24 жовтня 2024 року м. Чернівці
справа № 717/640/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:Перепелюк І.Б., Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.
розглянувши клопотання про долучення доказів до матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та оплату додаткових витрат на дитину,
встановив:
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та оплату додаткових витрат на дитину.
11 жовтня 2024 року відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи звітів про здійснення відрахувань та виплат ОСОБА_2 , за період з грудня 2018 року по вересень 2024 року по сплаті аліментів.
Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.81, ч.1 ст. 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
В силу ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ч.ч.1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, відповідно до вимог ч.2 ст.77 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які випробовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в судді першої інстанції не заявляв клопотання про долучення до матеріалів справи звітів про здійснення відрахувань та виплат ОСОБА_2 за період з грудня 2018 року по вересень 2024 року по сплаті аліментів та не зазначив об'єктивних та поважних причин цього, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 365, 367 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
У задоволенні клопотанні ОСОБА_2 про долучення доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та оплату додаткових витрат на дитину - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
Н.Ю. Половінкіна