Справа № 212/10744/23
1-кп/212/186/24
іменем України
23 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
у кримінальному провадженні №12024041730000956 від 03.07.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 125, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115, ст. 126-1 КК України.
У судовому засіданні брали участь:
прокурор - ОСОБА_4
потерпіла - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_6 ,
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час, продовжують існувати ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою посилаючись на те, що вважає обвинуваченого суспільно небезпечною особою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти продовження строку тримання його під вартою.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Так, ухвалою суду від 29.08.2024 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27.10.2024 року включно.
Суд зазначає, що за ч. 1, 3 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115, ст. 126-1 КК України; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Отже, враховуючи ступінь тяжкості вищезазначених кримінальних правопорушень, суворість, передбаченого законом покарання, особу обвинуваченого, який не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштований, раніше неодноразово судимого, вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я особи, із застосуванням насильства, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких підстав, суд вважає, що на теперішній час ризики не зменшились та продовжують існувати, а саме, ризики визначені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом повинно враховуватися, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
На підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати.
З наведених вище обставин, суд у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України (щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства), не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Отже, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194 ,196 - 199, 331, 372, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 грудня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 23.10.2024 року о 15-00 годин.
Суддя ОСОБА_1