Справа № 145/1781/24
Провадження № 2/145/1184/2024
"24" жовтня 2024 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Патраманського І.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Кушко А.О.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
особі представника позивача - адвоката Оксютенко Людмили Іванівни
до
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
заінтересована особа Гніванська міська рада Гніванської ТГ Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: вул.Соборна, буд. 64, м.Гнівань Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326075
про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та встановлення факту, що має юридичне значення. Позивач вказує, що згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , виданого 01.03.1989 виконавчим комітетом Селищенської сільської ради на підставі рішення виконкому Тиврівської ради народних депутатів № 143 від 21.07.1988, житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є він. Членами цього колгоспного двору були: його дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 та син ОСОБА_3 .
Право власності колгоспного двору на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , зареєстроване в КП "ВООБТІ".
Наразі виникла необхідність розпорядитися цією нерухомістю. Здійснити це він не має можливості, оскільки відомості про житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами не внесено до Державного реєстру речових прав щодо реєстрації права власності.
Зареєструвати право власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно він не має можливості, оскільки така форма власності, як власність колгоспного двору в законодавстві України не передбачена.
Його дружина ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , діти ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вибули з колгоспного двору, оскільки не заявили вимоги про виділення їх часток з майна колгоспного двору.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 , але на частку в майні бувшого колгоспного двору вони не претендують і не заперечують проти того, щоб право особистої власності на цю нерухомість було зареєстровано на нього.
Земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 0524585600:02:002:0145, на якій розташований будинок належить Качківському на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 269278, виданого Селищенською сільською радою 14.07.2008 згідно рішення 9 сесії 5 скликання Селищенської сільської ради від 24.10.2007.
Згідно державного акту на право на земельну ділянку серія ЯЖ № 269279 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,0720 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , призначена для ведення особистого селянського господарства. Державний акт виданий Селищенською сільською радою на підставі рішення 9 сесії 5 скликання від 24.10.2007 р.
В державних актах його прізвище помилково вказане ОСОБА_7 замість ОСОБА_8 . Ця помилка перешкоджає йому розпорядитися належними йому земельними ділянками. Внести зміни до державних актів щодо виправлення його прізвища з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 немає можливості, оскільки Селищенська сільська рада, яка видала йому акти на право власності на земельні ділянки, ліквідована.
Просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок, 1950 року забудови, означений літ. "А", прибудову "А1", прибудову "а", ганок, прибудову "а2", прибудову "а3", тамбур "а4", прибудову "а5", загальною площею 92,0 кв.м., житловою 48,7 кв.м., допоміжною 43,3 кв.м., літню кухню, сарай "Б", сарай "б", сарай "б1", вбиральню "б2", сарай "Д", огорожу №1, огорожу №6, огорожу № 7, басейн для забору води №8, криницю №9, хвіртку №10, ворота №11, огорожу №12.
Встановити факт належності ОСОБА_2 державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 269279 та ЯЖ № 269278, видані 15 липня 2008 року Селищенською сільською радою на підставі рішення 9 сесії 5 скликання від 24.10.2007 року на ім'я ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 04.10.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі.
Ухвалою суду від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та дану цивільну справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, просить його задоволити з підстав, викладених в заяві.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Надали суду заяви, в яких просять судове засідання провести у їх відсутності. Позовні вимоги визнають.
Представник заінтересованої особи Гніванської міської ради в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно, просить справу розглянути у відсутності її представника, позовні вимоги підтримують.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно свідоцтва № 443 від 01 березня 1989 року про право особистої власності на домоволодіння житловий будинок в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 (а.с. 3).
Згідно виписки з погосподарської книги Селищенської сільської ради № 39 від 05.09.2024 відповідно до записів в погосподарській книзі № 156 за 1991-1995 роки, членами колгоспного двору були: дружина ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 та син ОСОБА_3 (а.с. 8).
Сини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вибули з колгоспного двору. На момент вибуття з колгоспного двору не заявили вимоги про виділення їх часток з майна колгоспного двору.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 , але на частку в майні бувшого колгоспного двору вони не претендували і не претендують і не заперечують проти того, щоб право особистої власності на цю нерухомість було зареєстровано на нього, що стверджується нотаріально посвідченими заявами від 17.09.2024 НТН 921591 та НТН 921592, засвідченими приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Смоляк Л.С. (а.с. 19-20).
Свідоцтво про право власності на будинковолодіння було зареєстровано позивачем в Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації 01.03.1989. Однак, після припинення існування поняття «колгоспний двір» було видано свідоцтво про власність, тому розпорядитися будинком на власний розсуд позивач не має можливості, оскільки записана в зазначеному вище правовстановлюючому документі - не власник, а голова колгоспного двору.
Колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Згідно положень ст. 17, 18, 19 Закону України "Про власність", який регулював відносини на час виникнення колгоспного двору, та частини 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору, мають ті члени колгоспного двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в цьому майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів.
На день видачі свідоцтва про власність і на сьогоднішній день позивач вважався і вважається єдиним власником вказаного будинковолодіння, та проживає у вказаному будинку з відповідачами.
Сини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вибули з господарства ще до 2000 року. Відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свої частки, (які де- ОСОБА_9 могли належати їм згідно свідоцтва про право власності) у будинковолодінні не витребовували та до цього часу не претендують на них.
