Житомирський апеляційний суд
Справа №292/363/24 Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
24 жовтня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 292/363/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 24 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Гуц О.В. у селищі Пулини,
У квітні 2024 року Акціонерне Товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент Банк», Товариство, Банк, Позивач) звернулось з даним позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 24 березня 2021 року станом на 07 березня 2024 року у розмірі 36 045,86 грн., яка складається з: 29 998,11 грн - заборгованість за кредитом, 6047,75 грн - заборгованість за відсотками, а також судові витрати.
Позов мотивувався тим, що 24 березня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви ОСОБА_1 ініціювала встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Їй надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано кредитну картку.
ОСОБА_1 підтвердила свою згоду, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір.
Банк свої зобов'язання за Договором та Угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти. Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим станом на 07 березня 2024 року у неї утворилась заборгованість на загальну суму 36 045,86 грн та складається із: 29 998,11 грн - заборгованість за кредитом та 6047, 75 грн - заборгованість за відсотками.
Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 24 червня 2024 року позов задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24 березня 2021 року у розмірі 23 360,50 грн., а в іншій частині відмовлено та вирішено питання судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі, Банк просить його в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 в Анкеті-заяві підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язувалася в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувалась кредитом, значить ознайомилась з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.
Посилання на постанову Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів жодним чином не обґрунтовано, оскільки у справі №342/180/17 були інші правовідносини, зокрема, коли Тарифи Банку не було підписано боржником.
У даному ж випадку до матеріалів справи додано не тільки тарифи із сайту Банку, а також Паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі умови кредитування, строки, процентна ставка, тощо.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 26 липня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статтею 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 березня 2021 року ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до якої до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» (в тому числі з правами та обов'язками), Тарифами та їй надана повна інформація про фінансові послуги. Також вона підтвердила, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с.11).
Крім того, 24 березня 2021 року відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», згідно якого сума/ліміт кредиту становить до 200 000 грн, строк кредитування - 240 місяців з правом автоматичного продовження. Кредитні кошти надаються споживачеві шляхом кредитування рахунку на споживчі потреби у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитодавця на підставі договору про споживчий кредит. Пільгова процентна ставка: 0,000001%. Пільговий період - до 62 днів. Базова процентна ставка: 3,4 % на місяць, 40,8 % річних, реальна річна процента ставка - 49,34%, тип процентної ставки -фіксована. Даний паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачкою шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (а.с.12).
Як вбачається з матеріалів справи до кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» (а.с.27-33) та Тарифи по картці «Зелена» (а.с.34-35).
Згідно наданої позивачем копії довідки за картами на підставі укладеного договору ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком дії до жовтня місяця 2027 року (а.с.24).
Як вбачається із копії довідки за лімітами відповідачці від 24 березня 2021 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 1900 грн; 24 березня 2021 року кредитним ліміт за ініціативою банку збільшено до 1900 грн; 17 січня 2022 року кредитний ліміт за ініціативою банку збільшено до 4000 грн; 25 листопада 2022 року кредитний ліміт за ініціативою банку зменшено до 2750 грн; 07 квітня 2023 року кредитний ліміт за ініціативою банку збільшено до 4000 грн; 07 липня 2023 року кредитний ліміт за ініціативою банку збільшено до 20000 грн; 10 серпня 2023 року кредитний ліміт за ініціативою банку збільшено до 30000 грн.(а.с.25).
Згідно виписки по картці ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості за договором б/н від 24 березня 2021 року у користуванні останньої перебувала кредитна картка. 12 жовтня 2023 року відповідачка внесла на рахунок АТ «Акцент-Банк» грошові кошти в сумі 800 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Будь-яких інших сплат відповідачка за кредитним договором не здійснювала. Станом на 07 березня 2024 року її заборгованість за вказаним кредитним договором становить 36045 грн 86 коп, із них: - 29 998,11 грн- заборгованість за кредитом та 6 047, 75 грн - заборгованість за відсотками (а.с.8-10, 13-23).
Разом з тим, відмовляючи в задоволенні решти позовних, суд першої інстанції дійшов висновку, що АТ «Акцент-Банк» не надано належних та допустимих доказів погодження з позичальником умов щодо розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а тому відмовив в задоволенні цих позовних вимог з підстав їх недоведеності та необґрунтованості. При цьому, суд вважав, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в Акцент-Банку не містять підпису відповідача, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника та, відповідно, чи брав він на себе зобов'язання зі сплати саме такого, який зазначено в Умовах, розміру відсотків, а тому дійшов висновку, що вказані Умови та Правила не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору № б/н від 24 березня 2021 року.
Колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зроблено висновок, про те що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За приписами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статей 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
До анкети-заяви, підписаної відповідачкою, банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» за типами кредитного продукту: картка «Універсальна», «Універсальна Gold» та картка «Зелена».
Також додано Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщений на сайті https:// a-bank.com.ua/terms/) в розділі «Умови та правила».
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах (порядку їх нарахування).
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Посилання банку на підписаний відповідачкою паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними коштами.
Як зазначалось вище, анкета-заява не містить домовленості сторін про сплату відсотків, інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику, яку саме банківську картку отримує ОСОБА_1 та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
В той час як Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» містить інформацію щодо трьох карток: «Універсальна», «Універсальна Gold» та картка «Зелена».
Зі змісту даного паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за двома кредитними картками та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції не спростовує.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Таку правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного суду від 23 травня 2022 року справа №393/126/20 (провадження №61-14545сво20).
Якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, Банк має право на стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_1 лише фактично отриманої суми кредитних коштів, тобто заборгованість за тілом кредиту у розмірі 23 360,50 грн.
Доводи апелянта про те, що відповідачка особистим підписом у анкеті-заяві висловила свою згоду з формою договору та його умовами, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені посилання апелянта не відповідають змісту анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку дату вони були чинні. Відсутність підпису відповідачки на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. При цьому, із наданої позивачем копії Анкети-заяви не можна зробити висновок, на які саме умови та тарифи обслуговування карти, запропонованих банком, погодився відповідач.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Відтак, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення про відмову у задоволенні позову, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені у скарзі, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.
Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
За приписами частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, немає.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення, а рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 24 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Судді