17 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з секретарем: ОСОБА_4
за участю: прокурора - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні № 201/9628/24 (пр. № 1-кп/201/938/2024), відомості про яке 25 липня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000671, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Дніпропетровськ, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яким обвинувачена була ознайомлена завчасно до початку його розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив, що на даний час не зменшились ризики, які враховувались при застосуванні та продовженні стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 такого виду запобіжного заходу, оскільки остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а отже, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити те, в якому вона обвинувачується, у зв'язку із чим, просив у своєму клопотанні продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, у зв'язку з відсутністю належних доказів, з приводу неможливості застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, а також посилаючись на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, у зв'язку з чим, просила застосувати більш м'який запобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити розмір застави. Окрім цього, під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу захисник заявила клопотання про проведення медичного обстеження стосовно ОСОБА_7 , посилаючись на те, що обвинувачена постійно скаржиться на стан свого здоров'я, перебуває у хворобливому стані і потребує медичного обстеження та оперативного лікування, оскільки ОСОБА_7 має ряд медичних захворювань, та останній не надається належне медичне обстеження та відповідне лікування в умовах слідчого ізолятора.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2024 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_7 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 жовтня 2024 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні та продовженні стосовно обвинуваченої даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, при цьому, розгляд по суті кримінального провадження ще не розпочато, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачена ОСОБА_7 має можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а отже, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого ОСОБА_7 стороною обвинувачення діяння, строку покарання, яке може бути їй призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд доходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченої іншого більш м'якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 строк тримання під вартою та з врахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, без визначення розміру застави.
Вирішуючи питання щодо клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 , про проведення медичного обстеження обвинуваченої ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 206 КПК України встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.
Тобто, ст. 206 КПК України, яка регламентує загальні обов'язки судді, щодо захисту прав людини, зобов'язує його забезпечити додержання прав особи, взятої під варту, в тому числі і в частині забезпечення їй належних умов існування під час перебування під вартою, а ст. 55 Конституції України зазначає, що права і свободи людини та громадянина у випадку їх порушення захищаються саме судом.
Так, у статті 28 Конституції України зазначається про те, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошував, що відповідно до статті 3 Конвенції, держава повинна забезпечити тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до людської гідності, щоб спосіб і метод виконання заходу не завдавали їй душевного страждання, які б перевищували неминучий рівень страждання, властивого триманню під вартою, і щоб з огляду на практичні вимоги ув'язнення її здоров'я і самопочуття були належним чином забезпечені (рішення у справі «Кудла проти Польщі»).
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обстеження, а також лікувально - профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104 затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених.
Пунктом 2.3 зазначеного Порядку передбачено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Таким чином, враховуючи поточний стан здоров'я обвинуваченої, суд вважає за необхідне зобов'язати адміністрацію Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», вжити заходи для виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 2 39/5/104, в частині забезпечення належного медичного огляду та лікування обвинуваченої ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194, 197, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 до 15 грудня 2024 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою, є 15 грудня 2024 року.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 , про проведення медичного обстеження обвинуваченої ОСОБА_7 - задовольнити.
Невідкладно провести медичне обстеження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати адміністрацію Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» вжити заходів для виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 року №239/5/104, в частині забезпечення належного медичного огляду та лікування обвинуваченої ОСОБА_7 .
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5
Повний текст ухвали буде складено та проголошено о 14.30 годині 18 жовтня 2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3