Справа № 638/4811/24
Провадження № 2/638/3458/24
Іменем України
24 вересня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Смирнова В.А.
за участі секретаря судового засідання - Каркан А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
13 березня 2024 року Акціонерне товариство «Таскомбанк», через свого представника ОСОБА_2 звернулося до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 15 березня 2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судове засідання, призначене на 24 вересня 2024 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Представник позивача АТ «Таскомбанк», подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідачка, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з'явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзиву не надала, у зв'язку з чим на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 14 квітня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету №290103 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
ОСОБА_1 - з 14 квітня 2021 року є власником поточного сунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви №290103 з номером Кредитного договору №002/9934081-SP.
Відповідно до п.п. «б» п. 3 Заяви №290103 про приєднання до Публічної - пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «ТАКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank, яка розміщена разом з додатками, в т.ч. але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті Банку, примірники якої, разом з додатками Відповідач отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов?язався неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект Заяви-анкети та Публічної пропозиції був наданий Відповідачу Банком, та підписані ним Заява-анкета та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам. Окрім цього, Позичальник беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір Ліміту Кредитування (дозволеного кредитного ліміту). Погодився з тим, що про зміну Ліміту кредитування Банк повідомляє Позичальника шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток. Акцептована ОСОБА_3 пропозиція разом з даною Заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
ОСОБА_1 визнала, що всі правочини (у тому числі, але не виключно договори, угоди, листи, повідомлення, Розрахункові документи, тощо) при здійсненні електронної взаємодії з Банком через Мобільний додаток можуть вчинятися ним з використанням (накладенням, створенням) удосконаленого електронного підпису (далі -УЕП).
Для створення Удосконаленого електронного підпису Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (зазначеним у змісті заяви-анкети).
Відповідач підтвердила, що створений УЕП є аналогом її власноручного підпису та його накладення, що ініційоване нею в Мобільному додатку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки з накладенням її власноручного підпису на документи складені на паперових носіях.
Згідно з п. 1 Заяви №290103 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» Відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.
Позичальнику було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено Лімт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для 50 3 ного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн.
- Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,01 %.
- Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Відповідно до п. 8.1. Порядку Кредитування Рахунку, надання Банком Кредиту, виникнення та погашення заборгованості (далі за текстом - Порядок кредитування), клієнт підписанням Заяви-анкети або Заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції приймає в повному обсязі умови Публічної пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо Кредитування рахунку та приймає (підписує) Паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що умови Договору в частині Кредитування рахунку, які приймає Клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, обов?язковість яких визначена законодавством України, в тому числі Загальний ліміт кредитування Рахунку, в межах якого відповідно до умов Договору Банком для Клієнта встановлюється Ліміт кредитування Рахунку.
Відповідно до п. 8.5. Порядку Кредитування підтвердженням погодження клієнтом встановленого Ліміту Кредитування Рахунку/зміни Ліміту кредитування є здійснені Клієнтом операції з розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкового переказу після встановлення або зміни Ліміту Кредитування рахунку.
Відповідач відкрив поточний рахунок у гривні НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів.
Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою, отже Кредитодавець, свої обов?язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Відповідач перестав виконувати умови Кредитного Договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредитам та процентах.
Як наслідок, станом на 30 жовтня 2023 року заборгованість за Заявою - договором №002/9934081-SP від 14 квітня 2021 року (кредитна заборгованість), становить 122 028 грн. 93коп., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту - 53063 грн. 27 коп., заборгованість за процентами - 68965 грн. 66 коп.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як встановлено судовим розглядом, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідачка не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка зобов'язання за вказаним вище договором не виконала.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за Заявою - договором №002/9934081-SP від 14 квітня 2021 року у розмірі 122028 грн. 93 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 76 - 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявою - договором №002/9934081-SP від 14 квітня 2021 року станом на 30 жовтня 2023 року у розмірі 122028 (сто двадцять дві тисячі двадцять вісім) грн. 93 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 53063 грн. 27 коп. та заборгованості за процентами в розмірі 68965 грн. 66 коп
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443)
Відповідачка: з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
Суддя В.А. Смирнов