матеріальний носій, на якому він зберігається, - лише способом фіксування та зберігання вказаної інформації. Тому всі копії електронних документів, які містять ідентичні первинно створеному документу електронні дані, незалежно від їх кількості, способу копіювання та виду матеріального носія, на якому вони зберігаються, є за своєю правовою природою оригіналами вказаного електронного документа.

Також, сторона захисту не навела конкретних та аргументованих відомостей, які б свідчили про унікально ідентифікуючі ознаки micro SD. Таким чином, підстав про фальсифікацію відеозаписів, спотворення їх змісту чи невідповідність фактичним обставинам у суду немає. Тому, відповідні твердження сторони захисту суд вважає необґрунтованими.

Стосовно клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 від 26.10.2022 про визнання недопустимим та виключення з доказів протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 08.05.2019 № 6514-2378т про помітку грошових коштів, яке було проведено на підставі доручення прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону № 398т від 08.05.2019, а також керуючись правовою доктриною "плоди отруєного дерева": протоколу огляду та вручення грошових коштів від 08.05.2019 (з додатками), протоколу обшуку від 08.05.2019 автомобіля Reno Scenic державний номерний знак НОМЕР_2 , де були вилучені раніше помічені грошові кошти (з додатками), протокол освідування особи ( ОСОБА_9 ) від 08.05.2019 (з додатками).

В обґрунтування клопотання зазначається, шо з протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 08.05.2019 № 6514-2378т про помітку грошових коштів вбачається, що відомості, які в ньому містяться є державною таємницею, а слідчі (розшукові) дії виконані на підставі таємного доручення. Як вбачається з наданих до суду зазначених протоколів НСРД в якості доказу було надано протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів від 08.05.2019 №6514-2378т про помітку грошових коштів, яке було проведено на підставі доручення прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону №398т від 08.05.2019 в період часу з 10 години 10 хвилин по 10 годину 20 хвилин в автомобілі «Mitsubishi» державний номерний знак НОМЕР_3 , що був припаркований за адресою: АДРЕСА_3 (протокол помітки був складений відповідно до зазначеного часу). У зв'язку з цим 25.01.2022 захисник звернувся з адвокатським запитом до УСБУ в Одеській області про надання інформації: чи був наданий транспортному засобу "Mitsubishi" "Outlender", д.н НОМЕР_3 дозвіл/ліцензія на здійснення таємного діловодства станом на 08.05.2019. 01.02.2022 отримано відповідь УСБУ № 65/5/д/д-3/389, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про державну таємницю" таємниця надається СБУ виключно державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям за умов, встановлених ч. 3 ст. 20 Закону України "Про державну таємницю" (Том 2 а.с. 224-225).

Згідно Наказу від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» п. 1.12.4 спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. Пунктами 4.1 та 4.2 передбачено, що протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження. Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо.

Відповідно до п. 5.1 Наказу від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

При цьому, інших застережень, у тому числі і з приводу місця ідентифікації грошових коштів, зазначений нормативний акт не містить, тому аргументи захисника з приводу незаконно ідентифікації (помітки) грошових коштів є припущенням та відхиляються судом.

Суд також не враховує посилання сторони захисту на помилкове зазначення в обвинувальному акті місця роботи обвинуваченої, а саме Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області.

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена була призначена на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

У цій справі помилковість зазначеної в обвинувальному акті посади обвинуваченої була очевидною для сторони захисту із самого початку. Матеріали справи не дають підстав вважати, що помилка в обвинувальному акті якимось чином завадила стороні захисту ефективно захищатися від обвинувачення.

Щодо тверджень сторони захисту про провокацію злочину.

Наполягаючи на наявність у поведінці заявника ОСОБА_8 ознак провокації злочину, сторона захисту, разом з тим, заперечує сам факт вчинення обвинуваченою протиправного діяння.

Позаяк провокація не може бути встановлена у разі невизнання обвинуваченим вчинення кримінального правопорушення, наведені доводи не оцінюються судом як заява про провокацію злочину

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 454/2576/17.

Крім того, суд зазначає, що у клопотаннях сторони захисту про визнання доказів недопустимими містяться також інші доводи захисту.

Водночас суд звертає увагу, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» заява № 303-A, § 29, від 09 грудня 1994 року; рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, § 58, від 10 лютого 2010 року).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні - відсутні.

Арешти, накладені на стадії досудового розслідування ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2019 (Том 1 а.с. 19-28) підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 100, 174, 368-371, 373, 374, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 - визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 368 КК України та виправдати її у зв'язку із недоведеністю, що в її діянні є склад інкримінованого кримінального правопорушення на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Скасувати арешти майна накладені ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2019.

Речові докази:

- об'єкти дослідження (ватні тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які було виявлені та вилучені 08.05.2019 під час проведення освідування ОСОБА_9 - після набрання вироком законної сили знищити;

- аудіо та відео матеріали на DVD диску та micro CD зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти ідентифіковані наступними серійними номерами: купюра номіналом 500 грн. серії ЛД 6821625, купюра номіналом 500 грн. серії ВХ8732167, купюра номіналом 500 грн. серії МВ6062534, купюра номіналом 500 грн. серії СБ2047845, купюра номіналом 500 грн. серії ФЗ4483043, купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ8242650, купюра номіналом 500 грн. серії БР2790949, купюра номіналом 500 грн. серії УИ7611746, купюра номіналом 500 грн. серії СБ2884688, купюра номіналом 500 грн. серії ЛД6821624, купюра номіналом 500 грн. серії ФЖ5103408, купюра номіналом 500 грн. серії ВБ 6793683, долучено до матеріалів даного кримінального провадження та запаковані у сейф-пакет №0056538 - після набрання вироком законної сили повернути за належністю;

- мобільний телефон Nokia X2 чорного кольору з IMEI: НОМЕР_6 , IMEI: НОМЕР_7 , копію паспорта громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та два аркуші паперу з роздрукованою інформацією з інформаційної бази «АРМОР» - повернути власнику за належністю;

- автомобіль ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 , зеленого кольору, власником якого являється ОСОБА_8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 - повернути власнику за належністю, звільнивши від зобов'язань за зберігальною розпискою.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а) шляхом подання апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається виправданій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1