Справа № 183/8682/24
№ 3/183/5458/24
24 жовтня 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., за участю: секретаря судового засідання Ткач К.О., потерпілого ОСОБА_1 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її захисника Демінова О.І., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 2 Новомосковського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Панасівка Самарівського району Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 855110 08.08.2024 о 18.00 в АДРЕСА_3 ОСОБА_2 переслідує та кидається битися до свого чоловіка ОСОБА_1 , чим спричинила психологічне насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров'ю.
Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 855364 14.08.2024 о 12.00 ОСОБА_2 за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого чоловіка ОСОБА_1 , а саме погрожувала в СМС повідомленнях, внаслідок чого завдала психологічну шкоду останньому.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушень не визнала та пояснила, що чоловіка вона не переслідувала та останньому не погрожувала, навпаки вона лише хотіла прояснити для себе ситуацію, яка сталася в їх родині та зрозуміти для себе кардинальні зміни в поведінці чоловіка, оскільки останній без пояснення на те причин вирішив взяти паузу у їх відносинах та переїхав від неї, а згодом і взагалі подав на розлучення. Тому з метою лише поговорити з ОСОБА_1 , вона з'ясувала, де він наразі мешкає, та прийшла до під'їзду, та чекала його щоб поговорити. Проте, коли її побачив ОСОБА_1 під під'їздом, останній почав від неї тікати, сховався в автомобілі, коли вона намагалася відчинити двері чоловік вдарив її дверима автомобіля по руці та нозі, і не хотів з нею говорити. Вказана ситуація її дуже образила, проте жодної бійки вона не намагалася вчинити. З приводу СМС повідомлень жодних погроз не було, навпаки вона намагалася налагодити ситуацію в родині, проте кожного разу чоловік спілкування з нею уникає та з будь-якого приводу звертається до поліції станом на день розгляду справ у них триває процес розлучення.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно вони з ОСОБА_2 наразі є чоловіком та дружиною, станом на зараз в суді розглядається справа про їх розлучення. З приводу подій пояснив, що наразі з дружиною він не проживає, після роз'їзду він намагався уникати спілкування з дружиною, проте 08.08.2024 приблизно о 18.00 він повертався до місця свого мешкання з роботи та побачив, що ОСОБА_2 знаходиться під під'їздом, тому щоб її не провокувати, він пішов до магазину, де на автомобілі стояв його знайомий, та попрохав його відвести його куди-небудь, проте ОСОБА_2 його наздогнала та сказала, що хоче поговорити. Після цього він сів у автомобіль, а ОСОБА_2 намагалася сісти до нього, тому він її не пускав, відштовхнув, та закрив двері автомобіля, після цього звернувся з даного приводу до поліції. В цій ситуації він побоявся, що дружина буде намагатися його провокувати, вважає що вона його переслідувала в той момент. З приводу СМС повідомлень дружина йому писала погрози, що військові йому за неї помстяться. Після вказаних інцидентів він почувався пригнічено, отримав стрес, не міг сконцентруватися на відповідальній роботі, до поліції він звертається бо переживає за себе.
В судових дебатах ОСОБА_1 зазначив, що не проти того, аби суд закрив провадження по справах, однак просить дружину його не переслідувати, залишити його в спокої, оскільки їх подальше сімейне життя та примирення не можливе.
В судовому засіданні захисник просив провадження по справах стосовно ОСОБА_2 закрити за відсутності в її діях складу правопорушень, оскільки на сьогоднішній день сторони перебувають у процесі розлучення, тому ситуація що є між особами не є проявом домашнього насильства, оскільки особи наразі вирішують свої майнові та сімейні проблеми, тому і виникають конфліктні ситуації. Окрім того матеріали справ про адміністративні правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 в інкримінованих їй правопорушеннях, протоколи містять ряд недоліків та складені з порушеннями вимог законодавства, а докази по справах не можуть ґрунтуватися лише на позиції ОСОБА_1 , який є заінтересованою особою.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 855110 та серії ВАВ № 855364; рапорти поліцейських; протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Крім цього, судом було досліджено надані ОСОБА_1 роздруківки СМС повідомлень, та відеозапис.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Частиною 1 статті 173-2 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КпАП України, є суспільні відносини у сфері сім'ї та захисту прав членів сім'ї; об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі прямого чи не прямого умислу.
Згідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За своєю правовою конструкцією адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом. Відтак, для об'єктивної сторони розглядуваного адміністративного правопорушення закон вимагає встановлення не тільки факту діяння, а й шкідливих наслідків, які полягають у можливості завдання чи завданні шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Водночас, надані на розгляд суду протоколи про адміністративні правопорушення не містять відомостей, які саме наслідки настали від протиправних дій ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що для кваліфікації дії особи за ст. 173-2 КУпАП мають бути встановлені наслідки у виді можливості завдання чи завданні шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Втім, будь-яких доказів на підтвердження того, що внаслідок дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 було завдано чи могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю, матеріали справи не містять, та під час розгляду справ не знайшли свого підтвердження.
Отже, під час судовому розгляду не знайшло свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства по відношенню до свого чоловіка ОСОБА_1 , оскільки всі докази на підтвердження вказаних у протоколах обставин ґрунтуються виключно на поясненнях самого потерпілого. Зважаючи, що потерпілий є заінтересованим учасником процесу і його інтереси є протилежними інтересам сторони захисту, рішення суду не може бути обґрунтоване суперечливими показаннями потерпілого, не підтвердженими іншими доказами, оскільки жодного іншого належного і допустимого доказу на підтвердження викладених у протоколах про адміністративні правопорушення обставин, суду не надано, крім цього і сам потерпілий не заперечував проти закриття провадження по справах.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час судового розгляду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, та враховуючи те, що під час судового розгляду обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, доходжу висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_2 інкримінованих їй адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останньої складу адміністративних правопорушень.
Розглянувши матеріали справи та керуючись статтями 173-2, 247, 256, 280 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Гузоватий