Справа № 204/11988/22
Провадження № 1-кп/204/311/24
23 жовтня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020041680000647, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполь Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, утриманців не має, раніше судимого 10.12.2013 Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України до 6 років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може переховуватися від суду. У зв'язку з наявною в обвинуваченого можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження існує обґрунтований ризик його впливу на свідків. ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність постійного заробітку, міцних соціальних зв'язків не має, тому є підстави вважати, що останній може вчиняти кримінальні правопорушення незважаючи на введення воєнного стану в Україні.
У судовому засіданні прокурор підтримав вищезазначене клопотання та просив його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні, зазначаючи, що ризики у кримінальному провадженні суттєво зменшились, а обвинувачений вже тривалий час тримається під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав захисника.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням
сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати
або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового
розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу
до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду
питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або
продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали
вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі
до місця ув'язнення.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження
обвинуваченому терміну застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під
вартою, суд враховує вимоги ч. ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для
застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою
кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави
суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК
України. При цьому, ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має
бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може їх
вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим
запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що
жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.
177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього
Кодексу.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків,
передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_5 , суд констатує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які є наявними на час розгляду клопотання і не відпали.
Так, інкримінований обвинуваченому злочин, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Такий злочин має, дуже високий ступінь суспільної небезпеки. На думку суду вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Таким чином, наявний ризик можливого переховування обвинуваченого від суду.
При цьому, судом враховуються також відомості щодо особи обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_5 не працює, не одружений та не має утриманців, таким чином характеризується відсутністю соціальних зв'язків і відсутністю законного та достатнього джерела доходу для забезпечення рівня життєдіяльності.
Оскільки судове провадження у кримінальній справі не завершено, усі свідки у кримінальному провадженні не допитані, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, що є вагомим психологічним фактором, ОСОБА_5 може впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, а також вчинити інше правопорушення.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку, застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами та метою запобіжного заходу.
Беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, суд вважає, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, відтак клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який задоволенню не підлягає.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки в умовах воєнного стану, суд вбачає підстави не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні та згідно ст. 197 КПК України продовжити дію обраного запобіжного заходу на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369- 372, 376, 392-393 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів до 21 грудня 2024 року включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 25 жовтня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1