Справа № 405/3131/24
2-а/405/39/24
13 вересня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді: Драного В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу адміністративну справу за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
01.05.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/1717 від 16.02.2024 року. В обґрунтування позову вказав, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за те, що він 09.01.2024 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою. Зазначив, що ввечері 08.01.2024 року йому було вручено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою з'явитися туди 09.01.2024 року. Однак, він туди у вказаний час не з'явився, оскільки не зміг завчасно повідомити свого роботодавця. При цьому, він тоді перебував на випробувальному терміні та уразі невиходу на роботу міг бути звільнений з неї. В подальшому, 14.02.2024 року, коли він перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку та його повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 16.02.2024 року. У призначений час позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак працівники, які стояли при вході не пустили його до приміщення та сказали йому зачекати, а в подальшому відповіли, що повідомлять його додатково. Однак ні повідомлення про розгляд справи, ні постанова у справі про адміністративне правопорушення не надходили. 22.04.2024 року в додаток «Дія» позивачу надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваної постанови. Зазначив, що в порушення ч. 1 ст. 277-2 КУпАП відповідач несвоєчасно повідомив його про дату, час і місце розгляду справи, що є підставою для визнання неправомірною такої постанови, оскільки така особа позбавлена права бути присутньою під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. За таких обставин просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.06.2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі тарозгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача 28.08.2024 року подав до суду відзив на позову, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що 08.01.2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 отримав під особистий підпис повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 09.01.2024 року. Нехтуючи своїми обов'язками, позивач не прибув то ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаний час та не повідомив про причини, які унеможливлюють його прибуття у вказані строки. 14.02.2024 року відносно позивача працівником відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (в редакції на час вчинення правопорушення) та повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, позивач був своєчасно повідомлений про розгляд справи, оскільки ч. 1 ст. 277-2 КУпАП передбачає строк повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення у суді шляхом вручення повістки, а не в органі виконавчої влади шляхом повідомлення. Справа про адміністративне правопорушення була вирішена в точній відповідності до закону, а сама оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи не надходили.
За таких обставин, суд вирішує справу без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з жовтня 2021 року перебуває на військовому обліці у ІНФОРМАЦІЯ_3 та є військовозобов'язаним (а.с. 58).
08.01.2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 отримав під особистий підпис повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.01.2024 року, однак ОСОБА_1 у вказаний час туди не з'явився, що сторонами не заперечується.
14.02.2024 року офіцером відділення військового обліку та бронювання солдатів і сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1/1735 відносно ОСОБА_1 , згідно якого останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме будучи військовозобов'язаним, 08.01.2024 року отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у зазначений у повістці строк, а саме 09.01.2024 року, туди не з'явився, про поважність причин неявки не повідомляв. Цим ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що не з'явився по повістці, оскільки був на роботі та не міг бути там відсутнім. Даний протокол позивач отримав у той же день та під особистий підпис повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 16.02.2024 року о 11:00 год. у кабінеті № 1 ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 (а.с. 26-27, 28).
Відповідно до постанови № 1/1787 за справою про адміністративне правопорушення від 16.02.2024 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 08.01.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у зазначений у повістці строк, а саме 09.01.2024 року, туди не з'явився, про поважність причин неявки не повідомляв, чим порушив абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. При цьому, на розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи від нього не надходило (а.с. 29-31).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом та іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена 16.02.2024 року, а з позовом до суду позивач звернувся лише 01.05.2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку для оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення.
Разом з позовом позивач подав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому вказав, що строк ним було пропущено з поважних причин, так як про притягнення до адміністративної відповідальності він дізнався лише 22.04.2024 року, коли у отримав у додатку «Дія» повідомлення про відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваної постанови. Копію оскаржуваної постанови він отримав лише 30.05.2024 року. За таких обставин просить поновити строк для звернення до суду з позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був присутній при розгляду справи про адміністративне правопорушення, докази вручення йому оскаржуваної постанови також відсутні (а.с. 40-52).
При цьому, суд звертає увагу на те, що надані відповідачем квитанції про надсилання поштового відправлення позивачу (а.с. 50) не є достатнім доказом надіслання йому копії оскаржуваної постанови.
Так, згідно п.п. 17, 47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 року № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Тому, достатніми доказами надіслання позивачу копії оскаржуваної постанови є розрахунковий документ (поштова квитанція чи фінансовий чека) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Водночас, як вбачається із скріншоту (роздруківки) з додатку «ДІЯ» позивачу 22.04.2024 року надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження (а.с. 35).
Відтак, суд вважає, що є об'єктивні підстави для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права у вигляді оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/1717 від 16.02.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (в редакції на час вчинення правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який діє досі, а тому правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, вчинене в особливий період.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на час вчинення правопорушення) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.
Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що він не зміг з'явитися 09.01.2024 року за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як він був на роботі, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами.
Більш того, відповідно до абз. 6, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції на час вчинення правопорушення) підприємства, установи і організації зобов'язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у їхній роботі в мирний час та в особливий період та забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону. Тому, перебування на роботі особи, яка була викликана повісткою в рамках мобілізаційних заходів, не може розглядатися як поважна причина неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки роботодавець теж має обов'язок забезпечити явку своїх працівників до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Твердження позивача про його несвоєчасне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вважає помилковим, оскільки вимога ч. 1 ст. 277-1 КУпАП щодо триденного строку повідомлення про розгляд справи стосується виключно судів, а не органів виконавчої влади, посадові особи яких уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. При цьому, позивач був своєчасно повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, правом на участь у розгляді справи, подання клопотань про відкладення розгляду справи, надання письмових пояснень, подання доказів, заявлення інших клопотань, на професійну правову допомогу не скористався.
При цьому, позивач не був позбавлений можливості скористатися своїми правами під час оскарження спірної постанови у суді.
Інші доводи позивача також не спростовують самого факту правопорушення.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 77 КАС України, згідно якої доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність винесення постанови№ 1/1717 від 16.02.2024 року, у зв'язку з чим, позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.
На підставі ст.ст. 1, 7, 132-1, 245, 247, 251, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 72-77, 132, 134, 139, 159, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його підписаннядо Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний