Іменем України
23.10.2024 Справа №607/20465/24 Провадження №3/607/8598/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.09.2024 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 127781 від 12.09.2024 зазначено, що 12.09.2024 приблизно о 13 год. 07 хв. на вул. Національного Відродження у селищі Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Алкофор 507», на табло якого висвітило результат 0,96 проміле. Від керування транспортного засобу ОСОБА_1 відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання 23.10.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом надсилання на поштову адресу за місцем його проживання повістки про виклик до суду. Таке поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
При визначенні факту належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2021 (справа № 911/3142/19), де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Так само Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. У рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання не надав, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху передбачає, що водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі за текстом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 6, 7 Розділу І Інструкції).
Аналогічні положення регламентуються також ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Так, суд встановив, що 12.09.2024 приблизно о 13 год. 07 хв. на вул. Національного Відродження у селищі Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Алкофор 507» № IUM3B0096 (повірка дійсна до 08.12.2024), на табло якого висвітило результат 0,96 проміле. Тест № 00051.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (назви файлів «0000000_00000020240912130757_0001», «0000000_00000020240912132258_0002», «0000000_00000020240912133758_0003») та з відеореєстратора службового автомобіля поліції (назва файлу «IMG_2100»), на яких зафіксовані обставини вчинення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 . Так, під час здійснення патрулювання працівниками поліції був зупинений транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки стало вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейським встановлено, що останній перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота (13 год. 13 хв. 19 с. - 13 год. 13 хв. 24 с., назва файлу «0000000_00000020240912130757_0001»). Унаслідок цього ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Так, за результатами проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Алкофор 507» № IUM3B0096 (повірка дійсна до 08.12.2024) встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки на табло газоаналізатора висвітило результат 0,96 проміле. Тест № 00051. Заперечень щодо результату проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не висловив. Натомість згода ОСОБА_1 з результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння висловлена шляхом проставлення останнім підпису в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «З результатами згоден», а також шляхом проставлення підпису у результаті тестування на алкоголь, проведеному за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Алкофор 507» № IUM3B0096 (повірка дійсна до 08.12.2024), де вказано, що результат тесту становить 0,96% алкоголю. При цьому бажання щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 не виявив. Також ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, однак за наслідками такого роз'яснення останній не заявляв жодних клопотань (13 год. 15 хв., назва файлу «0000000_00000020240912130757_0001»);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Алкофор 507» № IUM3B0096, яке чинне до 08.12.2024;
- результатами аналізу газоаналізатора «Алкофор 507» № IUM3B0096 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких результат огляду ОСОБА_1 - 0,96 проміле;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.09.2024;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3034290 від 12.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- сертифікатом налаштування (калібрування) алкотестера газоаналізатора «Алкофор 507» № IUM3B0096 та сертифікатом відповідності газоаналізатора «Алкофор 507»;
- довідкою відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, з якої вбачається, що посвідчення водія ОСОБА_1 не видавалось.
Крім цього, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 127781 від 12.09.2024, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. Такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 не працює.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
Також при обранні виду адміністративного стягнення, який необхідно накласти на ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП розмежовує види адміністративних стягнень, які можуть бути накладені на порушника, в залежності від суб'єкта адміністративного правопорушення - водій та інша особа.
Пункт 1.10 Правил дорожнього руху визначає, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з довідкою відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а тому останній не є водієм у розумінні положень зазначених вище нормативно-правових актів. Відтак при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд виходить з того, що таке стягнення на останнього має бути накладене саме як на іншу особу, а не на водія.
З урахуванням викладеного суд доходить переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 27, 30, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська