Провадження № 33/803/2254/24 Справа № 211/816/23 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
24 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
апеляційну скаргу захисника Чепурнова В.І., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , на постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп., -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року встановлено, що 27 січня 2023 року о 01-38 годині в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Літке, навпроти будинку 42А, гр. ОСОБА_2 керував транспортним засобом Renault Clio Symbol д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану наркотичного сп'яніння водій відмовився. БК 475630
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник Чепурнов В.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року відносно ОСОБА_2 . В обґрунтування зазначає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_2 без належного його повідомлення. Копію постанови не отримував, а дізнався про її існування лише 22 серпня 2024 року після ознайомлення з матеріалами справи.
Також, в апеляційній скарзі захисник Чепурнов В.І. просить постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржена постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Вважає, що суд 1-ї інстанції передчасно виснував, що ОСОБА_2 самостійно не пройшов огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Позиції сторін в суді :
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник Чепурнов В.І. в судовому засіданні просили апеляційну скаргу захисника задовольнити з підстав, наведених в ній.
Висновки суду:
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника Чепурнова В.І., дослідивши матеріали справи та долучений до справи відеозапис, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга захисника підлягають задоволенню за таких підстав:
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 19 січня 2024 року за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника, а матеріали справи не містять доказів про належне вручення оскарженої постанови суду першої інстанції ні особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ні його захиснику Чепурнову В.І., а також ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів даної справи, суд першої інстанції хоча і надсилав судові повістки та смс-повідомлення про місце, день та час судового розгляду ОСОБА_2 , проте матеріали справи не містять будь-яких викликів та повідомлень на адресу ОСОБА_2 на день розгляду даної справи - 19 січня 2024 року.
Апеляційний суд звертає увагу, що участь особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні є важливою гарантією дотримання прав останньої.
З урахуванням положень абз. 7 пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Таким чином, судом 1-ї інстанції було порушено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на безпосередню участь у судовому процесі, не забезпечено його право скористатися своїми процесуальними та конституційними правами на доступ до правосуддя, реалізувати в суді свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, тобто фактично був позбавлений права на захист, а в решті й на справедливий суд, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин доводи апеляційної скарги в цій частині про скасування постанови судді внаслідок істотного порушення процесуальних норм є слушними та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явниким ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану наркотичного сп?яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовано на БК 475630.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді не дотримався зазначених вимог закону танеобґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «Renault Clio Symbol», д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції під час дії комендантської години. На законну вимогу працівника поліції ОСОБА_2 протягом всього часу спілкування з працівниками поліції не виказав прямої та чіткої відмови від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Разом з тим, з відеозапису, долученого до матеріалів справи (Clip-4, починаючи з 0:02:50), вбачається, що працівником поліції після складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , водію було роз'яснено, що він може самостійно пройти огляд в медичному закладі охорони здоров'я протягом двох годин з моменту підписання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто починаючи з моменту часу, що становив 2 год. 51 хв. 27 січня 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом на підтвердження доводів апеляційної скарги додано Висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 257, виданого Комунальним підприємством «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» від 27 січня 2023 року о 04 год. 00 хв. (а.с. 44), з якого вбачається, що у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено.
Отже, водій ОСОБА_2 , з урахуванням роз'яснення працівника поліції щодо можливості самостійного проходження огляду на встановлення стану сп'яніння в медичній установі протягом двох годин з моменту підписання протоколу, виконав такі дії та пройшов огляд в медичному закладі. Висновок спростовує твердження протоколу про адміністративне правопорушення про наявність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, відповідно у працівників поліції не було законних підстав для висунення йому вимоги проходження огляду на стан сп'яніння.
Разом з тим, працівником поліції при складанні адміністративного протоколу було порушено вимоги п. 9 Розділу ІІ Інструкції, яким встановлено, що саме доставка поліцейським водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я забезпечує достовірність результатів огляду.
Крім того, суд погоджується з доводами апелянта, що із переглянутого відеозапису не можливо встановити, що ОСОБА_2 чітко висловив відмову від проходження огляду щодо встановлення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі. Натомість встановлено порушення працівниками поліції при оформленні матеріалів адміністративного матеріалу, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП, тягне недійсність такого огляду.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Отже, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді? встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Чепурнова В.І. підлягає задоволенню, постанова судді 1-ї інстанції - скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику Чепурнову В.І., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника Чепурнова В.І., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , задовольнити.
Постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин