22 жовтня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021262060000546 від 21.12.2021 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 липня 2023 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з вищою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 липня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 4 119 (чотири тисячі сто дев'ятнадцять) грн.
Вирішено долю речових доказів.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 21.12.2021 р. біля 10:00 год, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Кадді» н/з
НОМЕР_1 : 713/707/22 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9
НП: 11-кп/822/14/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
RJA 92249 в напрямку м. Вижниця, порушив вимогу п. 12.3 та п. 12.4 ПДР та не врахував ту обставину, що дорога була засніжена з ожеледицею, внаслідок чого не вибрав безпечної швидкості, та допустився зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21102» н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , після чого здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_11 , який стояв біля власного автомобіля, припаркованого на узбіччі марки «Рено Дастер» н/з НОМЕР_3 , спричинивши ОСОБА_11 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить скасувати оскаржуваний вирок. Виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України закрити.
Сторона захисту вважає, що оскаржуваний вирок є незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, так як був ухвалений з недотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, норм матеріального права, на підставі не об'єктивно з'ясованих обставин, які не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та були помилково оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, згідно з якою, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Стверджує, що в матеріалах даного кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б прямо беззаперечно стверджували, що обвинувачений своїми діями вчинив саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України. при цьому судом не було досліджено та оголошено відомостей, що містяться у медичних документах, які лягли в основу висновку судово-медичної експертизи. Вони не визнавалися речовими доказами. Їх не відкривали стороні захисту. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що слідчим в передбаченому законом порядку було витребувано з медичного закладу чи отримано дозвіл слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які б були використані судовими експертами для проведення дослідження.
Зазначає, що висновок судової автотехнічної експертизи від 24.02.2022 р. № 19/126-22/1338-ІТ складався на підставі вибіркових та суперечливих даних, отриманих у наслідок проведення слідчих експериментів, з грубими порушеннями діючих методик і як наслідок став той факт, що і при механізмі ДТП, з показів водія ОСОБА_6 і при механізмі ДТП, з показів водія ОСОБА_10 , транспортні засоби у просторі не перетинаються. А тому не здобуто доказів того, що водієм автомобіля «Фольксваген Кадді» ОСОБА_6 не були виконані вимоги п. 12.3 та 12.4 ПДР і що саме ним були створені необхідні та достатні умови скоєння ДТП. При цьому, є неспростованим фактом, що саме водієм ОСОБА_10 , який не мав переваги у русі, під час виконання розвороту, були грубо недотримані вимоги п. 10.1, п. 11.3 ПДР та дорожньої розмітки 1.1, перетинати яку заборонено, що стало необхідною та достатньою умовою скоєння ДТП і такі невідповідності вимогам ПДР, перебувають у причинному зв'язку з нею.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг не надходило.
Однак надійшло заперечення від прокурора у провадженні - прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_12 на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , зі змісту якого вбачається, що прокурор просить в задоволенні вищевказаної апеляційної скарги сторони захисту відмовити, а оскаржуваний вирок, яким було визнано ОСОБА_6 винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на два роки із застосуванням ст. 75 КК України застосовано іспитовий строк на два роки - залишити без змін.
Потерпілий ОСОБА_11 , який будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, до апеляційного суду не з'явився та не повідомив суд про поважність причини його неявки, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає подальшому судовому розгляду апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її з підстав, у ній зазначених, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти апеляційної скарги, вважавши вирок районного суду законним та обґрунтованим, позицію представника потерпілого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_8 , який також заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважавши вирок районного суду законним та обґрунтованим, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів доходить такого.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття остаточного рішення у справі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , таких вимог не дотримався.
Із показань обвинуваченого в суді першої та апеляційної інстанції вбачається, що винуватість у вчиненні злочину він не визнав. Показав, що 21.12.21 він на своєму автомобілі марки Valkswagen Caddy їхав по вул. Гостинець в с. Банилів Вижницького району в напрямку з м. Вашківці в м. Вижницю зі швидкістю орієнтовно 60-70 км/год. В машині він їхав один. Була зима та йшов сніг. По цій дорозі він їздить 3-4 рази в день та зазначає, що знає, що в тій частині дороги суцільна лінія розмітки та там здійснювати поворот наліво або розворот заборонено. В цей час орієнтовно на відстані 300 метрів перед собою він побачив автомобіль марки «ВАЗ», який стояв напроти магазину «Тано» на зустрічній полосі руху (зліва від обвинуваченого по напрямку руху обвинуваченого). Зненацька цей автомобіль марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_10 почав здійснювати розворот та припарковуватись біля магазину «Тано». Цей маневр був неочікуваний для обвинуваченого, та обвинувачений почав вживати заходів для уникнення зіткнення та почав зміщуватись вправо від себе та почав гальмувати. Після цього автомобіль марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_10 вдарив автомобіль обвинуваченого марки Valkswagen Caddy в заднє ліве колесо, від чого автомобіль обвинуваченого кинуло вправо та він ударив автомобіль потерпілого ОСОБА_11 (Обвинувачений до зіткнення автомобіль потерпілого та самого потерпілого не бачив.) Після ДТП надав допомогу потерпілому ОСОБА_11 . В подальшому скинув на карточку потерпілого 5 000 грн. І був у потерпілого два рази в лікарні.
Після ДТП у автомобіля потерпілого була пошкоджена ліва задня дверка. Місце розташування осіб в момент ДТП - не пам'ятає. Вказував, що шини на автомобілі були нові. На момент ДТП його цивільна відповідальність застрахована не була.
Звернув увагу, що при здійсненні заходів щодо уникнення зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» під керуванням ОСОБА_10 він швидкість не збільшував. На його переконання ОСОБА_10 не повинен був здійснювати розворот на даному частку, оскільки там є суцільна лінія.
Обвинувачений раніше в ДТП не був. Раніше працював в правоохоронних органах слідчим, але ДТП не розслідував. Участь у слідчому експерименті приймав добровільно. Свідка ОСОБА_10 раніше не знав.
Свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав.
В судових дебатах уточнив, що безпосередньо перед моментом зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» різко натиснув на гальма та відчув при цьому стук.
Після ДТП одразу з викликав швидку допомогу.
Показання обвинуваченого районний суд оцінив, як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. При цьому поза увагою суду першої інстанції залишилось наступне.
Вважаючи винуватість ОСОБА_6 у вчиненні 21.12.2021 року злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведеною, суд першої інстанції посилався на докази - показання потерпілого ОСОБА_11 , свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , витяг з ЄРДР, протокол огляду місця ДТП від 21.12.2021 року, схему ДТП до протоколу ОМП від 21.12.2021 р., таблиці ілюстрації до протоколу ОПМ від 21.12.2021 р. по факту ДТП в с. Банилів Вижницького району, висновки медичного огляду щодо результатів огляду ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на стан сп'яніння, довідку КНП «Вижницька БЛІЛ» № 01-22/246 від 16.03.2022 р., довідку № 323 від 28.03.2022 р. ОКНП Чернівецька ЛШМД, висновок експерта № 12 від 09.03.2022 р., висновок експерта від 20.01.2022 р. № СЕ/126-22/68-ІТ, ілюстративні таблиці до висновку, висновок експерта від 19.01.2022 р. № СЕ/126-22/67-ІТ та ілюстративну таблицю до неї, протокол проведення слідчого експерименту від 11.02.2022 р., за участю свідка ОСОБА_6 , схему до слідчого експерименту від 11.02.2022 р., таблиці ілюстрації до слідчого експерименту від 11.02.2022 р., протоколом проведення слідчого експерименту від 11.02.2022 р., за участю свідка ОСОБА_10 , схему до слідчого експерименту від 11.02.2022 р., таблиці ілюстрації до слідчого експерименту від 11.02.2022 р., лист відповідь Служби автомобільних доріг від 07.11.2022 р. № 926, фото з перехрестя з місця ДТП.
Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуального рішення, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Аналізуючи висновок судово-медичної експертизи № 12 від 09.03.2022 року відносно потерпілого ОСОБА_11 , колегією суддів встановлено, що експертиза виконана з порушенням вимог чинного законодавства та існуючих методик, оскільки призначаючи проведення вищезазначеної експертизи слідчий, прокурор, суд мали б не тільки роз'яснити, але й забезпечити право підозрюваного, обвинуваченого на захист, а саме у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20, ч. 1 ст. 2, п. 2 ч. 3, ч. 5 ст. 42 КПК України, п. 2.13.2 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи.
Окрім цього, ч. 3 ст. 101 КПК України встановлено, що висновок експерта повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження.
Однак, в порушення вищевказаної норми експерт не проводив жодних досліджень, не знайомився з матеріалами кримінального провадження, не приймав участі в слідчих діях, а лише переписав у висновок експерта дані з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , що прямо суперечить вимогам безпосередності.
При цьому, слідчим та прокурором не було вжито заходів для забезпечення кримінального провадження, оскільки вони не зверталися з клопотанням до слідчого судді та у володільця шляхом тимчасового вилучення вилучити картку стаціонарного хворого ОСОБА_15 , оглянути її та долучити її до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу і відповідно до вимог закону, разом з ухвалою суду про призначення направити для проведення експертизи.
Крім цього, в матеріалах даного кримінального провадження відсутні дані медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , на яку експерт посилається, що з дослідженої ним медичної картки стаціонарного хворого вбачається зазначені ним в підсумках тілесні ушкодження.
Всупереч вимогам ст. 358 КПК України, судом не було досліджено та оголошено відомостей, які містяться у медичних документах, які лягли в основу висновку судово-медичної експертизи. Вони не визнавались речовими доказами, їх не відкривали стороні захисту.
Також неналежним доказом на думку судової колегії є слідчі експерименти від 11.02.2022 року за участі ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , оскільки їх було проведено при погодних умовах, які значно відрізняються від тих, які мали місце під час настання ДТП 21.12.2021 року, оскільки ДТП мала місце при засніженій проїзній частині дороги, ожеледиці, згідно довідки про погодні умови станом на 20-21 грудня 2021 року № 9924/04-13/547 від 07.11.2022 року, натомість слідчий експеримент був проведений при сухому дорожньому покритті, про що свідчить фото таблиця додана до протоколу огляду місця події та протоколу слідчого експерименту. Окрім цього, під час слідчого експерименту були задіяні автомобілі марки ВАЗ-2107 та ВАЗ НОМЕР_4 , натомість ДТП сталася за участю автомобілів ВАЗ-21102 та Volkswagen Caddy, які суттєво відрізняються своїми технічними характеристиками.
Що стосується висновку судової автотехнічної експертизи від 24.02.2022 року № СЕ-19/126-22/1338-ІТ, то колегія суддів вважає його неналежним доказом, оскільки вищевказаний висновок складався на підставі вибіркових та суперечливих даних, отриманих у наслідок проведення слідчих експериментів, з грубим порушенням діючих методик і як наслідок став той факт, що при механізмі ДТП, з показів водія ОСОБА_6 , і при механізмі ДТП, з показів водія ОСОБА_10 , транспортні засоби у просторі не перетинаються.
Висновок експертизи від 24.02.2022 року № СЕ-19/126-22/1338-ІТ виконаний на підставі необґрунтованих та суперечливих вихідних даних, з грубими порушеннями методики є упередженим, необ'єктивним та позбавлений доказового значення, що ніяким чином не сприяє встановленню істини у справі.
Районний суд зазначеним вище обставинам не дав належної оцінки, обмежившись лише формальною вказівкою про те, що надані стороною обвинувачення докази зібрані із дотриманням вимог закону.
Відсутність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується і висновком експерта за результатами проведення додаткової судової автотехнічної експертизи по матеріалам даного кримінального провадження від 09.09.2024 року № 4567-Е, яка була призначена ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23.10.2024 року, згідно змісту якої виходячи із вихідних даних отриманих під час слідчого експерименту з водієм ОСОБА_6 траєкторії руху автомобілів ВАЗ-21102 та «Volkswagen Caddy» не могли б перетнутися одномоментно та задані водіями ОСОБА_6 та ОСОБА_10 комплекс вихідних даних є технічно не спроможними. При наявних в матеріалах справи даних однією із причин настання даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповідності дій водія автомобіля «ВАЗ 21102» ОСОБА_10 вимогам п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення терміну дати дорогу), 2.3 (підпункт «б» та «д»), 10.1 та 10.4 ПДР України та вказані невідповідності перебувають у причинному зв'язку з фактом даної ДТП. При заданих вихідних даних, з технічної точки зору, діями водія автомобіля «ВАЗ 21102» ОСОБА_10 для водія автомобіля «Volkswagen Caddy» ОСОБА_6 , який рухався по головній дорозі та мав перевагу в русі, була створена небезпека для руху.
Самі по собі показання потерпілого ОСОБА_11 , свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , а також письмові докази, зокрема витяг з ЄРДР, протокол огляду місця ДТП від 21.12.2021 року, схема ДТП до протоколу ОМП від 21.12.2021 р., таблиці ілюстрації до протоколу ОПМ від 21.12.2021 р. по факту ДТП в с. Банилів Вижницького району, висновки медичного огляду щодо результатів огляду ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на стан сп'яніння, довідку КНП «Вижницька БЛІЛ» № 01-22/246 від 16.03.2022 р., довідку № 323 від 28.03.2022 р. ОКНП Чернівецька ЛШМД, на які послався суд першої інстанції у вироку, не можна визнати достатніми для доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, бо жоден з цих доказів як окремо, так і у їх сукупності не вказують на доведеність того, що обвинувачений в даній дорожній ситуації мав технічну можливість уникнути скоєння зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21102» під керуванням водія ОСОБА_10 шляхом своєчасного застосування гальмування.
Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, покладається на слідчого, прокурора.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 постановлений на недопустимих та недостатніх доказах, тобто з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування вироку. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і вичерпані можливість такі докази отримати, а тому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого слід задовольнити, вирок районного суду скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 417 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 284, 404, 405, 407, 409, 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , задовольнити.
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 липня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - скасувати та кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Витрати за проведення експертизи (т. 1 а. к. п. 107-115 висновок експерта від 20.01.2022 року СЕ19/126-22/68-ІТ (1 372 грн 96 коп.); а. к. п. 117-124 висновок експерта від 19.01.2022 року СЕ19/126-22/67-ІТ (1 372 грн 96 коп), а. к. п. 143-148 висновок експерта від 24.02.2022 року СЕ19/126-22/1338-ІТ (1 372 грн 96 коп.); т. 2 а. к. п. (висновок експерта від 09.09.2024 року № 4567-Е (13 252 грн 40 коп.) в загальній сумі 17 371 (сімнадцять тисяч триста сімдесят одна) грн 28 коп. віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- автомобіль марки «ВАЗ 2110» н/з НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_10 - залишити власнику ОСОБА_10
- автомобіль марки «Рено Дастер» н/з НОМЕР_3 , який передано на зберігання ОСОБА_11 - залишити власнику ОСОБА_11
- автомобіль марки «Volkswaggen Caddy» н/з НОМЕР_5 , який згідно постанови від 22.04.2022 старшого слідчого ОСОБА_16 знаходиться на зберіганні в АДРЕСА_3 - повернути ОСОБА_6
- 5 уламків, які упаковані у паперовий пакет НПУ, який згідно квитанції № 331 від 23.12.2021 передано на зберігання поліцейському Вижницького РВП ОСОБА_17 - знищити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя доповідач: Судді
____________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3