Справа № 202/15938/23
Провадження № 2-др/202/20/24
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Іменем України
(д о д а т к о в е)
14 травня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, -
У серпні 2023 року Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулося з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення в розмірі 18730 грн. 71 коп., з яких: 15075 грн. 81 коп. - основна сума боргу, 3234 грн. 29 коп. - інфляційне збільшення, 420 грн. 61коп. - три проценти річних.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2017 року по 31.03.2023 року в розмірі 7892 (сім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 76 коп., а також за період з 01.07.2018 року по 24.02.2022 року інфляційне збільшення в розмірі 692 (шістсот дев'яносто дві) грн. 92 коп. і три проценти річних у розмірі 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 10 коп.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 38 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
29 квітня 2024 року представником відповідачів була подана заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
В своїй заяві представник відповідачів зазначає, що у цій справі відповідачам надавалася правнича допомога Адвокатським об?єднанням "ДЖІ ЕН ЕС ПАРТНЕРС" в особі старшого партнера - адвокатки Грицаєнко О.П. на підставі договору про надання правничоі? допомоги № 05/10-23 від 27.10.2023, пунктом 4.1 якого визначено, що за надання правничоі? допомоги оплату здіи?снює відповідач ОСОБА_3 ?вна в інтересах усіх інших відповідачів.
Загальнии? розмір витрат відповідачів на професіи?ну правничу допомогу склав 14 000 грн., що підтверджується рахунками на оплату № 27/10-2023-1Р від 27.10.2023, № 25/04-2024-1Р від 25.04.2024 та актом про надання послуг № 25/04-2024-1А від 25.04.2024, з детальним переліком правничоі? допомоги, що надавалася, обсягом витраченого часу та розрахунком загальноі? вартості такоі? допомоги.
Зокрема, адвокатом були надані наступні послуги: 13.11.2023 - підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву - 4000 грн., 27.10.2023 - підготовка та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціі? та клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву у вказаніи? справі - 2000 грн., 17.01.2024, 25.03.2024, 25.04.2024 - здійснення представництва інтересів клієнта у судовому засіданні в режимі відеоконференціі? (враховуючи час очікування в підсистемі "Електроннии? суд" до судового засідання та тривалість судового засідання) - 6000 грн., а також підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат - 2000 грн., а всього 14 000 грн.
З урахуванням загальноі? вартості наданих послуг розмір витрат кожного з відповідачів складає 4 666,66 грн.
Отже, посилаючись на те, шо рішенням суду позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 8 844,78 грн. (47,22% від задоволених вимог), а в решті позовних вимог, зокрема до інших відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відмовлено, просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 463,03 грн. (52,78 %), а на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 4 666,66 грн.
На заяву представника відповідача про розподіл судових витрат представником позивача ОСОБА_1 були подані письмові заперечення, в якій вважає заявлені до стягнення судові витрати недоведеними і безпідставними.
Представник позивача звертає увагу, що відповідно до платіжноі? інструкціі? від 08.01.2024 оплату правничоі? допомоги здіи?снювала ОСОБА_5 у розмірі 6000,00 грн. Докази понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 11796,35 грн. не надані.
Тому просить відмовити у стягненні на користь відповідачів витрати на професіи?ну правничу допомогу в загальному розмірі 11796,35 грн.
У судовому засіданні представник відповідача, яка приймала участь у режимі відеоконференції, свою заяву підтримала.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.
Відповідно до статті ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу на даних послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому частиною 1-5 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому суд звертає увагу, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачами були понесені витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 14 000 грн.
При цьому відповідно до договору про надання правничоі? допомоги № 05/10-23 від 27.10.2023 за надання правничоі? допомоги оплату здіи?снює відповідач ОСОБА_3 ?вна в інтересах усіх інших відповідачів (п. 4.1 договору).
Суд вважає, що доведеними та обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем і полягали у підготовці та поданні до суду відзиву на позовну заяву - в розмірі 4000 грн., а також у представниці адвокатом інтересів відповідачів у трьох судових засіданнях, а саме 17.01.2024, 25.03.2024, 25.04.2024, - в розмірі 6000 грн., а всього на суму 10000 грн., які є реальним, розумними та необхідними у цій справі.
Водночас суд вважає, що витрати на підготовку та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціі?, клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву, а також підготовку та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, не підлягають відшкодуванню, оскільки вони пов'язані із реалізацією стороною її процесуальних прав, які вона здійснює на власний розсуд, у зв'язку з чим такі витрат не можуть бути покладені на іншу сторону.
Зокрема в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 02 лютого 2024 року по cправі № 910/9714/22 зроблений висновок, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Суд ураховує, що позивачем були заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 18730,71 грн.
Судом позовні вимоги задоволені частково в сумі 8844 грн. 78 коп., що складає 47,22 % від заявлених позовних вимог.
Відповідно розмір позовних вимог, у задоволенні яких судом було відмовлено, становить 52,78 %.
Отже, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат, з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5278 грн.
У свою чергу, суд вважає, що підстави для стягнення з позивача на користь відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу в розмірі по 4666,66 грн. на користь кожного відсутні, оскільки позивачем у цій справі були заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, які задоволені на 47,22%.
Відповідно розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь відповідачів, не може перевищувати 52,78 %, які з огляду на положення п. 4.1 Договору про надання правничоі? допомоги понесені саме відповідачем ОСОБА_3 , незалежно від того ким фактично здійснено за неї оплату.
При цьому у разі виконання іншими відповідачами обов'язку ОСОБА_3 по оплаті витрат на професійну правничу допомогу вони не позбавлені можливості звернутися саме до неї з вимогою щодо компенсації таких витрат.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305, юридична адреса м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21а) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5278 (п'ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн.
У відшкодуванні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі скасування основного рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Суддя Наталія Марченко