Справа № 417/8250/19
Провадження № 1-в/0186/93/24
24 жовтня 2024 року м. Шахтарське
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в.о. начальника сектору №12 філії Державна установа «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 , відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кучярівка, Марківського району, Луганської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-17.07.2012 року Марківським районним судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
-11.12.2013 року Біловодським районним судом за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі;
-23.04.2019 року Марківським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання,
В.о. начальника сектору №12 філії Державна установа «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 подала суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що розпорядження та вирок у відношенні ОСОБА_4 30.05.2019 року було отримано Марківським РС.
08.08.2019 року під час перебування на обліку у Марківському РС стосовно засудженого ОСОБА_4 , провідним інспектором Марківського районного сектору було надіслано матеріали до Марківського районного суду Луганської області для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання. Ухвалою суду від 16.09.2019 року у задоволенні клопотання було відмовлено.
26.09.2019 року засуджений ОСОБА_4 повідомив, що змінив місце проживання у зв'язку з чим звернувся з заявою передати особову справу для виконання за територіальністю до Біловодського району.
09.10.2019 року особова справа ОСОБА_4 була отримана Старобільським РС №4 для виконання по територіальності.
15.10.2019 року засуджений ОСОБА_4 прибув до Старобільського РС №4, був ознайомлений з правами засудженого, з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, та з покладеними на нього обов'язками за Кримінально-виконавчим кодексом України, за Законом України «Про пробацію» та за вироком суду, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Також засуджений ознайомлений про відповідальність, передбачену ст.166 КВК України, за невиконання встановлених обов'язків та систематичне притягнення до адміністративної відповідальності, за результатами бесіди засуджений надав підписку та пояснення.
У той же день, засудженому була встановлена періодичність явки до Старобільського РС №4 для реєстрації, а саме:1-й та 3-й вівторок кожного місяця.
Серед іншого засуджений під підпис був ознайомлений з тим, що поважною причиною неявки до органу пробації є обставини, що фактично унеможливлюють прибуття суб'єкта пробації, та які документально підтверджені. Також засудженому роз'яснено, що у випадку, коли день явки на реєстрацію припадає на святковий день, з'являтися необхідно в наступний після святкового робочий день.
30.06.2020 року у Марківському районному суді розглядалось кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Справу було закрито у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
07.07.2020 року ОСОБА_4 звернувся з письмовою заявою з проханням змінити частоту днів явки для реєстрації, оскільки на той час мав постійну роботу і було складно відлучатися від роботи, виконував обов'язки, покладені на нього судом і законом та до адміністративної відповідальності за період обліку у Старобільському РС № 4 не притягався, нового злочину не вчинив. Того ж дня, засудженому ОСОБА_4 винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та днем явки призначено 1-й вівторок кожного місяця. Постанова засудженому була оголошена під підпис, а також заведено новий лист реєстрації.
22.10.2020 року до Старобільського РС №4 надійшла довідка про перевірку притягнення до адміністративної відповідальності по даним АІС системи «АРМОР» за 3 квартал 2020 року, згідно якої, стало відомо, що ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 21.09.2020 року за ч.1 ст.130 КУпАП; 21.09.2020 року за ст.177 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 грн; 21.09.2020 року за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
30.10.2020 року інспектором Старобільського РС №4 з ОСОБА_4 була проведена профілактична бесіда з приводу недопущення вчинення ним повторних адміністративних правопорушень. Засудженому повторно роз'яснено порядок та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням та відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, передбачену ст.166 КВК України. В наслідок чого, того ж дня Старобільським РС № 4 на підставі ч.3 ст.166 КВК України до ОСОБА_4 застосовано застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання призначеного судом, за систематичне притягнення до адміністративної відповідальності, що потягло за собою накладення адміністративних стягнень, а саме: за ч.1. ст. 130; ст.177; за ч.2 ст.126 КУпАП.
22.01.2021 року з довідки про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла з Біловодського ВП ГУНП в Луганській області до Старобільського РС №4, стало відомо, що ОСОБА_4 знову притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 09.12.2020 року за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн; 09.12.2020 року за ч.5 ст.121 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді в розмірі 51 грн; 12.12.2020 року за ст.44-3 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн; 21.12.2020 року за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
22.01.2021 року з метою з'ясування обставин притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 було направлено виклики на 01.02.2021 року та на 10.02.2021 року.
02.02.2021 року ОСОБА_4 прибув до Старобільського РС №4 на реєстрацію та надав письмові пояснення, що не отримував виклик та дійсно притягався до адміністративної відповідальності, в поясненні письмово засвідчив, що він ознайомлений з тим, що матеріали у відношенні нього будуть направлені до Біловодського районного суду для вирішення питання щодо скасування строку випробування.
Того ж дня 02.02.2021 року ОСОБА_4 було збільшено частоту днів явки на реєстрацію, винесено постану та заведено новий лист реєстрацій, профілактичну бесіду, спрямовану на недопущення вчинення нових правопорушень, що тягнуть за собою накладання адміністративних стягнень.
03.02.2021 року до Біловодського районного суду Луганської області було направлено клопотання (подання) про вирішення питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання стосовно ОСОБА_4 .
Після направлення подання ОСОБА_4 , порушив обов'язок, покладений на нього ст.76 КК України, а саме: 16.02.2021 року не з'явився для реєстрації до Старобільського РС №4, а також 25.02.2021 року за викликом.
02.03.2021 року засуджений прибув до Біловодського РС та надав письмові пояснення, що не з'явився для реєстрації, а також за викликом, так як не мав коштів на дорогу, документів підтверджуючих поважну причину неявки на реєстрацію надати не зміг. Того ж дня, на підставі ч.3 ст.166 КВК України, ОСОБА_4 було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
09.04.2021 року ухвалою Біловодського районного суду Луганської області у задоволенні подання Старобільського РС №4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направленні засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання було відмовлено.
09.04.2021 року (після розгляду справи у суді), з довідки про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла з ВП №2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області до Старобільського РС №4, стало відомо, що ОСОБА_4 знову притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 14.01.2021 р. за ст.44-3 ч.2 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн; 20.01.2021 року за ст. 183 КУпАП; 31.01.2021 року за ст.44-3 ч.2 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.; 31.01.2021 року за ст.183 КУпАП.
20.04.2021 року під час проведення реєстрації ОСОБА_4 надав пояснення, що дійсно притягався до адміністративної відповідальності за вище вказаними адміністративними правопорушеннями.
23.04.2021 року до Біловодського районного суду була направлена особова справа №26/2019 на 237 арк. засудженого та подання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого з випробуванням для відбування покарання стосовно ОСОБА_4 за вих. №27/1/792-21 від 23.04.2021 року.
24.02.2022 року на території України російською федерацією було розпочато бойові дії, територія АДРЕСА_2 була окупована, всі паперові особові справи засуджених були втрачені.
Враховуючи ситуацію, яка склалася на території населених пунктів Луганської області внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що полягло в тимчасовій окупації населених пунктів та проведенні активних бойових дій, зв'язок із засудженим ОСОБА_4 було втрачено. У серпні 2022 року були проведені першочергові розшукові заходи. Першочергові розшукові заходи, які проводились працівниками відділу пробації відносно засудженого результатів не дали, але подання для подальшого розшуку засудженого до органів Нацполіціїї не направлялось, оскільки 23.04.2021 року у засудженого закінчився іспитовий строк.
Відповідно до вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 09.09.2022 року, засуджений ОСОБА_4 знову притягувався до адміністративної відповідальності: 31.10.2021 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
У зв'язку з тим, що особова справа ОСОБА_4 в паперовому вигляді 23.04.2021 року була направлена до Біловодського районного суду разом з поданням про скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого з випробуванням для відбування покарання, в ЄРЗО відсутні більшість сканованих копій з особової справи. Проте більшість документів вдалось відновити та сформувати частину особової справи.
Згідно вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 11.06.2024 року відомості про вчинення засудженим у період іспитового строку нового кримінального правопорушення станом на 20.05.2024 року, відсутні. Інформація щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_4 під час перебування на обліку до Сектору №12 не надходила.
Враховуючи те, що засуджений систематично вчиняє адміністративні правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення та проявляє своє небажання ставати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства, заявник ОСОБА_3 просить суд вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання призначеного вироком Біловодського районного суду Луганської області від 23.04.2019 року.
У судове засідання в.о. начальника сектору №12 філії Державна установа «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 не з'явилась, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності та прохала його задовольнити.
Начальник Біловодського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, та прохала суд відмовити у його задоволенні.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на Інтернет порталі «Судова влада України».
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Марківського районного суду Луганської області від 23 квітня 2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст.75, 76 КПК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
30.05.2019 року даний вирок надійшов на виконання до Марківського РС.
09.10.2019 року особова справа ОСОБА_4 була отримана Старобільським РС №4 для виконання по територіальності, у зв'язку зі зміною місця прождивання засудженим ОСОБА_4 .
15.10.2019 року засуджений ОСОБА_4 був ознайомлений з правами засудженого, з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, та з покладеними на нього обов'язками за Кримінально-виконавчим кодексом України. Також засудженому було встановлено періодичність явки до Старобільського РС №4 для реєстрації, а саме:1-й та 3-й вівторок кожного місяця.
Крім того, засуджений під підпис був ознайомлений з тим, що поважною причиною неявки до органу пробації є обставини, що фактично унеможливлюють прибуття суб'єкта пробації, та які документально підтверджені. Також засудженому роз'яснено, що у випадку, коли день явки на реєстрацію припадає на святковий день, з'являтися необхідно в наступний після святкового робочий день.
