Справа № 201/13363/24
Провадження № 1-кс/201/4704/2024
25 жовтня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024052770000232 від 14.05.2024 клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Труженки Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь
прокурор ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
Прокурор Лівобережної окружної прокуратури Донецької області звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 підозрюваному у вчиненні злочину передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В обгрунтуання клопотання слідчий посилається на те, що загальновідомим є факт, що 24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато збройну агресію та ведення агресивної війни проти України з метою повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 25.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024 та № 469/2024 від 23.07.2024 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
У результаті вищезазначених подій, значна частина території Донецької області опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ на території Донецької області.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» відповідно до якого територія м. Маріуполя є тимчасово окупованою РФ територією України.
17.07.2014 відповідно до так званого «Постановления N?17-4 от 17.07.2014 «О создании Министерства внутренних дел Донецкой Народной Республики» створено Міністерство внутрішніх справ Донецької Народної Республіки.
Пунктом 11 так званого «постановления» встановлено, що до відання Міністерства внутрішніх справ Донецької Народної Республіки переходить вся власність, нерухомість, територія, інші об?єкти інфраструктури, архіви та інші ресурси Міністерства внутрішніх справ України, Державної пенітенціарної служби України та Державної міграційної служби України, що знаходяться на території Донецької Народної Республіки.
В подальшому представниками окупаційної адміністрації держави- агресора 31.05.2022 створено правоохоронний орган «Володарский районный отдел Министерства внутренних дел Российской Федерации» - «Володарський районний відділ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації» на базі приміщення Відділення поліції N? 1 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області та його структурних підрозділів, юридична адреса: АДРЕСА_3 .
Вказаний незаконний правоохоронний орган забезпечував охорону правових відносин в так зв. «Донецькій народній республіці» на території Нікольського району Донецької області.
Відповідно до статті 3 «Федерального закону «Про поліцію» (РФ), правову основу діяльності поліції складають Конституція Російської Федерації, загальновизнані принципи та норми міжнародного права, міжнародні договори Російської Федерації, федеральні конституційні закони, цей Федеральний закон, інші федеральні закони, нормативні правові акти Президента Російської Федерації та нормативні правові акти Уряду Російської Федерації, а також нормативні правові акти федерального органу виконавчої, здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері внутрішніх справ (далі - федеральний орган виконавчої влади у сфері внутрішніх справ). Поліція у своїй діяльності керується також законами суб?єктів Російської Федерації з питань охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, виданими в межах їхньої компетенції. Федеральний орган виконавчої влади у сфері внутрішніх справ розробляє і представляє в установленому порядку Президенту Російської Федерації та в Уряд Російської Федерації проекти федеральних конституційних законів, федеральних законів, нормативних правових актів Президента Російської Федерації та нормативних правових актів Уряду Російської Федерації, а також пропозиції щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативних правових актів з питань, що належать до діяльності поліції.
Згідно статті 25 «Федерального закону «Про поліцію» (РФ), співробітником поліції є громадянин Російської Федерації, який здійснює службову діяльність на посаді федеральної державної служби в органах внутрішніх справ та якому в установленому порядку присвоєно спеціальне звання, передбачене статтею 26 цього Закону.
Громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи факти збройної агресії РФ проти України та окупації території м. Маріуполя Донецької області, після захоплення смт. Нікольське військовослужбовцями ЗС РФ спільно з представниками «ДНР», діючи умисно, за власною ініціативою, добровільно залишився в тимчасово окупованому Маріупольському районі Донецької області.
У подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.08.2022 (більш точний час органами досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій її території, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, діючи умисно, добровільно прийняв рішення зайняти посаду у незаконно створеному правоохоронному органі «МВД РФ» на тимчасово окупованій території Нікольського району Донецької області.
Продовжуючи свій злочинний умисел, громадянин України ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.08.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Маріуполя, вступив в злочинну змову з невстановленими під час досудового розслідування представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації та представниками самопроголошеного утворення «ДНР», та отримавши від них пропозицію про зайняття посади у незаконному правоохоронному органі влади, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, добровільно прийняв пропозицію, надав згоду та відповідно до наказу так званого «Начальника Володарского РО МВД ДНР майора полиции ОСОБА_7 N? 15 л/с от 29.08.2022» обійняв посаду «старшего участкового инспектора Володарского районного отдела МВД ДНР». Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 7 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Донецька та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 209 від 15.10.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру та повістки про виклик останнього на 19.10.2024, 21.10.2024 та 22.10.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12024052770000232 від 14.05.2024, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у визначений час підозрюваний у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Таким чином, 15.10.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
23.10.2024 підозрюваного оголошено у розшук.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, може спонукати його залишити місце проживання та виїхати за межі України або переховуватися на тимчасово окупованій території. Також, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування оскільки він на неодноразові виклики до прокурора та органу досудового розслідування для проведення процесуальних дій жодного разу не з'явився і не повідомив про причини неявки.
Також, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний продовжує перебувати на тимчасово окупованій території та займатись протиправною діяльністю.
Враховуючи факт переховування підозрюваного від слідства, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, йому може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі, дані про особу підозрюваного, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку підозрюваного є лише тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник заперечував проти клопотання посилаючись на те, що підозрюваний не знає про кримінальне провадження, не відслідковує публікації у пресі, а отже вважається таким, що не повідомлений про наявність кримінального провадження. Тому розгляд клооптання без нього буде порушенням його прав.
Вислухавши думку учасників та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 25.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024 та № 469/2024 від 23.07.2024 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
Таким чином, розгляд клопотання здійснюється в умовах воєнного стану з особливостями визначеними КПК України.
Відповідно до Наказу № 197 від 20 липня 2022 року визначено тимчасове місце дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, а саме слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь, Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк, Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на території Соборного району в м. Дніпрі, на період дії воєнного стану, або до прийняття окремого рішення Головою Служби безпеки України.
Таким чином розгляд клопотання здійснюється за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Згідно ч. 7 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів клопотання встановлено, що 14.05.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052770000232 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
15.10.2024 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Одночасно з повідомленням ОСОБА_4 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях на 19.10.2024, 21.07.2024 та 22.07.2024, для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Постановою слідчого від 23.10.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного оголошено в розшук.
Таким чином, ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, в даний час перебуває на тимчасово окупованій території та оголошений у розшук, а тому клопотання розглядається за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також факт перебування останньої на тимчасово окупованій території, повністю обґрунтовується зібраними у провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду від 12.09.2024 в ході якого оглянуто Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»;
- протоколом огляду від 13.09.2024 в ході якого встановлено наявність юридичної особи окупаційної влади «ВОЛОДАРСКИЙ РАЙОННЫЙ ОТДЕЛ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ДОНЕЦКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ»;
- протоколом огляду ві 13.09.2024 в ході якого встановлено наявність у ОСОБА_4 паспорту та ідентифікаційного коду громадянина рф;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.09.2024;
- протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2024 в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду за участю свідка ОСОБА_8 від 12.09.2024, в ході якого останній впізнав ОСОБА_4 з числа правоохоронців окупаційної влади;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.09.2024; - протоколом пред?явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_11 від 12.09.2024;
- повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 15.10.2024.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризику ухилення від органу досудового слідства підозрюваним, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, може намагатись уникнути правоохоронні органи та суд. Цей ризик підтверджується і тим, що підозрюваний в даний час перебуває на тимчасово окупованій території і на виклики не з'являється. Також ризик підсилюється наявністю воєнного стану на території України в умовах якого уникнути правоохоронців легше ніж в мирний час.
Також не виключений ризик продовження своєї злочинної діяльності підозрюваним, так як злочин у якому він підозрюється є триваючим і з огляду на надані докази, останій не має наміру припиняти вчинення протиправних дій.
Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Таким чином судом встановлено наявність ризику визначеного п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути обрано запобіжний захід.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує дані про особу підозрюваного, який не судима, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, також суд враховує вид та ступінь встановлених ризиків, тяжкість злочину, обстановку в якій вчинено злочин, а саме, воєнний стан, який продовжується і у якому уникнути слідства легше ніж під час миру, а тому суд вважає, що недостатньо застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою відносно підозрюваного.
Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Крім того, положеннями частини 4 ст. 197 КПК України, встановлено, що у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 7 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала, щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду буде оголошений о 15:10 годині 25 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1