Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5756/24
заочне
08 жовтня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Палевків) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис № 2137, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованість у розмірі 14 734 грн. 22 коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Т.Л. 14.11.2019 відкрито виконавче провадження № 60601877 на підставі виконавчого напису №2137 від 30.08.2019, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 14 737 грн. 22 коп.
Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Т.Л. від 26.12.2019, в межах вказано виконавчого провадження, накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 . Постановою приватного виконавця від 06.11.2023 внесено зміни в автоматизовану систему виконавчого провадження, оскільки встановлено, що боржник змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », відповідно до актового запису про шлюб № 296 від 10.03.2021.
Позивач також вказує, що виконавчий напис був вчинений без її повідомлення про наявність боргу та вчинення виконавчого напису. Ні нотаріус, ні позикодавець не повідомили її письмово про вчинення виконавчого напису за кредитним договором, про їхнє існування вона дізналася із застосунку «Дія».
Крім того, наголошує, що 08.06.2021 вона добровільно сплатила борг у розмірі 14 984 грн. 00 коп. та написала заяву до банку про припинення дії договору.
Як зазначено, через ідентифікатор доступу, вона зайшла до електронного кабінету виконавчого провадження, де ознайомилася зі змістом постанов, винесених у межах даного виконавчого провадження, однак сам виконавчий напис в електронному кабінеті відсутній.
Вважає, що неотримання нею вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги AT «Банк Форвард». Вона не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
До того ж, на її думку, враховуючи положення цивільного процесуального законодавства України щодо обов'язку доказування, саме на відповідачеві лежить обов'язок доказування обставин щодо подання нотаріусам визначеного законодавством переліку документів для перевірки безспірності заборгованості та щодо правильності розрахунку суми її заборгованості.
Враховуючи наведені вище обставини, позивач остаточно просить:
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни, вчинений 30.08.2019 та зареєстрований у реєстрі за номером 2137, про стягнення на користь відповідача коштів на загальну суму 14734 грн. 22 коп.;
-стягнути з відповідача на її користь судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1816 грн. 80 коп.
Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, яку заявник обґрунтовує тим, що 30.08.2019 приватним нотаріусом Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №2137, яким постановлено стягнути з неї на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість у розмірі 14734 грн. 22 коп.
Ухвалою суду від 24.07.2024 вказану вище заяву задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2137 від 30.08.2019, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною.
Крім того, ухвалою суду від 29.07.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надходило. Залучено до участі у цій справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумову Ольгу Іванівну та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяну Леонідівну. Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумову Ольгу Леонідівну надати суду у строк до 30.08.2024 належним чином завірені матеріали, на підставі яких був вчинений виконавчий напис № 2137 від 30.08.2019; зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяну Леонідівну надати суду у строк до 30.08.2024 належним чином завірену копію виконавчого напису № 2137 від 30.08.2019. Крім того, сторонам та третім особам встановлено строки для подачі заяв по суті справи.
09.09.2024 до суду надійшли матеріали від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О.І., на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2024.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, хоча повідомлялася судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами справи. Крім того, зазначила, що вона не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
У судове засідання представник відповідача АТ «Банк Форвард» не з'явився, хоча судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не подано.
У судове засідання третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова О.І. не з'явилася, подавши заяву від 18.09.2024 про можливість розгляду справи без її участі. Письмові пояснення щодо позову не подано.
У судове засідання третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Т.Л., не з'явилася, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Письмові пояснення щодо позову не подано.
Таким чином, справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував позивач.
Враховуючи думку позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 30.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І., на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 2137 про звернення стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за кредитним договором № 92887125 від 03.11.2011, укладеним нею із ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД».
Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2018 по 16.04.2018.
Сума повної заборгованості складає 13 884 грн. 22 коп., у тому числі:
-11 783 грн. 94 коп. - заборгованість за сумою кредиту,
-1 700 грн. 28 коп. - заборгованість за процентами,
-400 грн. 00 коп. - плата за пропуск мінімальних платежів.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом отримано плати зі стягувача АТ «БАНК ФОРВАРД» у розмірі 850 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД», складає 14 734 грн. 22 коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. 14.11.2019 відкрито виконавче провадження № 60601877 з примусового виконання виконавчого напису № 2137 від 30.08.2019, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розумовою О.І.
У ході виконання вказаного вище виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову від 26.12.2019 про арешт коштів боржника - ОСОБА_2 .
