Провадження № 11-сс/821/394/24 Справа № 712/11873/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 жовтня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар учасники справи прокурор підозрюваний захисник ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 жовтня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, військовослужбовець за контрактом, у військовому званні - молодший сержант, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням в якому просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, з подальшим його утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 жовтня 2024 року клопотання слідчого задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03 грудня 2024 року, включно, без можливості внесення застави.
Строк застосування обраховується з моменту затримання, тобто з 05 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами. Інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного на даній стадії досудового розслідування.
Слідчим суддею враховано, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, захисник підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси та постановити нову, якою визначити, як альтернативний вид запобіжного заходу - заставу у розмірі, співрозмірному майновому та сімейному стану ОСОБА_7 , відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 зазначив, що сторона захисту звертала увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_7 перебував у гарячих точках на Донбасі, приймав активну участь у бойових діях, має статус УБД, а також має фізичні наслідки від цих бойових дій. Крім того, бажає знову повернутися до Збройних Сил України на передову, боротися із агресором та захищати Україну.
З показів самого підозрюваного ОСОБА_7 , після безпосередньої участі у боях на Донбасі, контузії та поранення у нього стався психологічний стрес та страх, тому він залишив самовільно свою військову частину, але постійно перебував з сім'єю по місцю реєстрації, а саме в АДРЕСА_1 та мав намір повернутися до лав ЗСУ.
Вказує, що слідчий суддя помилково відмовив в альтернативному запобіжному заході, оскільки суд має право не визначати розмір застави, і це не є обов'язком суду відповідно до ст. 183 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.06 року, ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права.
Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні «молодший сержант», діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , направився у невідомому напрямку та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього.
05.10.2024 року був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, в порядку, визначеному ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
06.10.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно положень ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
При розгляді клопотання слідчим суддею враховані, передбачені ст.ст. 178, 183 КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, а також дотримані вимоги ст. 194 КПК України, в тому числі й щодо встановлення доведеності прокурором обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу.
З метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених КПК України.
Крім того, як вірно зазначив слідчий суддя, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а тому, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Даних про те, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров'я чи з інших причин не може утримуватися під вартою в умовах Черкаського слідчого ізолятору, судом не встановлено.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту не навела достатніх підстав та не обґрунтувала доцільність застосування підозрюваному альтернативний вид запобіжного заходу - заставу у розмірі, співрозмірному майновому та сімейному стану ОСОБА_7 .
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є обґрунтованою та вмотивованою, правових підстав для скасування ухвали слідчого судді не має.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: