465/6376/24
2-а/465/280/24
про повернення позовної заяви
25.10.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся із указаним позовом до Франківського районного суду м. Львова.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.08.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення адміністративного позову без руху.
Копія вищевказаної ухвали надсилалась позивачу на адресу, вказану у поданій позовній заяві, засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду із відміткою установи поштового зв'язку на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» (штрихкодовий ідентифікатор ПАТ «Укрпошта» 0600288987502, дата відмітки 15.10.2024.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
За приписами п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно із ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
За змістом абз. 4 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
При цьому, беруться до уваги положення ч. 6 ст. 7 КАС України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Тож, ухвала Франківського районного суду м. Львова від 26.08.2024 вважається такою, що вручена позивачу 15.10.2024.
Аналогічний підхід застосовано в ухвалі Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 160/4451/21.
Тож, у встановлений суддею строк, станом на 25.10.2024, позивачем не усунуто недоліків позовної заяви.
Крім цього, позивач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» та ознайомитися з ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.08.2024, яку направлено до Єдиного реєстру судових рішень та оприлюднено.
Більш того, окрім направлення позивачу ухвали Франківського районного суду м. Львова від 26.08.2024 засобами поштового зв'язку, направлення такої також здійснено на електронну пошту позивача, яку ним зазначено при поданні позову як засіб зв'язку.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, ухвала Залізничного районного суду м.Львова від 26.08.2024 була доставлена до електронної скриньки позивача ще 29.08.2024, а тому у судді відсутні будь-які підстави вважати про те, що позивач не був повідомлений про наявність ухвали від 26.08.2024.
При цьому, суддя враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, де зазначено, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Як встановлено п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивач в установлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, то вказана позовна заява на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України підлягає поверненню позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 131, 169, 171, 243, 248, 251 КАС України, судя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Баран О.І.