ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.10.2024Справа № 910/10167/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/10167/24 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення грошових коштів
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач вважає, що внаслідок виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу (страхувальнику) за договором добровільного страхування наземного транспорту, він отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду (винуватця), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.
1.2. Відповідач заперечив проти позову.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 19.05.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «Scoda Kodiaq» державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 .
2.2. Згідно із постанови Деснянського районного суду м. Києва по справі №754/7215/23 від 20.06.2023 вище зазначена ДТП відбулася з вини водія транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
2.3. Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Scoda Kodiaq» державний номерний знак НОМЕР_1 .
2.4. Автомобіль «Scoda Kodiaq» державний номерний знак НОМЕР_1 був застрахований Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № УА/272235 від 15.02.2023.
2.5. Відповідно до рахунків СТО ТОВ «Авторесурс Київ» № АК-0002939 від 23.05.2023 на суму 194 937, 04 грн, №АК-0003377 від 14.07.2023 на суму 29 178, 37 грн, №АК-0003620 від 10.08.2023 на суму 29 670, 68 грн, АК-0004031 від 27.09.2023 на суму 3 067, 14 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Scoda Kodiaq» державний номерний знак НОМЕР_1 складає 256 853,23 грн.
2.6. Позивачем здійснено страхове відшкодування в розмірі 256 853,23 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8238 від 29.06.2023 на суму 194 937, 04 грн, №10122 від 27.07.2023 на суму 29 178, 37 грн, №11167 від 12.09.2023 на суму 29 670, 68 грн, №3410 від 26.10.2023 на суму 3 067, 14 грн.
2.7. Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/211488233, діючим станом на дату ДТП 19.05.2023.
2.8. Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160 000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.
2.9. З пояснень, викладених у позовній заяві вбачається, що 06.07.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією №4620 від 06.07.2023 про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування.
2.10. Також, у матеріалах справи наявні доповнення №5432 від 15.08.2023 до претензії №4620 від 06.07.2023, якими позивач просить відповідача здійснити виплату страхового відшкодування з урахуванням доплати, на користь АТ «СК «Країна» у розмірі 224 115, 37 грн (194 937, 04 + 29 178, 37).
2.11. Відповідач претензію розглянув та задовольнив її частково, сплативши позивачу 17.08.2023 40 567, 38 грн на підставі Акту № 49/71115/2.1.5.1 від 29.06.2023, що вбачається з виписки по рахунку НОМЕР_3 .
2.12. За розрахунком позивача, вартість матеріального збитку становить 119 432, 62 грн (160 000, 00 - 40 567, 38 грн).
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 119 432, 62 грн, 7 594, 46 грн інфляційних втрат, 2 949, 02 грн 3% річних та 29 287, 44 грн пені.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 22, 526, 530, 610, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, статті 9, 12, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 2, 27 Закону України «Про страхування».
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання покладеного на нього обов'язку щодо відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що:
- а ні позивачем, а ні потерпілим розрахунок вартості матеріального збитку, розрахунок зносу запчастин, товарознавче дослідження (експертиза) не замовлялися і не здійснювалися;
- величина страхового відшкодування визначалася на підставі рахунків, сформованих суб'єктом, яким виконувалися ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля. Однак останнє, у даному випадку, не є тим належним та допустимим доказом, яке б підтверджувало, що пошкодження, по відношенню яких здійснювався ремонт, виникли у наслідок ДТП, яка мала місце 19.05.2023 та є наслідком такої події;
- огляд пошкодженого транспортного засобу, за наслідками якого складено відповідний акт, проведено 23.05.2023 без участі відповідача;
- наявні механічні пошкодження транспортного засобу марки «Skoda Kodiaq» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримані 19.05.2023 та зафіксовані співробітниками національної поліції на місці ДТП, не відповідають тим пошкодженням, що зазначені у Акті огляду від 23.05.2023, а саме, що стосується пошкоджень подушок безпеки, пасків безпеки, багажного відсіку, тощо;
- позивачем в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної 19.05.2023 у наслідок ДТП транспортному засобу марки «Skoda Kodiaq» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено доплати на користь ТОВ «Авторесурс Київ»: 15.07.2023 у сумі 29 178,37 грн; 12.09.2023 у сумі 29 670,68 грн; 26.10.2023 у сумі 3 067,14 грн, які також у послідуючому претензійно пред'являлися ПрАТ «СК «ІнтерПоліс», як зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211488233;
- усі механічні пошкодження, технічні несправності, поломки, які ставалися протягом травня - жовтня 2023 року з транспортним засобом марки «Skoda Kodiaq» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховиком відносились до пошкоджень, нібито завданих 19.05.2023 внаслідок ДТП, без будь якого обґрунтування, належного, експертного підтвердження означеного;
- згідно з розрахунком № 9105, по даному страховому випадку сума страхового відшкодування визначена відповідачем у розмірі 40 567,38 грн, яку останнім сплачено на користь позивача 17.08.2023, а отже виконано виникле зобов'язання за договором обов'язкового страхування № ЕР-211488233;
- заява містить посилання про здійснення виплати страхового відшкодування на користь СТО - ТОВ «Авторесурс Київ». Також зазначено, що орієнтовний розмір збитку складає 3 500,00 грн.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи набув позивач прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
- Чи наявні підстави для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАБУТТЯ ПОЗИВАЧЕМ ПРАВ КРЕДИТОРА ТА РОЗМІР СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.
