Справа № 214/948/21
2/214/274/24
22 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача АТ КБ «Приватбанк» та просить суд визнати протиправним наказ по АТ КБ «Приватбанк» (приказ-шаблон № 10530) від 22 грудня 2020 року, зобов'язавши відповідача скасувати вказаний наказ, посилаючись на протиправність його винесення.
Ухвалою суду від 05 лютого 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді від 07 травня 2024 року прийнято справу до провадження у зв'язку зі звільненням у відставку з посади судді ОСОБА_3 .
Представник відповідача ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена з АТ КБ «ПриватБанк» наказом № Э.DN-УВ-2021-7498819-п від 11.10.2021 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату та оскаржуваний наказ було видано 22.12.2020, тобто більше двох років тому, а тому на підставі частини 1 статті 151 КЗпП України позивач вважається такою, що не мала дисциплінарного стягнення.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 на заяві наполягала.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти заяви заперечувала з підстав, викладених у відзиві на заяву про закриття провадження у справі, оскільки застосовані відносно неї зі сторони відповідача догани вплинули на її ділову репутацію - банківський стаж понад 15 років та цими діями було завдано їй моральної та матеріальної шкоди тоді та по цей час, можливість займати керівні та високооплачувані посади. Сам по собі факт спливу однорічного терміну застосування дисциплінарного стягнення до ухвалення рішення судом по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній предмет спору на час звернення позивача до суду з цим позовом, тому просить відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Таким чином, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19).
За таких обставин, ураховуючи позицію сторони позивача з розгляду цього клопотання, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що сплив передбаченого частиною 1 статті 151 КЗпП України строку не являється підставою для застосування пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Керуючись ст. 251, 274, 277, 279 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024 року.
Суддя А.В. Ткаченко