За час перебування засудженого ОСОБА_4 на обліку уповноваженого органу пробації, останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 21.09.2020 року за ч.1 ст.130 КУпАП; 21.09.2020 року за ст.177 КУпАП; 21.09.2020 року за ч.2 ст.126 КУпАП; 09.12.2020 року за ч.2 ст.126 КУпАП; 09.12.2020 року за ч.5 ст.121 КУпАП; 12.12.2020 року за ст.44-3 КУпАП; 21.12.2020 року за ч.2 ст.126 КУпАП.
03.02.2021 року до Біловодського районного суду Луганської області було направлено клопотання (подання) про вирішення питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання стосовно ОСОБА_4 .
Після направлення подання ОСОБА_4 , порушив обов'язок, покладений на нього ст.76 КК України, а саме: 16.02.2021 року не з'явився для реєстрації до Старобільського РС №4, а також 25.02.2021 року за викликом.
09.04.2021 року ухвалою Біловодського районного суду Луганської області у задоволенні подання Старобільського РС №4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направленні засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання було відмовлено.
09.04.2021 року на адресу уповноваженого органу з питань пробації надійшла інформація про те, що засуджений ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 14.01.2021 р. за ч.2 ст.44-3 КУпАП; 20.01.2021 року за ст.183 КУпАП; 31.01.2021 року за ч.2 ст.44-3 КУпАП; 31.01.2021 року за ст.183 КУпАП.
23.04.2021 року до Біловодського районного суду була направлена особова справа №26/2019 на 237 арк. засудженого та подання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого з випробуванням для відбування покарання стосовно ОСОБА_4 за вих. №27/1/792-21 від 23.04.2021 року.
24.02.2022 року на території України російською федерацією було розпочато бойові дії, територія смт. Біловодськ Луганська область була окупована, всі паперові особові справи засуджених були втрачені.
У серпні 2022 року були проведені першочергові розшукові заходи. Першочергові розшукові заходи, які проводились працівниками відділу пробації відносно засудженого результатів не дали, але подання для подальшого розшуку засудженого до органів Нацполіціїї не направлялось, оскільки 23.04.2021 року у засудженого закінчився іспитовий строк.
Відповідно до вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 09.09.2022 року, засуджений ОСОБА_4 знову притягувався до адміністративної відповідальності: 31.10.2021 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 11.06.2024 року відомості про вчинення засудженим у період іспитового строку нового кримінального правопорушення станом на 20.05.2024 року, відсутні. Інформація щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_4 під час перебування на обліку до Сектору №12 не надходила.
Згідно із ст.5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Частиною першою статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Відповідно до п. 5.3 Розділу IV «Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (статті 75 - 79, 83 Кримінального кодексу України, статті 163 - 166 Кримінально-виконавчого кодексу України)», Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої наказом від 19.12.2003 №270/1560 Державного департаменту України з питань виконання покарання МВС України (далі - Інструкція), якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин що повинно бути підтверджено матеріалами, або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання , … , то інспекція вносить до суду подання (додаток 44 до цієї Інструкції) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Неналежне виконання покладених обов'язків у вигляді не з'явлення для реєстрації, ще не є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Проте, матеріалами доданими до клопотання не доведено факт умисного ухилення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання. Тим паче, що обов'язки покладені на засудженого вироком суду останній виконував, а головне не вчиняв нових кримінальних правопорушень.
Засуджений протягом іспитового строку неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, але дані правопорушення були допущені засудженим у сфері безпеки дорожнього руху, до 24.02.2022 року засуджений регулярно з'являвся до органу пробації у визначені дні явок, обов'язки покладені на нього судом порушив один раз, що свідчить про відсутність умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та небажання стати на шлях виправлення, та не може бути безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання.
Згідно вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 11.06.2024 року відомості про вчинення засудженим ОСОБА_4 у період іспитового строку нового кримінального правопорушення станом на 20.05.2024 року, відсутні.
Крім того, згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Проте, що ОСОБА_4 умисно не виконує покладених на нього судом обов'язків, суду не надано, не встановлено таких і під час судового розгляду подання.
Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України, ч.2 ст.166 КВК України обов'язковими підставами направлення засудженого для відбування призначеного покарання є невиконання засудженим покладених на нього обов'язків або систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Суд звертає увагу на відсутність в матеріалах клопотання будь-яких даних, які б негативно характеризували засудженого.
За таких обставин, суд вважає, що матеріали особової справи відносно ОСОБА_4 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, згідно з ч. 2 ст. 78 КК, за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів ) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, тобто це є правом суду а не обов'язком.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення в місця позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 .
На підставі ч. 6 ст. 166 КВК України, п. 6 розділу ІV Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2003 N 270/1560, керуючись ст.ст.318-380, 537, 539 КПК України, ст. 78 ч.2 КК України, суд, -
У задоволенні подання в.о. начальника сектору №12 філії Державна установа «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання, призначеного вироком Біловодського районного суду Луганської області від 23 квітня 2019 року, відмовити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: ОСОБА_6