Справа № 214/8757/24
1-кп/214/1010/24
23 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні ( в режимі відео конференції), кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.307 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120230000000000523 від 21.03.2023 року),-
До Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов вищевказний обвинувальний акт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки при його направленні дотримані вимоги щодо підсудності, підстави для повернення обвинувального акту, закриття провадження у справі не вбачається.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, підтримали позицію прокурора.
Суд, вислухавши позиції сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Кримінальне провадження відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України підсудне Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-6 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, не має.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахування принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, що беруть участь у судовому засіданні, суд на даній стадії процесу вважає необхідним визначити наступним: прокурор, захисник, обвинувачений.
Крім того, 23 жовтня 2024 прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, необхідність продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, які можуть настати, якщо обвинувачений буде лишатися на волі, а саме запобігання наступним ризикам:
1. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватися від суду.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, зокрема ч. 1 ст. 255 КК України передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а положеннями ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Тому ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде мати можливість переховуватися від суду, в тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності.
Також, враховуючи сталість злочинної організації та зв'язки її членів в кримінальному середовищі, в тому числі корупційних в правоохоронних органах, обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе вжити заходів конспірації, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 , на стадії досудового розслідування, у період з 27.02.2023 по 17.05.2024 переховувався від органу досудового розслідування та його було оголошено в розшук, тому у разі застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, останній знову може уникати виконання процесуальних обов'язків, які покладено на нього як на підозрюваного.
2. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, щоможе бути виражене у неявці обвинуваченого до суду, де участь останнього є обов'язковою, що матиме наслідком відкладення судових засідань та порушення, тим самим, завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
3. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених для уникнення кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні.
Так, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 як пособник у складі злочинної організації, розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину, може вжити заходів щодо впливу на відомих йому свідків у вказаному провадженні чи обвинувачених з метою зміни показань останніми.
4. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Обвинувачений може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень вказує на систематичний характер неправомірних дій обвинуваченого, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток.
На даний час перелік вищевказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не зменшився, і саме обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого забезпечує виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надає можливість досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні, при вирішенні клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили заміни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це робиться з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Враховуються, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Також, суд враховує наявність дійсної необхідності захисту суспільних інтересів, яка, незважаючи на презумпцію невинуватості, має переважне значення порівняно з вимогою поваги до особистої свободи відповідно до ст. 5 Конвенції (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченому ОСОБА_5 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній може переховуватися від суду, оскільки , обвинувачений ОСОБА_5 , на стадії досудового розслідування, у період з 27.02.2023 по 17.05.2024 переховувався від органу досудового розслідування та його було оголошено в розшук, тому у разі застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, останній знову може уникати виконання процесуальних обов'язків, які покладено на нього як на підозрюваного.
Також , при оцінці ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд приймає до уваги тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, що згідно рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним ризики, передбачені п.3 ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 відповідно до ст. 290 КПК України ознайомився із матеріалами кримінального провадження, а отже: доказами, здобутими в ході досудового розслідування, знає повні анкетні дані свідків та їх місце мешкання, які допитані у кримінальному провадженні, але яких не допитано в суді, які викривали його у скоєні вказаного кримінального правопорушення, тому у разі обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, може вплинути на них з метою примушування до зміни показів у суді, та які викривають його у вчиненні злочинної діяльності.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Однак, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених для уникнення кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що на думку суду, є підставою для продовження останьому саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку.
Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та не зазначено про існування таких доказів. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 суд на теперішній час не встановив.
Таким чином, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. 1,2, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченому під вартою, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли, з урахуванням ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, та приходить до висновку про необхідність продовження відносно останнього дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор просив етапувати обвинуваченого ОСОБА_5 до ДУ Криворізької установи виконання покарань №3 для його безпосередньої участі у судових засіданнях в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Учасники кримінального провадження не заперечували проти клопотання прокурора.
Враховуючи той факт, що відсутність обвинуваченого позбавляє суд можливості розглянути кримінальне провадження по суті і винести законне і обґрунтоване рішення, суд вважає за необхідне етапувати (перевезти) останнього до ДУ Криворізької установи виконання покарань №3 для проведення відповідних процесуальних дій під час розгляду справи в суді.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 196, 314-317 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.307 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120230000000000523 від 21.03.2023 року) у відкритому судовому засіданні на 01 листопада 2024 року на 13-30 години в залі судового засідання № 6 Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу за адресою: вул. Демиденка, 6а, м. Кривий Ріг.
У судове засідання викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 1 ст. 255, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.307 КК України на строк, що не перевищує двох місяців, тобто строком до 21 грудня 2024 року.
Клопотання прокурора про етапування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу для розгляду кримінального провадження,- задовольнити.
Етапувати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор», шляхом доставки його до ДУ Криворізької установи виконання покарань №3 для подальшого етапування до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, для розгляду кримінального провадження відносно останнього у суді.
Зобов'язати Криворізьку установу виконання покарань №3, при надходженні ОСОБА_5 , повідомити Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Виконання ухвали про етапування покласти на:
- керівництво ДУ «Київський слідчий ізолятор»;
- керівництво Криворізької установи виконання покарань №3 .
Ухвала суду може бути оскаржена в частині вирішення питання про застосування запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії судового рішення, в ішій частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 25 жовтня 2024 року о 10-00 годині.
Головуючий суддя ОСОБА_1