Крім того, 06.11.2023 приватним виконавцем винесено постанову про внесення змін (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість прізвища - ОСОБА_3 , зазначити прізвище - ОСОБА_4 ; заповнено країна - Україна. Так, встановлено, що боржник змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , відповідно до актового запису про шлюб № 296 від 10.03.2021.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.08.2022 у справі № 712/5788/22 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 10.03.2021, актовий запис № 296.
До того ж, позивачем надано до суду копію заяви від 08.06.2021 про припинення дії договору про надання та обслуговування картки № 95314350 від 14.02.2012, а також копію квитанції № 508319 від 08.06.2021 на суму 14 984 грн. 00 коп. (призначення платежу: поповнення карткового рахунку).
Варто зауважити, що АТ «Банк Форвард» не надано суду матеріалів, на підставі яких вчинено виконавчий напис за № 2137 від 30.08.2019.
Разом з тим, 09.09.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. надано до суду матеріали на підставі який нею вчинено виконавчий напис за № 2137 від 30.08.2019, зокрема копії: заяви ОСОБА_2 № 92887125 від 02.11.2011, графіку платежів, який є додатком до договору № 92887125 від 02.11.2011, рахунку-фактури № СФ/А-00116 від 02.11.2011, довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, заяви про вчинення виконавчого напису від 29.08.2019 № 1/1/1-1011/358. Крім того, у виконавчому написі зазначено перелік документів, які були надані заявником, і на підставі яких приватними нотаріусом перевірено правоздатність та дієздатність АТ «Банк Форвард».
Відповідно, суд розглядає справу з врахуванням вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, зокрема, з урахуванням наданих позивачем та приватним нотаріусом документів (у копіях).
Слід зазначити, що сам по собі факт подання стягувачем документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Відсутні докази, що нотаріус перевірив факт отримання вимоги боржником, враховуючи наданий йому перелік документів разом із заявою про вчинення виконавчого напису від 29.08.2019.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, кредитний договір за своїм змістом є консенсуальним, двостороннім, відплатним договором та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виниклих правовідносин) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість . Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виниклих правовідносин) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку (у редакції, чинній на час виниклих правовідносин) для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, у редакції, чинній на час виниклих правовідносин).
Відповідно до п.п. 3.5 п. 3 гл. 16 розд. ІІ Порядку (у редакції, чинній на час виниклих правовідносин), при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (ст. 50 Закону «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Із огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем або іншу відповідальність перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 29.03.2019 за наслідками розгляду цивільної справи №137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 та постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №369/6415/17 з подібних правовідносин.
На думку суду, у цьому випадку, відсутні докази про те, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису переконався належним чином у наявності права стягувача звертатися до нього з приводу вчинення виконавчого напису відносно боржника та безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.
Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено об'єктивних даних вважати, що нотаріусу були надані для вчинення виконавчого напису оригінал кредитного договору, докази щодо правонаступництва стягувача, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, які передбачено надавати для одержання виконавчого напису, відповідно до п.п. «а», «б» п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Відсутні відомості про те, що боржникові надсилалася і отримана ним претензія кредитора щодо розміру заборгованості на час вчинення виконавчого напису.
Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 (справа № 758/14854/20) зазначено, що учинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача доведено ті обставини, на які вона покликається як на обґрунтування своїх вимог, а тому, у контексті наведеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і доведеним. При цьому, слід звернути увагу на те, що суд вирішує справу за наявними доказами, враховуючи норми ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України.
За результатами розгляду справи, суд не встановив обставин про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова О.І. пересвідчилася у безспірності заборгованості, про існування якої позивачу відомо не було. Так, суду не надано відомостей про те, що нотаріусу були надані підтвердження того, що боржник отримав від стягувача вимогу щодо розміру заборгованості, що б дало останньому можливість спростувати доводи стягувача і нотаріусу пересвідчитися у безспірності чи спірності заявлених вимог.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які покликалася сторона позивача, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено порушення прав та інтересів позивача, а також той факт, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь АТ «Банк Форвард», не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним документом від 17.07.2024 та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 605грн. 60коп., що підтверджується фіскальним чеком від 17.07.2024.
Тож, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 1816 грн. 80 коп. (судовий збір).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 158, 259, 268, 280-282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2137 від 30.08.2019, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, про стягнення заборгованості із ОСОБА_6 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард».
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» (код ЄДРПОУ 34186061, м.Київ, вул. Саксаганська, 105) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1816грн. 80коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 14.10.2024.
Головуючий суддя С.М. Позарецька