вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у розстроченні виконання рішення суду
25.10.2024м. ДніпроСправа № 904/5087/23
Суддя Красота О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду
У справі
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування
Представники:
від Позивача (Стягувача):
Семеняка С.В., дов. № 326/24 від 11.06.2024;
від Відповідача (Заявника, Боржника):
Войтович Л.В., ордер серія АА № 1442642 від 10.10.2024;
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" у рахунок погашення заборгованості за Договором банківського обслуговування, укладеного підписанням Заяви про приєднання/Угоди № СМDЕ-2619315, кошти у розмірі 83 859,47 грн., судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
02.10.2024 від представника Фізичної особи-підприємця Вапніка Ярослава Андрійовича - адвоката Войтович Людмили Василівни надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 17.09.2024 на один рік.
Ухвалою суду від 09.10.2024 відмовлено представнику Фізичної особи-підприємця Вапніка Ярослава Андрійовича - адвокату Войтович Людмилі Василівні у прийнятті заяви за № б/н від 02.10.2024 про розстрочення виконання рішення суду до розгляду.
10.10.2024 на виконання рішення судом видано наказ за № 904/5087/23.
14.10.2024 від Відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 17.09.2024 на один рік, а саме:
- першого числа першого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,96 грн.;
- першого числа другого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,96 грн.;
- першого числа третього місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,96 грн.;
- першого числа четвертого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,96 грн.;
- першого числа п'ятого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,96 грн.;
- першого числа шостого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,96 грн.;
- першого числа сьомого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,95 грн.;
- першого числа восьмого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,95 грн.;
- першого числа дев'ятого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,95 грн.;
- першого числа десятого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,95 грн.;
- першого числа одинадцятого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,95 грн.;
- першого числа дванадцятого місяця, який настає за місяцем, в якому винесено судове рішення про розстрочку виконання рішення - 7 211,95 грн.
Ухвалою суду від 16.10.2024 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 904/5087/23 у судовому засіданні на 25.10.2024 о 12:00 год.
21.10.2024 від Заявника (Відповідача) надійшла заява про участь у судовому засіданні 25.10.2024 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, Заявник (Відповідач) просив суд проводити всі інші судові засідання в режимі відеоконференції.
22.10.2024 від Позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 25.10.2024 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 23.10.2024 заяву Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; заяву Заявника (Відповідача) в частині проведення судового засідання 25.10.2024 о 12:00 год. за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 25.10.2024 о 12:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача та Заявника (Відповідача) з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Позивача (Стягувач) у судовому засіданні 25.10.2024 (в режимі відеоконференції) проти заяви про розстрочення виконання рішення суду заперечував та просив суд у її задоволенні відмовити.
Представник Відповідача (Заявник, Боржник) у судовому засіданні 25.10.2024 (в режимі відеоконференції) заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримав та просив суд її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду на підставі такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
За змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Із зазначеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
У зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми і національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача і боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатись законним та справедливим.
До того ж, у судових актах повинні бути наведені мотиви задоволення такої заяви про розстрочку з посиланням на відповідні документи. Натомість, посилання в судових актах лише на норми ст. 331 ГПК України не може слугувати обґрунтуванням вимоги.
Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача, а також дотримуватись розумно встановленого строку розстрочки.
Відповідач зазначає, що не має можливості виконати рішення суду одним платежем, а саме одночасно сплатити заборгованість у розмірі 83 859,47 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. у зв'язку із складним фінансовим становищем.
Водночас, посилання Відповідача на карантин, введений на території України з 12.03.2020, а також на воєнний стан, введений на території України з 24.02.2022, суд вважає безпідставними, оскільки Заяву про приєднання до Договору банківського обслуговування № СМDРЕ-2619315 підписано між Позивачем та Відповідачем 09.02.2023, тобто вже після настання вказаних обставин.
Отже, Відповідач, підписуючи Заяву про приєднання до Договору банківського обслуговування № СМDРЕ-2619315 09.02.2023, був обізнаний про запровадження на території України карантину та введення воєнного стану, у зв'язку з чим повинен був передбачити власні фінансові ризики, пов'язані з такими обставинами.
При цьому, Відповідач до цього часу не здійснив жодного (навіть часткового) платежу в погашення заборгованості за рішенням суду.
Вказані дії Відповідача у сукупності останніх фактично вказують на ознаки навмисного затягування ним погашення заборгованості за рішенням суду.
Враховуючи вищенаведені міжнародно-правові норми захисту порушених прав, вимоги національного законодавства, обставини справи, суд вважає, що заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст.ст. 232-235, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 904/5087/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 25.10.2024 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.І. Красота
Повна ухвала складена
25.10.2024