Провадження № 11-кп/821/491/24 Справа № 712/1218/24 Категорія: ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 22023250000000295 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.114-2, ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України,
Захисник ОСОБА_8 23.10.2024 повторно подав до апеляційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 з тримання під вартою на заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або цілодобовий домашній арешт.
В обґрунтування заявленого клопотання захисник ОСОБА_8 посилається на те, що будь-які ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні відсутні.
ОСОБА_7 є людиною пенсійного віку. Її стан здоров'я не дозволить їй реалізувати будь-який з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Перебуваючи тривалий час в умовах позбавлення волі стан здоров'я ОСОБА_7 різко погіршився. Відсутність відповідної спеціалізованої медичної допомоги фактично створює умови для погіршення здоров'я обвинуваченої в майбутньому.
Так ОСОБА_7 тривалий час хворіє на коксартроз суглобів, є особою з інвалідністю ІІ групи. Рентгенографія від 15.10.2024 показала, що хвороба швидко прогресує та у неї діагностовано двосторонній коксартроз, який потребує термінового медичного втручання. В умовах СІЗО не надається відповідна медична допомога, дозволяється лише отримувати знеболюючі та симптоматичні препарати, які передає їй донька. Вона потребує оперативного лікування та постійного лікарського нагляду, що не є можливим в умовах СІЗО.
Крім того ОСОБА_7 в умовах позбавлення волі захворіла на тяжку хворобу, яка потребує негайного оперативного гінекологічного втручання. Також вона страждає на гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет. Має міцні соціальні зв'язки в місці свого постійного проживання та реєстрації, у тому числі має родину - проживає спільно з дочкою ОСОБА_10 , раніше не судима.
Визначений розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 805200 грн. є непомірним фінансовим тягарем для сім'ї ОСОБА_7 , яку вони неспроможні внести.
У разі неможливості визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків, буде цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачену ОСОБА_7 , які підтримали заявлене клопотання, та просили його задовольнити; думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення клопотання захисника, оскільки в наданій медичній документації щодо обвинуваченої відсутня вимога про негайне оперативне втручання, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Частиною 4 ст. 374 КПК України визначено, що у разі визнання особи винуватою у пред'явленому обвинуваченні в резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Виходячи зі змісту ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Статтею 176 КПК України до запобіжних заходів віднесено - тримання під вартою.
В даному випадку судовий розгляд щодо ОСОБА_7 закінчився ухваленням обвинувального вироку щодо неї і суд, на підставі положень ст.ст. 368, 374 КПК України, залишив попередній запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - у виді тримання під вартою.
В ст. 177 КПК України зазначені мета та підстави застосування запобіжних заходів. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.11.2023 року обґрунтовано обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання, який неодноразово продовжувався ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.12.2023 та 02.02.2024 та який вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2024 залишено без змін до вступу вироку в законну силу, тому, оскільки ризики, враховані судом першої інстанції при продовженні обвинуваченій строку тримання під вартою не змінилися, тому на даний час відсутні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 на більш м'який, у виді цілодобового домашнього арешту та зменшення розміру застави до 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд першої інстанції при ухваленні вироку не вважав доцільним змінити обраний запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який до набрання вироком законної сили, враховуючи тяжкість призначеного обвинуваченій покарання, характер і обставини вчинення кримінальних правопорушень, надав оцінку особі останньої, з врахуванням чого дійшов вірних висновків про те, що ризики, наведені прокурором, продовжують існувати і є доведеними, що не дає підстав для обрання обвинуваченій інших, більш м'яких запобіжних заходів, так як вона може переховуватися від суду та продовжувати вчиняти нові злочини.
Апеляційний суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про неможливість тримання обвинуваченої під вартою через незадовільний стан здоров'я.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 потребує негайного оперативного втручання не підтверджено наданими медичними документами. З наданої медичної довідки в.о. завідувача Черкаської міської медичної частини ОСОБА_11 вбачається, що на даний час загальний стан засудженої задовільний, невідкладної допомоги не потребує, госпіталізації на стаціонарне лікування не потребує.
Також колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру застави, з огляду на обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що оскільки ризики, враховані судом першої інстанції при продовженні обвинуваченій запобіжного заходу не змінилися, тому на даний час відсутні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_7 на більш м'який.
Керуючись ст. 331, 405, ст. 418, ст. 419 КПК України, колегія суддів судової палати
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді