Справа № 216/5077/24
провадження 3/216/2675/24
іменем України
31 липня 2024 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Інспектором полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Войналович В.С. складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №738310 від 13.07.2024 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого 13 липня 2024 року о 09 год 15 хв біля буд. 47 по вул. Піхотинській в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження повного медичного огляду у встановленому порядку на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі КЗ «КЗЛПД» відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду справи вину не визнав, пояснив, що 13.07.2024 приблизно о 09.15 год, коли він керував транспортним засобом по вул. Піхотинській його зупинили працівники поліції, які в ході спілкування з ним запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Працівникам поліції він пояснив, що поспішає, тоді один із поліцейських відвів його в бік і пояснив, що він може відмовитись від проходження медичного огляду, щоб зекономити час, а потім самостійно його пройти, тому він відмовився проходити разом із поліцією і протягом години в ПНД пройшов його самостійно.
Свідок ОСОБА_2 , присутність якої на місці події підтверджується відеозаписом, в судовому засіданні пояснила, що була пасажиром в транспортному засобі під керуванням ОСОБА_1 . Після того, як транспортний засіб зупинили працівники поліції вона чула, як патрульний сказав ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду і за це відповідальності не настане, він зможе пройти огляд самостійно і це займе менше часу. Оскільки вони поспішали, то так і зробили та протягом години відвезли ОСОБА_1 до ПНД, де він пройшов огляд.
Вислухавши ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, давши відповідну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейськими не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а правоохоронці можуть зупиняти авто, лише коли є факт правопорушення.
Проте в судовому засіданні було встановлено, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Таким чином, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того з досліджених в судовому засіданні відеозаписів, судом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими, водій ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його руки не тремтіли, а поведінка цілком відповідала обстановці,
Крім того, додані відеозаписи із боді-камер мають фрагментарний характер, з якого не можна прослідкувати обставини події та обставини справи від початку до кінця, що також може свідчити про те, що відео змінювалось (редагувалась) особою, яка копіювала відеозапис на DVD диск, що прямо заборонено наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» та ставить під сумнів автентичності оригіналу.
Разом з тим, на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 після повідомлення працівниками поліції про складання протоколу обурюється та зазначає, що після зупинки працівник поліції йому казав, що він може відмовитись та пройти огляд самостійно і відповідальності не настане, якщо б він знав наслідки, то не відмовився б від огляду.
Вказані обставини свідчать про порушення поліцейськими вимог п.5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», де зазначено про те, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Також суд приймає до уваги висновок КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, відповідно до якого ОСОБА_1 13.07.2024 об 11.30 пройшов медичний огляд за результатами якого ознак сп'яніння у нього не було виявлено.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У відповідності статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядкуст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, в силу рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому у вину працівником патрульної поліції складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справу про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги в електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.В. Цимбалістенко