7.1. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
7.2. Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
7.3. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
7.4. Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
7.5. Матеріалами справи, зокрема, постановою Деснянського районного суду м. Києва по справі № 754/7215/23 від 20.06.2023 підтверджено вину водія транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19.05.2023.
7.6. Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
7.7. Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
7.8. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
7.9. За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
7.10. Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/211488233.
7.11. Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
7.12. Згідно із ч. 3 ст. 102 Закону України «Про страхування», у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
7.13. Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.14. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
7.15. На підставі статей 512, 514 ЦК України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
7.16. Згідно із положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
7.17. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
7.18. Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страхові акти на загальну суму 256 853, 23 грн (з урахуванням подальших доплат).
7.19. Позивачем здійснено страхове відшкодування в розмірі 256 853,23 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8238 від 29.06.2023 на суму 194 937, 04 грн, №10122 від 27.07.2023 на суму 29 178, 37 грн, №11167 від 12.09.2023 на суму 29 670, 68 грн, №3410 від 26.10.2023 на суму 3 067, 14 грн
7.20. Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
7.21. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
7.22. Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
7.23. Згідно із ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
7.24. У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
7.25. Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
7.26. З наявних у матеріалах справи доказів та пояснень сторін вбачається, що в межах річного строку з дати настання ДТП позивач звернувся до відповідача із претензією (з урахуванням доплати) про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування на загальну суму 224 115, 37 грн (194 937, 04 + 29 178, 37).
7.27. У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив отримання претензії щодо здійснення страхового відшкодування, проте без зазначення дати такого отримання.
7.28. В свою чергу, в межах річного строку, відповідач відреагував на претензію від 06.07.2024, розглянув та задовольнив її частково, сплативши позивачу 17.08.2023 40 567, 38 грн на підставі Акту № 49/71115/2.1.5.1 від 29.06.2023, що вбачається з виписки по рахунку НОМЕР_3.
7.29. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
7.30. Згідно п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
7.31. Відповідно до п. п. 7.38., 7.39. Методики значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.
7.32. Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2020 рік, а отже на момент ДТП у травні 2023 року строк його експлуатації не перевищував семи років, у зв'язку із чим коефіцієнт фізичного дорівнює - 0.
7.33. Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
7.34. Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
7.35. Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/211488233 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160 000,00 грн.
7.36. Сума страхового відшкодування щодо якої позивачем пред'явлались досудові претензії складає загалом 224 115, 37 грн (194 937, 04 + 29 178, 37), що перевищує встановлений ліміт відповідальності.
7.37. Матеріали справи містять докази часткового відшкодування відповідачем грошових коштів у розмірі 40 567, 38 грн.
7.38. За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 119 432, 62 грн (160 000, 00 - 40 567, 38 грн).
7.39. Стосовно доводів відповідача у відзиві на позов з приводу того, що рахунки, сформовані суб'єктом, яким виконувалися ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля, не є тим належним та допустимим доказом, який підтверджує, що пошкодження, по відношенню яких здійснювався ремонт, виникли у наслідок ДТП, яка мала місце 19.05.2023 та є наслідком такої події.
7.40. Так, розмір фактичних витрат підтверджується не звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків (наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17).
7.41. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
7.42. Відтак, реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
7.43. Таким чином, належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля «Scoda Kodiaq» державний номерний знак НОМЕР_1 є всі наявні у матеріалах справи рахунки СТО ТОВ «Авторесурс Київ» та платіжні інструкції, відповідно до яких загальна вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 256 853,23 грн. Вказані документи підтверджують фактичні витрати на ремонт транспортного засобу, а проведення оплати свідчить про прийняття робіт з ремонту пошкодженого транспортного засобу.
7.44. Доводи відповідача про невідповідність зазначеної потерпілим у повідомленні суми орієнтовного збитку (35 000, 00 грн) сумі фактично понесених витрат (256 853,23 грн), суд відхиляє, оскільки а ні потерпілий (страхувальник позивача), а ні працівники поліції, не є експертами у сфері автотоварознавства і не можуть визначати повний розмір збитку чи фіксувати усі, включно із прихованими, пошкодженнями транспортного засобу. У схемі ДТП зазначаються видимі пошкодження, що працівниками поліції і було зафіксовано.
7.45. Доводи відповідача про те, що його не було викликано для технічного огляду пошкодженого транспортного засобу, не є обґрунтованими, оскільки відповідач не навів об'єктивного підтвердження того, що відсутність його та/або його представника під час огляду пошкодженого під час ДТП автомобіля призвела до неправомірності наведених у актах огляду транспортного засобу SKODA KODIAQ, НОМЕР_1 та рахунках СТО розрахунків щодо визначення вартості відновлювального ремонту зазначеного автомобіля.
7.46 Таким чином, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів.
7.47. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
7.48. У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
7.49. Відповідач обставин викладених у позові не належними доказами не спростував.
7.50. Враховуючи вище встановлені обставини в сукупності, з огляду на приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 119 432, 62 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ та 3% РІЧНИХ.
8.1. Позивачем за несвоєчасну виплату страхового відшкодування нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ (ч. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») на суму 119 432, 62 грн за період з 05.10.2023 по 26.10.2023, 3 % річних на суму 119 432, 62 грн за період з 05.10.2023 по 31.07.2024, а також інфляційні втрати нараховані на суму 119 432, 62 грн за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року.
8.2. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
8.3. За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
8.4. Визначаючи дату прострочення виконання зобов'язань відповідачем, позивач посилається на ч. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
8.5. За твердженнями позивача, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди 06.07.2023, то відповідач повинен був здійснити виплату страхового відшкодування в порядку суброгації до 05.10.2023.
8.6. Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів подання позивачем заяви (претензії №71115) 06.07.2023. Відсутні будь які відмітки відповідача на тексті претензії про її прийняття, а також у матеріалах справи відсутні докази направлення такої претензії засобами поштового зв'язку. Саме лише зазначення у тексті претензії дати 06.07.2023 не свідчить про її подання такою датою. Вказана дата - є датою створення самого документу.
8.7. Також, враховуючи надані у відзиві пояснення відповідача та факт проведення відповідачем часткової оплати у розмірі 40 567, 38 грн, суд дійшов висновку що позивач дійсно подав, а відповідач дійсно отримав претензію в межах річного строку, проте з наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити точну дату такого отримання і вирахувати 90-денний строк зі спливом якого у відповідача виникає прострочення зобов'язань.
8.8. Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
8.9. За наявних обставин, суд не вбачає можливим здійснити власний обрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, перевірити його, та самостійно визначити дату початку нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідно до законодавства, зважаючи на відсутність потрібної для цього інформації - дати, з якої відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, з урахуванням 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
8.10. Суд зазначає, що саме лише здійснення обрахунку позивачем пені, інфляційних втрат та 3 % річних не є безумовною підставою визнання його обґрунтованим, оскільки при здійсненні відповідних розрахунків позивач повинен виходити з дати прострочення зобов'язання, тобто арифметичні розрахунки повинні бути обґрунтованими датою настання строку оплати.
8.11. Розрахунок не може ґрунтуватись на припущеннях.
8.12. Такими чином, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, що міститься в позовні заяві, не може бути перевірений та розрахований судом самостійно, оскільки, у ньому не відображено необхідної інформації.
8.13. Відтак, з огляду на те, що суд не може збирати докази за власною ініціативою, а в силу принципів господарського судочинства, зокрема і принцип змагальності, саме на сторону покладається обов'язок здійснити розрахунки, а також неможливість самостійного визначення та обґрунтування позовних вимог та їх розрахунків судом, замість позивача, оскільки саме на позивача вимогами процесу покладено такий обов'язок, заявлені позивачем до стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних - задоволенню не підлягають, оскільки з поданих позивачем доказів суду достеменно не відомо, коли у відповідача виникло прострочення зі сплати страхового відшкодування в порядку, визначеному ч. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
8.14. З наведеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 7 594, 46 грн інфляційних втрат, 2 949, 02 грн 3% річних, 29 287, 44 грн пені.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 119 432, 62 грн основного боргу.
9.2. В частині стягнення 7 594, 46 грн інфляційних втрат, 2 949, 02 грн 3% річних, 29 287, 44 грн пені суд відмовляє.
9.3. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
9.4. Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).
9.5. З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,71 грн покладаються на відповідача, в іншій частині 757,29 грн залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69, код ЄДРПОУ 19350062) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 29А, код ЄДРПОУ 20842474) 119 432, 62 грн страхового відшкодування та 2 270, 71 грн судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.10.2024.
Суддя Ігор Курдельчук