Справа № 211/5717/24
Провадження № 2-н/211/933/24
іменем України
про відмову у видачі судового наказу
25 жовтня 2024 року
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -
Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва» - Тільг В.А. звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу:
- про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 по 15.01.2021 у сумі 4000 грн. 09 коп., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційних збитків за період з 01.11.2018 по 23.02.2022 у сумі 737 грн. 86 коп., відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.11.2018 по 23.02.2022 у сумі 282 грн. 12 коп.;
- про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 16.01.2021 по 01.08.2024 у сумі 12033 грн. 37 коп., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості за абонентське обслуговування за період з 12.11.2021 по 01.08.2024 у сумі 1002 грн. 50 коп., інфляційних збитків за період з 20.02.2021 по 23.02.2022 у сумі 220 грн. 35 коп., відсотків за користування грошовими коштами за період з 20.02.2021 по 23.02.2022 у сумі 65 грн. 66 коп.;
- судового збору у сумі 302 грн. 80 коп.
Розглянувши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі статтею 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом із цим, вимоги, вказані у заяві не відповідають даним, наведеним у розрахунку. Так, інфляційні збитки та відсотки за користування грошовими коштами заявлено до стягнення з ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 23.02.2022. При цьому, до солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ці ж виплати заявлено за період з 20.02.2021 по 23.02.2022. Таким чином, заявник фактично просить стягнути з ОСОБА_1 подвійні виплати за період з 20.02.2021 по 23.02.2022, що протирічить вимогам законодавства.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строк загальної позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України, встановлений тривалістю у три роки.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити якщо із поданих документів вбачається пропуск позовної давності, оскільки така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Крім того, Цивільним процесуальним кодексу України не передбачено можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
У заяві про видачу судового наказу стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 по 15.01.2021, інфляційні збитки за період з 01.11.2018 по 23.02.2022, відсотки за користування грошовими коштами за період з 01.11.2018 по 23.02.2022, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого законом.
З наведеного вбачається, що стягувач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу поза межами строків позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 163,165,166 ЦПК України, суддя,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське управління регіонального будівництва» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Є.К. Костенко