Справа № 201/13010/24
Провадження № 1-кс/201/4529/2024
24 жовтня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003237 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000003237, внесеному до ЄРДР 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з повідомленням ГВ КР 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях отримано відомості щодо громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , користується мобільним телефоном НОМЕР_1 , на якому встановлений месенджер «Telegram», передає відомості щодо місць дислокації підрозділів та військової техніки ЗС України на території Покровського району, Донецької області громадянину України ОСОБА_6 , який є співробітником так званого «мвд лнр», тобто умисно вчиняє дії, направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.
В ході затримання ОСОБА_5 , 16.10.2024, в порядку ст. 615 КПК України, останнім було добровільно надано належний йому мобільний телефон марки Redmi моделі 9A з IMEI 1 - НОМЕР_2 та з IMEI 2 - НОМЕР_3 , зі встановленою сім-карткою абоненту «Lifecell» НОМЕР_4 .
Постановою слідчого від 16.10.2024 вищевказані предмети визнано речовими доказами, долучено до матеріалів даного кримінального провадження. та можуть бути використані, як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що згідно з ч. 5 ст. 237 КПК України, вилучена річ, що має значення для кримінального провадження, вважається тимчасово вилученим майном, яке в подальшому в ході розслідування може бути використаним як доказ вчиненого кримінального правопорушення, на вилучений 16.10.2024 в ході затримання мобільний телефон необхідно накласти арешт.
В даний час вищевказані предмети перебувають у службовому приміщенні СВ 2 управління (з дислокацією у АДРЕСА_2 .
Накладення арешту на зазначене майно надасть можливість запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У поданому клопотанні слідчий просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів.
Слідчий у судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив розглянути клопотання без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд даного клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз'яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).
Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна, виходячи з такого.
Розглядом вказаного клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000003237, внесеному до ЄРДР 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У ході затримання ОСОБА_5 , 16.10.2024, в порядку ст. 615 КПК України, останнім було добровільно надано належний йому мобільний телефон марки Redmi моделі 9A з IMEI 1 - НОМЕР_2 та з IMEI 2 - НОМЕР_3 , зі встановленою сім-карткою абоненту «Lifecell» НОМЕР_4 .
Постановою слідчого від 16.10.2024 вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22024050000003237, внесеному до ЄРДР 27.09.2024.
Слідчий просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя керується таким.
Відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом у справі, могло зберегти сліди злочину, а також може бути використаним слідчим як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і для запобігання його втрати або пошкодження є доцільним накласти на нього арешт.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 170, 171 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22024050000003237, внесеному до ЄРДР 27.09.2024, на майно, а саме на мобільний телефон марки Redmi моделі 9A з IMEI 1 - НОМЕР_2 та з IMEI 2 - НОМЕР_3 , зі встановленою сім-карткою абоненту «Lifecell» НОМЕР_4 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1