24 жовтня 2024 рокуСправа №: 695/3044/24
Номер провадження 3/695/1847/24
24 жовтня 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, що надійшли із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання якого АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.11.2023 року у справі № 235/1336/23 за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 10.07.2024р. о 08 год. 40 хв. в м. Золотоноша по вул. Леся Курбаса керував автомобілем Кіа Соренто, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах спиртного з порожнини рота, млява розмова) від медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився на запис бодікамер 49, 83.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повістки на адресу, яка вказана самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, що зафіксовано на відео з нагрудної відеокамери поліцейського. Належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи також стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Крім того, виклик ОСОБА_1 здійснювався за допомогою оголошення на офіційному сайті суду.
Таким чином судом вжито усіх заходів з метою повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Про розгляд справи про вказане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, останньому надавався час для підготовки своїх пояснень та подання доказів по справі, чого ОСОБА_1 із невідомих для суду причин не зробив.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає, що розгляд справи по суті, за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки повторне перенесення розгляду справи призведе до безпідставного її затягування, що нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).
З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути справу по суті, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.. 245 КУпАП. Крім того відповідно до норм ст. 268 КУпАП, ст. 130 КУпАП не відноситься до переліку справ про адміністративні правопорушення, які встановлені ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктами 2.5 та 2.9 "а" Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 зобов'язано водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Заборонено водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, суд зауважує, що диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП, передбачено декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а оскільки ОСОБА_1 протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП його дії охоплюються ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об'єктивного їх дослідження суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 10.07.2024 року, серії ААД №350703, який складений належною посадовою особою та який містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення, а сумніви чи зауваження до його змісту відсутні. Даний протокол складений належною посадовою особою та містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення проводилась відео зйомка на поліцейську бодікамеру. ОСОБА_1 при складенні працівниками поліції протоколів про адміністративне правопорушення був присутнім, поводив себе зухвало, від надання письмових пояснень відмовився, жодних доказів на спростування обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не надав та про обставини, що спростовують його вину не повідомив;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.11.2023р. по справі №235/1336/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП за керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння шляхом продування алкотестеру «Драгер» чи в наркологічному диспансері відмовився, протокол серії ААД №574069 від 16.09.2023р.;
- відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), які розміщені на доданому до матеріалів справи DWD-R диску, що був досліджений судом та містять фіксацію адміністративного правопорушення. Із вказаних відеозаписів вбачається, що автомобіль Кіа Соренто під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом. Також на вказаних відеозаписах зафіксовано як працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера на місці чи в медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, що зафіксовано на вказаних відеозаписах. В подальшому працівники поліції, встановивши дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності склали відповідні матеріали про адміністративне правопорушення. При цьому ОСОБА_1 поводив себе зухвало, однак жодних доказів чи спростувань обставин, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення не надавав. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом.
Сумнівів в обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу додатків у суду не має, вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП «поза розумним сумнівом».
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який дане правопорушення вчинив повторно, на шлях виправлення не став.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно притягти до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без вилучення транспортного засобу,оскільки останній не є у приватній власності порушника.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На підставі зазначеного та керуючись
ЗУ «Про судовий збір», ст.. 40-1, ст. 130,
ст.ст.283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень та позбавити права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605.60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її постановлення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.