Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/435/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Петров Р. І.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
24.10.2024 року. м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., за участі секретаря судового засідання Забуранної Д.Р., особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Шалиги Є.С. розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.07.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.07.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що 26.06.2024, о 12-28 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 , по вул. Холодноярській, 1 в м. Кропивницькому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 503 від 26.06.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки повторно протягом року скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду захисник особи щодо якої складено протокол - адвокат Шалига Є.С. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати її, як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вказує на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , якому не було відомо про час та місце розгляду справи, оскільки будь-які сповіщення ним не отримувалися.
Вказує і на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду працівниками поліції на місці на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» та у зв'язку з цим був доставлений до медичного закладу, де оглядався лікарем ОСОБА_2 , якою складено висновок № 503 від 26.06.2024 про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. У той же час в постанові суду не зазначені результати огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я, а саме який вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 встановлений закладом охорони здоров'я. За твердженням ОСОБА_1 , який наполягав на проведенні дослідження крові, результат тесту склав близько 0,4 проміле.
Вказує і на те, що статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Україною, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, та у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
У постанові суду не зазначено зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , як і не зазначено результат тесту в закладі охорони здоров'я. З урахуванням встановленої мінімальної межі кількісного показника концентрації алкоголю в організмі правопорушника, як національним, так і міжнародним законодавством, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
Вказує і на те, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, а тому він в розумінні Правил дорожнього руху і відповідно ст. 130 КУпАП, водієм не являється, і покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до нього не могло бути застосоване.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та з оскарженої постанови суду, розгляд справи у суді першої інстанції 23.07.2024 відбувся у відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 . З клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду вбачається, що копію постанови суду ОСОБА_1 отримав лише 05.08.2024 (а.с.24, 27), тому просив врахувати, що для нього останній день строку припав на 15.08.2024. Апеляційну скаргу захисник, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до місцевого суду 13.08.2024 (а.с.26), а тому слід вважати, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду пропущено особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, з поважних на те причин, а тому строк на подання апеляційної скарги необхідно йому поновити.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Шалиги Є.С., які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши долучений до протоколу відеозапис вказаної події та перевіривши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом; та лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 744095 від 26.06.2024 (а.с.3), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 503 від 26.06.2024 (а.с.8), постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.11.2023, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дата набрання постановою законної сили є 22.12.2023 (а.с.18-19, 20-21), відеозаписом з місця події від 26.06.2024 (а.с.14).
Допитаний в апеляційному суду особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що він нічого не пив і у нього не могло бути алкогольного сп'яніння. Не розуміє чого він погодився проїхати та пройти огляд на стан сп'яніння. Зазначені у протоколі дата та час, 26.06.2024 о 12.28 год., а також місце вчинення адміністративного правопорушення в м. Кропивницькому по вул. Холодноярській, повністю відповідає. Він на місці продував прилад та з результатом він був не згоден, скільки саме проміль він вже не пам'ятає. Він був адекватний, вийшов з дому щоб показати людям автомобіль. Його відвезли в лікарню, там теж продував прилад, результати теж не пам'ятає, але він був точно невеликий. Він не був у стані алкогольного сп'яніння. Лікарі не взяли у нього кров на дослідження, щоб визначити чи перебуває він у стані сп'яніння чи ні. Протокол складали у його присутності, але він відмовився його підписувати.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 744095 від 26.06.2024, водій ОСОБА_1 26.06.2024 о 12-28 год. керував автомобілем «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 , по вул. Холодноярській, 1 в м. Кропивницькому в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 503 від 26.06.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки повторно протягом року скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.3)
Результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager (тест № 2641 від 26.06.2024), відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, показники становили 1,01 ‰, з яким водій не погодився. (а.с.5)
Згідно висновку лікаря КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» № 503 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.06.2024, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. (а.с.8)
З долученого до матеріалів цієї справи відеозапису, яки було перевірено судом апеляційної інстанції на дійсність процедури фіксації огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та її відповідність вимогам закону, встановлено, зокрема, факт зупинки транспортного засобу, «Ford Focus», д/н НОМЕР_2 . Підійшовши до транспортного засобу, працівниками поліції виявлено, що водійське місце було порожнім, при цьому в середині автомобіля перебувало три особи, в тому числі і ОСОБА_1 , який вийшовши з автомобіля не заперечив, що саме він керував вищевказаним транспортним засобом. Факт керування ОСОБА_1 , автомобілем підтвердили і пасажири. Після цього працівники поліції, висловили водієві ОСОБА_1 , підозру щодо його перебування в стані алкогольного сп'яніння, зазначивши, що вбачають у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та почервоніння обличчя, та запропонували ОСОБА_1 , пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що він погодився. Пройшовши огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», ОСОБА_1 , не погодився з його результатами, що склали 1,01 проміле. У зв'язку з чим, працівник поліції запропонував водієві пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я та роз'яснив йому процедуру проходження огляду, на що водій погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду. У закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 запропоновано пройти медичний огляд за допомогою приладу Драгер, та показано останньому, щоб він впевнився в його цілісності. Лікар повідомляє ОСОБА_1 , що медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться за допомогою приладу Драгер, на що останній погоджується пройти. О 13:27 год. ОСОБА_1 продув Драгер, результат показав 0,91 проміле. О 13:47 год. ОСОБА_1 знову продув прилад Драгер, результат якого склав 0,58 проміле. У ході спілкування водій ОСОБА_1 повідомив, що він ще зранку спожив лише два бокали пива, а тому не може бути в стані алкогольного сп'яніння.З висновком лікаря КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» № 503 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.06.2024, водій ОСОБА_1 був не згоден та відмовився від підпису. У подальшому, працівниками поліції складено адміністративний протокол стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повторно протягом року. (а.с.14)
Також, як вбачається з постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.11.2023 водій ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дата набрання постановою суду законної сили 22.12.2023. (а.с.18-19, 20-21)
Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.
Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв'язку судом першої інстанції доказами підтверджено, що ОСОБА_1 повторно протягом року порушено п. 2.9 «а» ПДР України, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції немає підстав.
Що стосується твердження захисника про те, що національним законодавством не передбачено максимального рівня вмісту алкоголю у крові та у повітрі, що видихається, у зв'язку з чим просить застосувати положення Віденської Конвенції про дорожній рух та закрити провадження по даній справі, оскільки винуватість ОСОБА_1 є недоведеною поза розумним сумнівом, апеляційний суду зауважує наступне.
Так, у ст. 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
У даному випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів конвенції, настає алкогольне сп'яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25‰ у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0,2 ‰.
Разом з тим, згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 503 від 26.06.2024, лікар двічі проводив огляд за допомогою алкотестера і показники цього приладу були у першому випадку 0,91 проміле, а повторно через 20 хв. - 0,58 проміле, що не є нижчим за норму зазначену у Віденської Конвенції про дорожній рух.
До того ж, відповідно до вимог Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння лікарем встановлюється діагноз (п. 15 Розділу ІІІ Інструкції). В той же час нормативно-правові акти не вимагають зазначення кількості проміле у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу є доводи апелянта, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, а тому він у розумінні Правил дорожнього руху і відповідно ст. 130 КУпАП, водієм не являється, і покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до нього не могло бути застосоване.
З відеозапису місця події вбачається, що ОСОБА_1 стверджував, що посвідчення водія у нього є, але він їх забув вдома.
Разом з тим апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у порушника посвідчення водія не є реабілітуючою обставиною при накладенні адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, яка не передбачає альтернативної відповідальності за вчинення такого правопорушення.
Тобто, відсутність у порушника посвідчення водія не може бути підставою його не відповідальності в межах санкції ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду підхід щодо неможливості призначення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету адміністративного стягнення.
Посилання стороною захисту на іншу постанову апеляційного суду, якою було виключено з мотивувальної та резолютивної частини постанови суду першої інстанції посилання про застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, не має преюдиційного значення.
Згідно сукупності досліджених доказів, судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, - а саме повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою.
Врахувавши вказані обставини місцевий суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративне правопорушення, а тому не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду.
Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст. 294 ч. 8 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити захиснику особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - адвокату Шалигі Є.С. строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.07.2024 винесеної стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Шалиги Є.С. - залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Ремез П.М.