Провадження № 33/803/2569/24 Справа № 202/11053/24 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
23 жовтня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., за участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іванової А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Іванової А.В. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами строком на 1 рік.
При обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові, 22 серпня 2024 року о 11 годині 15 хвилин в м. Дніпрі по Старочумацька 6б, склад 18-19, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався в безпечності в безпечності руху та не звернувся до інших осіб за допомогою, та здійснив зіткнення з транспортним засобом Tesla д.н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті вказує, що при призначенні стягнення, судом першої інстанції не було враховано, що він повністю визнав провину та щиро розкаявся у скоєному, до адміністративної відповідальності притягується вперше, одружений, утримує неповнолітню дитину та є єдиним годувальником у родині. Крім того, ОСОБА_1 неофіційно працює водієм, а отже позбавлення права керування позбавить його єдиного джерела доходу.
Вислухавши адвоката Іванову А.В., яка підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити та надала суду копію актового запису про народження ОСОБА_2 , вивчивши та перевіривши надані матеріали і апеляційні доводи, приходжу до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.
Оскільки в апеляції не оспорюється доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та правильність кваліфікації його дій, інші учасники апеляцій не надавали, тому дані обставини апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Одним із видів покарань, у розумінні ЄСПЛ, є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, судом при визначенні виду адміністративного стягнення не з'ясовано та не враховано в сукупності всі обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, у скоєному розкаявся, має міцні соціальні зв'язки та утримує неповнолітню доньку, працює неофіційно водієм та даний вид заробітку є єдиним джерелом доходу його сім'ї.
Крім того, враховується, що згідно схеми огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль потерпілого отримав незначні механічні пошкодження лакофарбового покриття, також враховується що цивільно-правова відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності застрахована.
Приймається, також до уваги, що позбавлення ОСОБА_1 спеціального права на керування транспортними засобами значно погіршить уклад його життя та можливість отримання ним доходу для утримання сім'ї.
Таким чином, зазначені вище обставини судом належним чином не з'ясовані, що призвело до передчасного висновку щодо застосування найсуворішого стягнення.
Враховуючи вищезазначене, вважаю можливим змінити накладене адміністративне стягнення на більш м'яке у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
З огляду на разом наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді зміні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Іванової А.В., - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко