Справа № 216/4630/24
Провадження № 2/216/2118/24
про витребування доказів
24 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 приміщення суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про встановлення факту родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем та встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про встановлення факту родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем та встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як вбачається з тексту позовної заяви, державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Є.М. було відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки із померлою.
Вивчивши письмові матеріали справи, зваживши доводи та клопотання, а також врахувавши те, що необхідність витребування обґрунтована неможливістю самостійного зібрання доказів для доведення обставин справи, якими позивач обґрунтовує вимоги, суд приходить до висновку про необхідність витребування доказів з Першої криворізької державної нотаріальної контори.
Згідно частин 1, 2 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно ч. 6 статті 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 84 ЦПК України, суд -
Витребувати:
- у державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Є.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка заводилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витребувані докази надіслати на адресу суду до 23 січня 2025 року.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7-9 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України за невиконання ухвали з відповідальної особи може бути стягнуто штраф в дохід державного бюджету у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Онопченко