Згідно технічного паспорта Гніванського ВПКП "ВООБТІ" житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами 1950 року забудови, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок, 1950 року забудови, означений літ. "А", прибудову "А1", прибудову "а", ганок, прибудову "а2", прибудову "а3", тамбур "а4", прибудову "а5", загальною площею 92,0 кв.м., житловою 48,7 кв.м., допоміжною 43,3 кв.м., літню кухню, сарай "Б", сарай "б", сарай "б1", вбиральню "б2", сарай "Д", огорожу №1, огорожу №6, огорожу № 7, басейн для забору води №8, криницю №9, хвіртку №10, ворота №11, огорожу №12 (а.с. 12-17).
Згідно звіту про оцінку майна ФОП ОСОБА_10 від 19.09.2024 р. оціночна (ринкова) вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становить 187600 грн. (а.с. 6).
Рішенням Селищенської сільської ради 9 сесії 5 скликання від 24.10.2007 ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, що підтверджується копією витягу з рішення Селищенської сільської ради № 454 від 24.10.2007 (а.с. 49) та Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 269278 (а.с. 4) та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,720 га, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 269279 (а.с.5).
Однак в державних актах прізвище ОСОБА_2 помилково вказане ОСОБА_7 замість ОСОБА_8 . Ця помилка перешкоджає йому розпорядитися належними йому земельними ділянками. Внести зміни до державних актів щодо виправлення його прізвища з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 немає можливості, оскільки Селищенська сільська рада, яка видала йому акти на право власності на земельні ділянки, ліквідована.
Факт належності ОСОБА_2 державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯЖ № 269279 та ЯЖ № 269278, які видані 15 липня 2008 року Селищенською сільською радою на підставі рішення 9 сесії 5 скликання від 24.10.2007 на ім'я ОСОБА_2 стверджується: самими державними актами серії ЯЖ № 269279 та серії ЯЖ № 269278 (а.с. 4,5), які видані 15 липня 2008 року Селищенською сільською радою на підставі рішення 9 сесії 5 скликання від 24.10.2007 на ім'я ОСОБА_2 , в яких ім'я та по-батькові особи, якій видані ці державні акти, є такими самими як ім'я та по-батькові позивача, зазначені в паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , а саме: ОСОБА_11 (а.с.22); довідкою старостинського округу Гніванської міської ради №39 від 05.09.2024, згідно якої ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де і розташовані земельні ділянки (а.с.18).
Вирішуючи питання про розвязання даного спору, суд прийшов до такого висновку.
Щодо визнання права власності на домоволодіння.
Згідно ст. 1218 ЦК України до спадщини входять всі права та обов'язки спадкодавця, які не припиняються з настанням його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі статтею 182 ЦК України Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Згідно п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, з поміж іншого, свідоцтвом про право власності або рішенням суду.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 100 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним до 01.01.2003, в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
В свою чергу, ОСОБА_2 , відповідно до норм Цивільного кодексу УРСР та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, набув право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом зазначених в цьому абзаці нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 346 та ч. 1 ст. 347 ЦК України право власності припиняється у разі відмови власника від права власності. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені заяви відповідачів про те, що вони не претендують на право приватної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 та не заперечують щодо реєстрації права власності на це домоволодіння за ОСОБА_2 .
Підводячи підсумок суд вважає, що існують законні та достатні підстави для захисту прав позивача в судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірне домоволодіння.
Щодо встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Таким чином, предметом доказування у даній справі є те, що у правовстановлюючих документах допущено помилку в написанні прізвища, ім'я, по батькові особи, які видано такий документ, які відмінні від прізвища, ім'я, по батькові, зазначеного у паспорті такої особи.
Водночас, судом установлено, що ім'я, по батькові, зазначені в державних актах на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №269278, серії ЯЖ №269279, як “ ОСОБА_2 », повністю збігається з ім'ям, по батькові, зазначеними в паспорті серії НОМЕР_5 , виданим на ім'я ОСОБА_2 , а прізвище є співзвучними, тобто у правовстановлюючих документах допущено помилку, у зв'язку з чим вимога ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує викладену в позовній заяві позицію позивача про залишення за ним суми сплаченого судового збору, а тому судовий збір залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 76-81, 200, 206, 247, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Оксютенко Людмила Іванівна, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок, 1950 року забудови, означений літ. "А", прибудову "А1", прибудову "а", ганок, прибудову "а2", прибудову "а3", тамбур "а4", прибудову "а5", загальною площею 92,0 кв.м., житловою 48,7 кв.м., допоміжною 43,3 кв.м., літню кухню, сарай "Б", сарай "б", сарай "б1", вбиральню "б2", сарай "Д", огорожу №1, огорожу №6, огорожу № 7, басейн для забору води №8, криницю №9, хвіртку №10, ворота №11, огорожу №12.
Встановити факт належності ОСОБА_2 державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 269279 та ЯЖ № 269278 видані 15 липня 2008 року Селищенською сільською радою на підставі рішення 9 сесії 5 скликання від 24.10.2007 року на ім'я ОСОБА_2 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Повний текст судового рішення буде складено 25 жовтня 2024 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
Заінтересована особа Гніванська міська рада Гніванської ТГ Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: вул.Соборна, буд. 64, м.Гнівань Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326075
Суддя Патраманський І.І.