Справа № 644/4714/24
Провадження № 2/645/1923/24
22 жовтня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Мартинової О.М.,
секретар судових засідань - Кривченко Т.В.,
за участю відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, -
14.06.2024 року в провадження Орджонікідзевського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 25815,05 грн. та судових витрат у сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , 26.09.2020 року об 11 годині 30 хвилин в м.Харкові по вул. Тархова, буд. 13/5, керуючи транспортним засобом ГАЗ 24, державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв наїзд на автомобіль Nissan X-trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився позаду. В результаті ДТП автомобіль Nissan X-trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19.11.2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ОСОБА_2 була застрахована в СК «АРКС», цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ОСОБА_1 не була застрахована. У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 24596 грн. 85 коп., а отже виконало вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Статтею 1191 ЦК України та п.п.38.2.1п.38.2ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. З метою встановлення розміру заподіяної шкоди, МТСБУ залучило аварійного комісара, вартість послуг якого складають 1218,20 грн. Виплата МТСБУ була здійснена на підставі рахунку-фактури, що також підтверджується платіжним дорученням. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму сплаченого відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 24596 гривень 85 копійок, вартість послуг експерта у розмірі 1218 гривень 20 копійок та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.06.2024 року зазначену позовну заяву направлено за підсудністю до Фрунзенського районного суду м.Харкова, яка надійшла 08.07.2024 року.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі з викликом (повідомлення) сторін.
Представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Циба Д.М., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився. 29.07.2024 року через систему «Електронний суд» надав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив застосувати позовну давність, оскільки позовна заява надійшла до суду з порушенням строків позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення відповідача та дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , 26.09.2020 року об 11 годині 30 хвилин в м.Харкові по вул. Тархова, буд. 13/5, керуючи транспортним засобом ГАЗ 24, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпеці та скоїв наїзд на автомобіль Nissan X-trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився позаду. В результаті дорожньо-транспортної пригоді транспортним засобам були завдані механічні пошкодження, а їх власникам майнової шкоди.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.11.2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 копійок. Постанова суду набрала законної сили 30 листопада 2020 року.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки відрізняється від загальних підстав відповідальності тим, що передбачає її настання незалежно від вини заподіювача шкоди.
Не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність т.з. потерпілого ОСОБА_2 була застрахована в СК «АРКС» поліс ЕР200061925.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ОСОБА_1 не була застрахована.
Згідно ч. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.
Відповідно до п. п. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до звіту № 835 від 05.11.2020 року вартість відновленого ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників т.з. Nissan X-trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 27580,76 грн.
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Потерпілою особою ОСОБА_2 15.10.2020 року подано до МТСБУ заяву щодо здійснення регламентної виплати із відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.
Згідно п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Положенням п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, у розмірі 24596 грн. 85 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №2545780 від 14.12.2020 р, а отже виконало вимоги Закону.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, в матеріалах справи не міститься.
Згідно ч. 1ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон № 1961-IV), у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Статтею 1191 ЦК України та п. п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Окрім того, МТСБУ залучило суб'єкта оціночної діяльності (аварійного комісара), вартість послуг якого складають 1218,20 грн. Виплата МТСБУ була здійснена 18.11.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №2544747.
Положенням п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ надано право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитку у випадках, визначених у ст. 41 Закону.
Згідно п. 41.4 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин події, за якими може бути проведена регламентна виплата.
Таким чином, обов'язковою умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку.
Виконання вказаних робіт є платними та оплачуються замовником, що МТСБУ визначається як наслідок шкоди, завданої особою, винною у ДТП.
Відповідно дост.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті13.1статті 13 цього Закону.
Одночасно ОСОБА_1 під час розгляду справи подано заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.
Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Частиною п'ятою статті 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
При цьому, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Строк позовної давності при регресі починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив відшкодування. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі №200/13392/13-ц.
Встановлено, що страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі ОСОБА_2 виплачено МТСБУ 14 грудня 2020 року. Тому перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати.
Строк позовної давності мав би спливати 14 грудня 2023 року.
З позовом у цій справі МТСБУ звернулося 14 червня 2024 року.
У судовому засіданні відповідач просив суд застосувати позовну давність.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався і тривав по 01 липня 2023 року.
Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України від 17 березня 2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Крім того, 17 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану», яким було внесені зміни до ЦК України, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 в Україні було введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України, які затверджувались Законами України, воєнний стан продовжувався. Останній раз Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року №3891-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб - тобто до 11 листопада 2024 року.
Отже, оскільки з 24 лютого 2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви (14 червня 2022 року) про стягнення шкоди в порядку регресу в Україні діяв правовий режим воєнного стану, а 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року, відповідно до п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею 257 ЦК України, підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з її пропуском не має.
Такі правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 21червня 2023 року у справі №727/4133/22,від 21 червня 2023 року у справі №201/11583/21 (провадження№61-811св23), від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 (провадження №61-5238св22).
Тому вимоги МТСБУ про відшкодування шкоди в порядку регресу підлягають до задоволення.
Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини щодо, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову щодо відшкодування регламентної виплати, підтверджені матеріалами справи, суд дійшов висновку, що з відповідача, як з водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та цивільно-правова відповідальність якого при цьому не була застрахована, на користь позивача підлягає стягненню сума витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 24596 грн. 85 коп.
Позовні вимоги про стягнення суми витрат на оплату послуг експерта у розмірі 1218 грн. 20 коп. також є доведеними, вказана сума підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученням, слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1166,1188,1191ч. 1ЦК України, п. 38.2ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4,76-81,89,141,263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 24596 гривень 85 копійок та вартість послуг експерта у розмірі 1218 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати в сумі 3028 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 25.10.2024 року.
Суддя О.М. Мартинова