18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/969/24
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П.,
представники сторін
від позивача - Деледивка С.Г. - адвокат (в режимі відеоконференції),,
відповідача - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фірми "PHU Transagro Krzysztof Stawiarz"
до Фізичної особи - підприємця Кузьмич Вікторії Павлівни
про стягнення 45 000,00 PLN (польських злотих), що еквівалентно на дату подання позову 461 250 грн,
До Господарського суду Черкаської області звернулася з позовом фірма "PHU Transagro Krzysztof Stawiarz" (Zurawniki, 35, Lipniki, Poland, 27-540) до фізичної особи - підприємця Кузьмич Вікторії Павлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за укладеним в усній формі договором купівлі-продажу бувшого у вжитку вантажного напівпричепу ТІSVOL від 30.05.2023 у сумі 45 000,00 PLN (сорок п'ять тисяч польських злотих), що на дату подання позову 461 250 грн та понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати придбаного ним товару - вантажного напівпричепу ТІSVOL за укладеним між сторонами в усній формі договором купівлі-продажу.
Ухвалою від 05.08.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки; призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 17.09.2024.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 925/969/24 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, однак повідомлення не вручене відповідачу та повернуто до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою - вибув".
У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.09.2024 оголошено протокольно про перерву до 09.10.2024 для перевірки місцезнаходження відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З метою визначення місцезнаходження відповідача судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким адресою місцезнаходження фізичної особи - підприємця Кузьмич Вікторії Павлівни є АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судом з дотриманням вимог статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу про відкриття провадження у справі № 925/969/24, що вбачається за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.
Беручи до уваги, що ухвалу про відкриття провадження у справі № 925/969/24 було надіслано за належною адресою, повідомленою позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі, та повернуто підприємством зв'язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення спору по суті, не надав.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений господарським судом про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення розгляду справи по суті, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 925/969/24 надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю, судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати згідно з ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були, заслухавши позицію представника позивача, суд встановив таке.
30 травня 2023 року між фірмою "PHU Transagro Krzysztof Stawiarz" (надалі - позивач) та фізичною особою - підприємцем Кузьмич Вікторією Павлівною (надалі - відповідач) було укладено правочин - усний договір купівлі-продажу бувшого у вжитку вантажного напівпричепу ТІSVOL.
30 травня 2023 року позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 5/SТ (а.с.5) на оплату 45000,00 польських злотих за придбаний товар (напівпричепу ТІSVOL) з вказаним терміном оплати - до 13.06.2023.
В рахунку - фактурі зазначено дані продавця: фірма "PHU Transagro Krzysztof Stawiarz"
Адреса: Журавнікі 35 27-5-10 Ліпнік
ІПН: 8631402545
ПДВ ЄС: РБ8631402545
Банк: Акціонерне Товариство «Аліор Банк» Центральний Офіс
Рахунок: 68 2490 0005 0000 4530 5117 9065
Контакт: 603489222
Дані покупця : Вікторія Кузьмич
Адреса: вул. Черкаська, 46, с. Шелепухи, Черкаський район, Черкаська область, 19661, Україна
Спосіб оплати: переказ протягом 14 днів
Термін оплати: 13.06.2023
В позовній заяві позивач повідомив, що відповідач прийняв товар, але свої зобов'язання по оплаті у вказаний в рахунку термін (13.06.2023) не виконав, не оплатив придбаний товар, натомість 14.06.2023 вивіз товар з Польщі в Україну, що підтверджується митною декларацією (Комунікат ІЕ599, а.с. 9).
З митної декларації Комунікат ІЕ599 випливають такі відомості:
відправник - фірма "PHU Transagro Krzysztof Stawiarz" (Zurawniki, 35, Lipniki, Poland, 27-540),
одержувач - Кузьмич Вікторія (вул. Черкаська, 46, с. Шелепухи,)
статистична вартість : 45 000,00 PLN (польських злотих),
товар: напівпричіп бувший у вжитку ТІSVOL, VIN № VVGSAV34SBV007139, рік випуску 2011.
Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/14/362 - аз/05-2024-247-2024 від 23.07.2027 згідно даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів напівпричіп ТІSVOL, 2011 року випуску, 20.06.2023 був зареєстрований за гр. ОСОБА_1 .
З викладеного випливає, що сторонами укладено договір купівлі - продажу в спрощений спосіб. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов Договору стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.
Згідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Відповідно до ст. 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Згідно з визначенням, яке наведене у ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з купівлі - продажу товарів, на підставі укладеного між сторонами договору у спрощений спосіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 640 та ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Ч. 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ч. 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд встановив, що сторонами укладено договір купівлі - продажу у спрощений спосіб.
30 травня 2023 року позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 5/SТ (а.с.5) на оплату 45000,00 польських злотих за придбаний товар (напівпричепу ТІSVOL) з вказаним терміном оплати - до 13.06.2023.
З митної декларації Комунікат ІЕ599 випливають такі відомості:
відправник - фірмою "PHU Transagro Krzysztof Stawiarz" (Zurawniki, 35, Lipniki, Poland, 27-540),
одержувач - Кузьмич Вікторія (вул. Черкаська, 46, с. Шелепухи,)
статистична вартість : 45 000,00 PLN (польських злотих),
товар: напівпричіп бувший у вжитку ТІSVOL, VIN № VVGSAV34SBV007139, рік випуску 2011.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач прийняв товар, але свої зобов'язання по оплаті у вказаний в рахунку термін (13.06.2023) не виконав, не оплатив придбаний товар, натомість 14.06.2023 вивіз товар з Польщі в Україну, що підтверджується митною декларацією (Комунікат ІЕ599, а.с. 9).
Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/14/362 - аз/05-2024-247-2024 від 23.07.2027 згідно даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів напівпричіп ТІSVOL, 2011 року випуску, 20.06.2023 був зареєстрований за гр. ОСОБА_1 .
25.04.2024 представником позивача була направлена відповідачу Вимога про сплату заборгованості, однак згідно даних зазначених у трекінгу Укрпошти 04.05.2024 даний лист було повернуто за зворотною адресою з позначкою «Відсутність адресата за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем за отриманий товар не надав, доводів позивача не належним чином не спростував, обставин які б виключили можливість задовольнити позовні вимоги суду не надав.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кузьмич Вікторії Павлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фірми "PHU Transagro Krzysztof Stawiarz" (Zurawniki, 35, Lipniki, Poland, 27-540) заборгованість в розмірі 45 000,00 PLN (польських злотих), що еквівалентно на дату подання позову 461 250,00 грн, та 6918,75 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 24 жовтня 2024 року.
Суддя О.В. Чевгуз