Справа № 183/10164/24
№ 1-кп/183/1857/24
24 жовтня 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024041350000878 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська (нині м. Самар), громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом, в посаді радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
11 липня 2024 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 перебував у м. Новомосковськ (нині м. Самар) Дніпропетровської області, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось поблизу адреси: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 11 липня 2024 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 шляхом вільного доступу схопив сумку, яку потерпілий ОСОБА_5 залишив біля себе на бетонних блоках поблизу вищевказаної адреси та визначив об'єктом свого злочинного посягання сумку, в якій знаходились ноутбук марки «Acer Aspire 5», модель А515-56-34ВХ, сіро-блакитного кольору, серійний номер НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy» А05» SM-F055F/DS, 4/128 GB, чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , мережевий зарядний пристрій Baseus GaN5S 20w, банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у вказаний час та місці, діючи таємно, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та особистої заінтересованості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, схопив сумку, в якій знаходився ноутбук марки «Acer Aspire 5», модель А515-56-34ВХ, сіро-блакитного кольору, серійний номер НОМЕР_2 , вартістю 12 820 гривень 97 копійок, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy» А05» SM-F055F/DS, 4/128 GB, чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , вартістю 4768 гривень 37 копійок, мережевий зарядний пристрій Baseus GaN5S 20w вартістю 456 гривень 32 копійки, банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_5 .
Після чого ОСОБА_4 , схопивши вищевказану сумку, в якій знаходились ноутбук марки «Acer Aspire 5», модель А515-56-34ВХ, сіро-блакитного кольору, серійний номер НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy» А05» SM-F055F/DS, 4/128 GB, чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , мережевий зарядний пристрій Baseus GaN5S 20w, банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 18045 гривень 66 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно кримінальне правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Також судом враховується, що за місцем служби обвинувачений характеризується негативно.
Однак, обставиною, яка пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який є таким, що не має судимості, вину свою визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, а також те, що завдана потерпілому шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення та обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом'якшуючої покарання обставини, а також думки потерпілого, який у своїй заяві не наполягав на призначенні ОСОБА_4 суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк на рівні мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 3029,12 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № Д-19/113-24/5064-ТВ від 13.09.2024).
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - ноутбук марки «Acer Aspire 5», модель А515-56-34ВХ, сіро-блакитного кольору, серійний номер НОМЕР_2 , а також коробку з-під цього ноутбуку, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy» А05» SM-F055F/DS, 4/128 GB, чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , мережевий зарядний пристрій Baseus GaN5S 20w, банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити за належністю потерпілому.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3029 гривень 12 копійок.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1