ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17562/24
провадження № 3/753/6223/24
"17" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 11 вересня 2024 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2024 року серії ЕПРТ № 117921, водій ОСОБА_1 26 серпня 2024 року, о 01 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 38/40 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; запах алкоголю з порожнини роту; порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці ДТП та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Сологуб В.Л. у судовому засіданні вказав на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім цього зазначає, що до матеріалів справи працівниками поліції не долучено будь-яких записів з камер відеоспостереження, встановлених на цьому відрізку дороги. Отже, стверджує, що працівниками поліції не встановлено суб'єкта адміністративного правопорушення. Також адвокат просив звернути увагу та дослідити висновок експертного дослідження, який підтверджує факт нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції ОСОБА_1 . У зв'язку чим, просив суд закрити справу стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши пояснення надані у судовому засіданні, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРТ № 117921 від 26 серпня 2024 року, складений стосовно ОСОБА_1 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП; реєстраційна картка транспортного засобу «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 ; відеозаписи з бодікамер поліцейських № 473525, 470672
Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суддя оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що складений працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2024 року серії ЕПРТ № 117921, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, у протоколі в повній мірі викладено суть правопорушення, зокрема він складений за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Соціотерапія» від 26 серпня 2024 року, згідно огляду якого такий огляд не проводився;
- письмовими поясненням свідка ОСОБА_2 , яка вказала, що 26 серпня 2024 року, о 01 год. 00 хв. порушила комендантську годину, через що була затримана працівниками муніципальної охорони разом зі своїм хлопцем, який перебував у нетверезому стані та намагались сховатись у кущах. Зазначила, що рухались автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , їхали до вул. Колекторна, де були виявлені працівниками муніципальної охорони, які надалі викликали працівників поліції.
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , який зазначив, що 26 серпня 2024 року здійснюючи автопатруль під час комендантської години на вул. Колекторна підійшовши до автомобіля «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , виявили двох молодих людей з ознаками алкогольного сп'яніння, зробили їм зауваження на що молодики пообіцяли нікуди не їхати на цьому автомобілі. Проте, надалі від'їхавши 300 метрів побачили рух цього ж автомобіля та почали його переслідувати зі здійсненням відеофіксації. Коли під'їхали за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 38/40, були виявлені двоє молодих людей, які ховались за автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , у кущах. Вже за наслідками цього були викликані працівники поліції на місце події;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , який розповів, що здійснюючи патруль під час комендантської години на вул. Колекторна побачили автомобіль «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , та виявили двох молодих людей з ознаками алкогольного сп'яніння, зробили їм зауваження на що молодики пообіцяли нікуди не їхати на цьому автомобілі. Проте, надалі від'їхавши 300 метрів побачили рух цього ж автомобіля та почали його переслідувати зі здійсненням відеофіксації. Коли під'їхали за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 38/40, були виявлені двоє молодих людей, які ховались за автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , у кущах. Вже за наслідками цього були викликані працівники поліції на місце події.
- постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. З якої вбачається, що ОСОБА_1 26 серпня 2024 року, о 03 год. 17 хв., у м. Київ, на вул. Колекторна, 38/40, керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким, через що останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.
- відеозаписом з бодікамери поліцейського, відео розпочинається з того як працівники муніципальної охорони надають пояснення щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 під час комендантської години (з бодікамери 06 хв. 10 с.). Після чого працівниками патрульної поліції було вказано на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на виявлення стану сп'яніння на газоаналізаторі Alcotest drager. ОСОБА_1 у категоричній формі декілька разів відмовляється, вказуючи про те, що не керував транспортним засобом (з бодікамери 15 хв. 45 с., 16 хв. 40 с., 17 хв. 40 с.). Стосовно ОСОБА_1 було складено протоколи, з якими його було ознайомлено, роз'яснено права відповідно до Конституції України та ст. 268 КУпАП. (з бодікамери з 01 год. 08 хв. 44 с.).
Дослідивши вказані матеріали справи суд дійшов висновків, що ними підтверджується факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Щодо пояснень адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відсутність доказів керування саме ним транспортним засобом, а тому відсутність обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення суб'єкту, що тягне за собою відсутність складу адміністративних правопорушень, то суд зазначає таке.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є керування транспортним засобом.
Керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків та відеозаписом, які суд дослідив і які суд вважає беззаперечними та такими, що узгоджуються із матеріалами, доданими до протоколів. У суду не має підстав не довіряти вказаним свідченням свідків працівників муніципальної охорони, адже вони не є особами, яких можна вважати зацікавленими у розгляді справи, оскільки не мають жодних відносин із особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Більше того, одним зі свідків, яка підтвердила факт керування автомобілем у день та час зазначений у протоколі є близька особа ОСОБА_1 (яка перебувала разом з ним в автомобілі), що вочевидь також спростовує твердження адвоката з приводу відсутністю доказів керування автомобілем особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Варто звернути також увагу, що саме фіксація працівниками поліції руху транспортного засобу водієм не є обов'язковою обставиною, яка має бути зафіксована за допомогою відеозапису. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що працівник поліції до матеріалів про адміністративне правопорушення має долучити доказ керування водієм транспортним засобом та зафіксувати саме рух транспорту.
Суддею не було встановлено підстав вважати, що працівники поліції, які прибули за викликом працівників муніципальної охорони під час несення останніми служби у комендантську годину, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено стосовно ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, аніж передбачені законодавством у випадку виявлення осів, які ймовірно вчинили правопорушення.
При цьому суддя зауважує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками муніципальної охорони саме під час комендантської години та в умовах дії воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року, згідно якого можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
У свою чергу під час спілкування з працівниками поліції водій ОСОБА_1 поводився агресивно, на зауваження не реагував, документи, які посвідчують особу надати відмовлявся, на адресу муніципальної охорони та працівників поліції висловлювався зухвало, постійно вживав нецензурні слова.
Посилання адвоката на висновок судово-медичного експерта як підставу для закриття провадження не виключає вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та не є предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення.
Адвокат під час розгляду справи не навів суду будь-яких обґрунтованих доводів та не надав належних доказів, які б спростовували обставини, встановлені працівниками поліції та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення та накладення на нього стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу із позбавленням права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 124, 130 ч. 1, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 4 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО