23 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 925/555/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Тіщенко А.А.,
відповідача - Беленкової В.В.,
приватного виконавця - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.) та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 (суддя Дорошенко М.В.) за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" на дії приватного виконавця Крайчинського С.С.
у справі №925/555/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут"
про стягнення 141 653 649,28 грн,
1.Короткий зміст обставин справи
1.1.Господарький суд Черкаської області рішенням від 20.09.2021 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" (далі також - ТОВ "Уманьгаз Збут") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі також - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") 125 533 918,29 грн основного боргу, 1 761 701,95 грн пені, 402 917,38 грн 3% річних, 1 044 889,09 грн інфляційних втрат, 12 910 222,57 грн штрафу та 794 500,00 грн судового збору.
1.2.Вказане рішення суду першої інстанції було оскаржено до апеляційного господарського суду.
1.3.У листопаді 2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача та відповідача надійшла заява, в якій сторони просили затвердити мирову угоду на стадії апеляційного провадження у справі №925/555/21 на умовах, зазначених в мировій угоді, та просили закрити провадження у справі на підставі частини другої статті 192, пункту 7 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК)
1.4.Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.12.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.07.2022) затвердив мирову угоду від 11.10.2021, укладену між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Уманьгаз Збут", в редакції, зазначеній у резолютивні частині цієї ухвали.
1.5.У березні 2023 року ТОВ "Уманьгаз Збут" звернулося до Господарського суду Черкаської області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича (далі - приватний виконавець) (з урахуванням заяви про уточнення (а.с.183-184, т.5), в якій просило:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 21.02.2023 про відкриття виконавчого провадження №71105504 з виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21;
- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця від 21.02.2023 про відкриття виконавчого провадження №71105504 з виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21;
- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 21.02.2023 про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №71105504;
- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №71105504;
- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 21.02.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №71105504;
- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця від 21.02.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №71105504;
- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 03.03.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №71105504;
- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця від 03.03.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №71105504.
1.6.В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Уманьгаз Збут" зазначило про безпідставність пред'явлення стягувачем до виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 про затвердження мирової угоди та, відповідно, відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження №71105504 на підставі цієї ухвали, оскільки затверджена судом мирова угода виконувалася боржником належним чином. Заява стягувача про початок примусового виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 містить недостовірні відомості про залишок непогашених боржником сум, включених до мирової угоди.
1.7.Господарський суд Черкаської області ухвалою від 09.05.2023 у справі №925/555/21, яку Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 19.07.2023, відмовив у задоволенні скарги ТОВ "Уманьгаз Збут" від 16.03.2023 на дії приватного виконавця Крайчинського С.С. у виконавчому провадженні №71105504.
1.8.Відмовляючи у задоволенні відповідної скарги боржника на дії приватного виконавця, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що, приймаючи на підставі заяви стягувача і ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 постанову про відкриття виконавчого провадження №71105504 та постанови про арешт коштів та майна боржника від 21.02.2023, від 03.03.2023, приватний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
1.9.Верховний Суд постановою від 12.10.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 у справі №925/555/21 скасував. Справу №925/555/21 в частині розгляду скарги ТОВ "Уманьгаз Збут" від 16.03.2023 на дії приватного виконавця направив на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
1.10.Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що останній не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.08.2018 у справі №914/2699/15, належним чином не встановив правової природи коштів у сумі 37 610 856,06 грн та не надав належної оцінки доводам ТОВ "Уманьгаз Збут" про те, що приватний виконавець не наділений повноваженнями встановлювати правомірність нарахування та стягнення штрафу, передбаченого пунктами мирової угоди за її невиконання, та визначати його суму за відсутності відповідного рішення про його стягнення, а отже, належним чином не дослідив правомірність/неправомірність дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №71105504 та, як наслідок, винесення постанов про арешт майна та коштів боржника.
1.11.За результатами нового розгляду Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.01.2024 залишив без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області 09.05.2023 у справі №925/555/21 про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Уманьгаз Збут" від 16.03.2023 на дії приватного виконавця Крайчинського С.С. у виконавчому провадженні №71105504.
1.12.Апеляційний суд вважав неприйнятними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.08.2018 у справі №914/2699/15, про неврахування яких апеляційному суду вказував й Верховний Суд, зокрема з огляду на прийняття такої постанови за інших обставин справи.
1.13.За висновками апеляційного суду, оскільки у справі №914/2699/15 мировою угодою не визначена, а отже, і не затверджена судом, сума штрафу за невиконання мирової угоди, яка, окрім того, залежить від суми наявної у боржника перед стягувачем заборгованості, державний виконавець при відкритті зазначеного виконавчого провадження вийшов за межі своїх повноважень, самостійно встановивши суму штрафу. Водночас у цій справі №925/555/21 мировою угодою затверджено, що у випадку повного або часткового нездійснення платежів згідно з графіком, визначеним мировою угодою, що дорівнює сумі двох місячних платежів, стягувач вправі звернутись до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для дострокового примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості за мировою угодою та має право на отримання від боржника штрафу у розмірі 37 610 856,06 грн. Тобто конкретно визначено суму штрафу, яка не залежить від залишку суми заборгованості боржника перед стягувачем та стягується як у випадку повного, так і у випадку частково нездійснення боржником платежів.
1.14.Відтак апеляційний суд виснував, що у цьому випадку приватний виконавець не вийшов за межі своїх повноважень, оскільки встановлення порушення умов мирової угоди при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження входить до повноважень державного/приватного виконавця.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших сторін
2.1.ТОВ "Уманьгаз Збут" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 у справі №925/555/21 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С.
2.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 11 та 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 230 та 233 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), статей 1 та 18 Закону України "Про виконавче провадження".
2.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) апеляційний суд не погодився з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.10.2023 у цій справі №925/555/21, щодо необхідності врахування при вирішенні даної справи висновку Верховного Суду, наведеного в постанові від 14.08.2018 у справі №914/2699/15 (щодо відсутності у державного/приватного виконавця повноважень при відкритті виконавчого провадження встановлювати факт порушення строків виконання зобов'язання за мировою угодою та стягувати штраф за її невиконання), та визнав неприйнятним посилання скаржника на цей висновок;
(2) після укладення та підписання сторонами мирової угоди остання набуває ознак правочину та є підставою виникнення прав та обов'язків для сторін, що її уклали, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 у справі №917/672/17;
(3) на підставі затвердженої у цій справі мирової угоди у ТОВ "Уманьгаз Збут" та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", зокрема, виникли нові грошові зобов'язання, адже при викладенні положень мирової угоди щодо погодження сплати залишку заборгованості та встановлення відповідальності у випадку повного або часткового нездійснення платежів згідно з вказаним у мировій угоді графіком, сторони виходили з її цивільно-правового (а не процесуально-правового) характеру як правочину, відповідно передбачений цією мировою угодою штраф є неустойкою в розумінні норм ЦК та ГК, а не додатковою обставиною для звернення стягувача до виконавця, як помилково вказав суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі;
(4) затвердження судом мирової угоди не змінило правового характеру мирової угоди як правочину в цивільно-правовому аспекті;
(5) чинне законодавство передбачає право боржника (у цивільно-правовому розумінні) на зменшення розміру неустойки за визначених у статті 551 ЦК та статті 233 ГК умов та у порядку, передбаченому цими нормами, проте, відповідне право боржник може реалізувати виключно у разі вирішення питання про примусове стягнення такої неустойки (штрафу) судовими органами шляхом ухвалення відповідного рішення суду, а не приватним виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження;
(6) при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2023 №71105504 приватний виконавець протиправно самостійно (замість суду) встановив наявність підстав для стягнення такої неустойки (порушення строків виконання відповідачем грошового зобов'язання за мировою угодою), а також визначив розмір такої неустойки, позбавивши боржника права на зменшення її розміру, яке передбачено статтею 551 ЦК та статтею 233 ГК, відповідно, безпідставно завищив розмір грошових коштів, які стягуються у цьому виконавчому провадженні.
2.4.ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
2.5.За твердженнями позивача:
(1) апеляційний суд, виконуючи вказівки Верховного Суду, детально встановив ким та у який спосіб визначено обсяг відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 37 610 856,06 грн, чи може бути у цьому випадку застосовано пункт 1 частини другої статті 11, частину третю статті 551 ЦК та частину першу статті 230, статтю 233 ГК;
(2) ухвала апеляційного суду про затвердження мирової угоди у цій справі є рішенням суду відповідно до статті 232 ГПК, відповідно міру відповідальності у вигляді суми штрафу у сумі 37 610 856, 06 грн можливо переглянути виключно в суді касаційної інстанції в порядку статей 25, 26, 232, 286, 287, 300 ГПК або в порядку статей 320-325 цього Кодексу за нововиявленими обставинами
(3) скаржник не врахував норми статті 192 ГПК, відповідно до яких у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору, якщо мирова угода не порушує права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб;
(4) укладення сторонами мирової угоди та її подальше затвердження судом підтверджує, що сторони домовились про встановлення нових умов, в тому числі й в частині стягнення штрафу у випадку невиконання боржником грошових зобов'язань, передбачених цією мировою угодою;
(5) строк виконання обов'язку щодо сплати штрафу настає разом з виникненням права на примусове виконання рішення суду;
(6) оскільки сторони погодили чітку суму штрафу, яку затвердив суд, у виконавця відсутні підстави ставити під сумнів таку суму.
3.Позиція Верховного Суду
3.1.Об'єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, яку апеляційний суд залишив без змін, про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Уманьгаз Збут" на дії приватного виконавця Крайчинського С.С.. вчинені на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у цій справі №925/555/21 про затвердження мирової угоди
3.2.Відповідно до частин першої-четвертої статті 192 ГПК мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
3.3.Статтею 193 ГПК передбачено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
3.4.Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
3.5.У частині першій статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" наведено вимоги до виконавчого документа та передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
3.6.Отже, якщо ухвала про затвердження мирової угоди містить всі необхідні дані, визначені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", тобто відповідає вимогам щодо форми та змісту виконавчого документа, то така ухвала є виконавчим документом в силу статті 3 вказаного Закону. Ухвала про затвердження мирової угоди як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством ознаки та відомості, зокрема щодо сум стягнення за виконавчим документом, строків сплати цих сум.
3.7.У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, затвердженої господарським судом, заінтересована сторона (стягувач) має право звернутися до державного/приватного виконавця із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.
3.8.Нормами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
3.9.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
3.10.Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
3.11.У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (частина сьома статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
3.12.Верховний суд неодноразово наголошував на тому, що на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано усі документи, відтак, якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі №908/309/21, від 21.12.2022 у справі №902/34/21, від 31.05.2023 у справі №910/6104/21.
3.13.Отже, встановивши, що пред'явлена до примусового виконання ухвала про затвердження мирової угоди, як виконавчий документ, відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме частині першій статті 4, якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, державний/приватний виконавець, діючи в межах наданих йому цим Законом повноважень, відкриває виконавче провадження, накладає арешт на кошти та майно боржника, а також вчиняє інші дії щодо примусового виконання відповідного виконавчого документа.
3.14.Як встановили суди попередніх інстанцій, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, який відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
3.15.За умовами затвердженої ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 мирової угоди боржник станом на 30.11.2022 включно повинен сплатити стягувачу 21 960 603,84 грн чергових щомісячних платежів згідно з графіком по 15 686 014,56 грн за кожний із чотирнадцяти місяців за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року, а також 794 500 грн судового збору, разом в сумі 22 755 103,84 грн.
3.16.Відповідно до реєстру здійснених боржником за мировою угодою у справі №925/555/21 платежів і копій платіжних документів боржник станом на 30.11.2022 сплатив стягувачу на виконання вказаної мирової угоди 20 781 989,35 грн.
3.17.У грудні 2022 та в січні 2023 боржник в порушення умов затвердженої мирової угоди у справі №925/555/21 не сплатив чергові платежі у розмірі 15 686 014,56 грн за кожний із цих двох місяців.
3.18.За період з 01.02.2023 по 20.02.2023 боржник сплатив стягувачу за мировою угодою у справі №925/555/21 ще 1 868 614,55 грн.
3.19.З огляду на нездійснення боржником передбачених графіком мирової угоди у справі №925/555/21 двох чергових платежів підряд, а саме за грудень 2022 і за січень 2023, на загальну суму 3 137 229,12 грн, стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. із заявою про початок примусового виконання мирової угоди на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду про її затвердження від 14.12.2021 у справі №925/555/21 щодо стягнення з боржника 72 234 883,99 грн основного боргу, 880 850,97 грн пені, 402 917,38 грн 3% річних, 1 044 889,09 грн інфляційних втрат, 6 455 111,29 грн штрафу та 37 610 856,06 грн штрафу за невиконання мирової угоди.
3.20.21.02.2023 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Крайчинський С.С. одержав заяву стягувача про початок примусового виконання мирової угоди.
3.21.Цього ж дня приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Крайчинський С.С. виніс постанови: про відкриття виконавчого провадження №71105504; про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №71105504; про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №71105504.
3.22.28.02.2023 ТОВ "Уманьгаз Збут" направило на адресу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. заяву №41 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадження №71105504 та зняття арешту з коштів та майна боржника, які накладено в межах виконавчого провадження №71105504, у зв'язку з тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.12.2022 №1662 боржника включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
3.23.Листом від 02.03.2023 №203 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Крайчинський С.С. повідомив боржника про відсутність правових підстав для зупинення виконавчого провадження №71105504, оскільки боржником не надано доказів того, що заборгованість, яка стягується згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 може бути врегульована на виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Також зазначив, що боржник не визначив, який саме механізм врегулювання заборгованості застосовується до основного боргу, та яким методом врегульовуються штрафні санкції з інфляційними втратами.
3.24.03.03.2023 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Крайчинський С.С. виніс ще одну постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №71105504.
3.25.З огляду на вказані обставини, суд першої інстанцій вважав, що передбачені затвердженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 мировою угодою обставини для звернення стягувача до виконавця за достроковим примусовим стягненням з боржника усієї суми залишку заборгованості за мировою угодою, а також штрафу за її невиконання у розмірі 37 610 856,06 грн, а саме - нездійснення боржником платежів згідно з графіком, визначеним мировою угодою, що дорівнює сумі двох місячних платежів, мають місце. Відповідно зазначив, що при винесенні зазначених постанов приватний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
3.26.Встановивши нездійснення боржником у цій справі згідно із графіком двох платежів в грудні 2022 року та в січні 2023 року, апеляційний суд також вважав, що приватний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження як на суму заборгованості, так і на суму штрафу у розмірі 37 610 856, 06 грн, оскільки зазначена сума затверджена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21, яка, як зазначалося вище, є виконавчим документом відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження".
3.27.При цьому апеляційний суд вважав неприйнятними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові 14.08.2018 у справі №914/2699/15, про неврахування яких апеляційному суду вказував й Верховний Суд, зокрема з огляду на прийняття такої постанови за інших обставин справи та зазначив, що встановлення порушення умов мирової угоди при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження входить до повноважень державного/приватного виконавця.
3.28.Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та в контекстів основних доводів скаржника зазначає таке.
3.29.В межах наданих Законом України "Про виконавче провадження" повноважень щодо примусового виконання судових рішень, в тому числі ухвали про затвердження мирової угоди, державний/приватний виконавець встановлює чи мало місце повне або часткове невиконання ухвали про затвердження мирової угоди як виконавчого документа, тобто наявність підстав для пред'явлення такого виконавчого документа до примусового виконання, що має наслідком відкриття виконавчого провадження, а також ступінь виконання боржником ухвали про затвердження мирової угоди як виконавчого документа, зокрема на підставі наданих як стягувачем, так і боржником документів, що кореспондує обов'язку стягувача, визначеному частиною третьою статті 26 вказаного Закону, зазначити у заяві про примусове виконання рішення суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати, а також обов'язку сторін, визначеному частиною третьою статті 19 цього Закону, невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
3.30.Уклавши мирову угоду та подавши її на затвердження суду, сторони погодили, що відповідна мирова угода після її затвердження судом (постановлення ухвали про затвердження цієї мирової угоди), якщо вона відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом, повне або часткове невиконання якого має наслідком пред'явлення його стягувачем для дострокового примусового виконання та сплату боржником сум стягнення за виконавчим документом.
3.31.Штраф у цьому випадку входить до суми стягнення за відповідним виконавчим документом - ухвалою про затвердження мирової угоди та підлягає примусовому стягненню у випадку повного або часткового невиконання ухвали про затвердження мирової угоди як виконавчого документа.
3.32.Отже, у випадку пред'явлення до виконання ухвали про затвердження мирової угоди, яка відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", відповідно є виконавчим документом, державний/приватний виконавець наділений повноваженнями відкрити виконавче провадження, накласти арешт та кошти та майно боржника в межах суми стягнення за цим виконавчим документом, до якої входить погоджений сторонами та затверджений судом штраф, який підлягає сплаті боржником (примусовому стягненню виконавцем) у випадку повного або часткового невиконання боржником мирової угоди як виконавчого документа.
3.33.Пред'явлення виконавчого документа до виконання саме і вимагає від державного/приватного виконавця перевірити ступінь виконання зобов'язання за мировою угодою як виконавчим документом, оскільки вимагають від нього в межах наданих йому повноважень перевірити наявність підстав для пред'явлення такого виконавчого документа до примусового виконання.
3.34.Перевіряючи такі підстави, виконавець встановлює як суму коштів, сплачених боржником, так і залишок несплаченої суми за виконавчим документом, що не свідчить про вихід його за межі наданих повноважень, оскільки перевірка настання строку для примусового виконання за виконавчим документом прямо вимагає від виконавця встановити дотримання боржником як строку виконання сплати суми боргу за виконавчим документом так і розмір боргу, який включає в себе штраф.
3.35.За таких обставин коли імператив сплати штрафу відповідно до умов затвердженої мирової угоди залежить від обставини наявності невиконання виконавчого документа на певну суму (а як зазначено, виконавець перевіряє яку суму коштів не сплачено за виконавчим документом) такий штраф становить суму стягнення за виконавчим документом, а звернення до суду з позовом про стягнення штрафу не вимагається.
3.36.Отже, відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на кошти та майно боржника за виконавчим документом - ухвалою про затвердження судом мирової угоди в частині, зокрема, стягнення штрафу, який за умовами затвердженої судом мирової угоди підлягає сплаті боржником у випадку невиконання мирової угоди (повного або часткового), не можна розцінювати як вихід за межі повноважень, про що помилково стверджує скаржник у своїй касаційній скарзі.
3.37.Посилання скаржника в цій частині на висновки Верховного Суду, викладені у постанові у справі №914/2699/15, Суд відхиляє, так як вважаючи за необхідне відступити від висновку щодо застосування правових норм, який було викладено у постанові Верховного Суду 14.08.2018 у справі №914/2699/15, Верховний Суд ухвалою від 29.05.2024 передав справу №925/555/21 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, проте, остання ухвалою від 03.09.2024 повернула цю справу №925/555/21 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, зазначивши про те, що правовідносини, в яких зроблені висновки Верховного Суду у постанові від 14.08.2018 у справі №914/2699/15, не є подібними до спірних правовідносин, які виникли між учасниками у цій справі за критерієм різного нормативного регулювання.
3.38.Доводи скаржника стосовно того, що чинне законодавство передбачає право боржника на зменшення розміру неустойки за визначених у статті 551 ЦК та статті 233 ГК умов та у порядку, передбаченому цими нормами, проте, відповідне право боржник може реалізувати виключно у разі вирішення питання про примусове стягнення такої неустойки (штрафу) судовими органами шляхом ухвалення відповідного рішення суду, а не приватним виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, Суд відхиляє, так як вже зазначалось у цій постанові штраф становить суму стягнення за виконавчим документом, а звернення до суду з позовом про стягнення штрафу не вимагається.
3.39.При цьому, в контексті цих доводів скаржника, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що припинення судового спору між сторонами у спосіб укладення мирової угоди, за умови його затвердження судом шляхом постановлення ухвали із закриттям провадження у справі, не передбачає права сторони змінювати правовідношення шляхом зобов'язання внесення змін до мирової угоди та виключає можливість у подальшому в судовому порядку змінювати мирову угоду шляхом ухвалення іншого судового рішення про внесення змін до раніше затвердженої мирової угоди. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №703/2714/19 та від 09.01.2024 у справі №908/1276/21 (908/921/22).
3.40.За таких обставин, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. щодо винесення постанови від 21.02.2023 про відкриття виконавчого провадження №71105504, а також для визнання недійсною і скасування цієї постанови. А відтак й про відсутність підстав для визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо винесення інших оскаржених постанов та для визнання недійсними і скасування цих постанов з підстав, вказаних у скарзі.
4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
4.1.Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).
4.3.Перевіривши постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі №925/555/21, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Уманьгаз Збут" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень чи зміни їх мотивувальної частини не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
5.Розподіл судових витрат
5.1.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" залишити без задоволення.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 у справі №925/555/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
О.Р. Кібенко